Филологические науки// Методика преподавания языка и литературы

К. філол. н. Семко Н.М.

Львівський інститут банківської справи УБС НБУ, Україна

Запровадження практики викладання фахових дисциплін англійською мовою

Викладання іноземних мов, як мало якого іншого предмету, найтіснішим чином пов’язане зі статусом самого суспільства. Багато років нашої попередньої історії були не найкращими і не найсприятливішими для викладання іноземних мов. Зараз наше суспільство є відкритим для світу. Стало реальністю проходження студентами практик за кордоном, навчання за кордоном, участь у міжнародних конференціях. Таким чином, викладачі іноземних мов нарешті відчули, що вони є вагомими і потрібними. На нас покладено дуже відповідальне завдання – швидко та ефективно підготувати молоде покоління до спілкування тими мовами, які розуміє світова спільнота.

Серед складових поняття «якість підготовки фахівця» сьогодні важливу роль відіграє практичне володіння ним іноземною мовою, хоча б однією, бо саме володіння іноземною мовою у найбільшій мірі гарантує мобільність та конкурентоздатність на сучасному ринку праці.

Враховуючи той факт, що у світі загалом домінує англійська мова, а сфера бізнесу практично стовідсотково спілкується англійською мовою, не дивно, що саме англійська мова виходить тут на передній край. Щоб полегшити входження молодого фахівця у світове бізнес середовище, зробити його комфортнішим, звичнішим, передові навчальні заклади України, долучаючись до європейської практики, розпочали читання на старших курсах спецкурсів з фахових дисциплін англійською мовою. Університет банківської справи у числі власне таких навчальних закладів.

Розуміючи усю важливість та необхідність цього завдання, не треба, однак, «форсувати» цей процес, необхідно зважати на українські реалії, підходити до вирішенняпроблем, пов’язаних з його поступовою реалізацією, дуже виважено, обережно, намагаючись знайти якнайефективніші способи, щоб разом з водою не вихлюпнути і дитину.

На даний момент у світі актуальним є застосування у процесі навчання новітньої технології CLIL- (Content & Language Integrated Learning – Інтеграція вивчення іноземної мови та фахових дисциплін) і включення до навчального процесу інтегрованих занять з ділової чи професійної іноземної мови з одного боку, та фахових дисциплін, з іншого. За цією технологією мова є не навчальним предметом, а виконує свою реальну комунікативну функцію – вона стає реальним засобом спілкування, черпання та передавання нової інформації. Але це не єдині переваги інтегрованих занять. Тут виграють усі: за рахунок частини занять з іноземної мови викладачі фахових кафедр можуть ширше, глибше, детальніше подати свій предмет, викладачі іноземних мов за рахунок годин іноземною мовою з фахових дисциплін отримують додатковий час для активізації студентами знань з граматики, лексичного запасу, для розвитку та вдосконалення навичок мовлення. Мова – це не знання певного набору фактів, це навик доведений до автоматизму, чого можна досягти лише практикою мовлення, і, що більше, то краще. Та найбільше виграє студент. Він, крім всього іншого, виграє у затратах часу, якого усім нам, та особливо студентові завжди не вистачає, бо отримує «два в одному», та величезну мотивацію до кращого володіння іноземною мовою, бажання вчити мову. А мотивація, бажання – один з рушіїв будь-якої справи.

Практика проведення у Львівському інституті банківської справи інтегрованих занять, зокрема на тему «Стилі управління та лідерство», показала, що абсолютна більшість студентів зрозуміли матеріал у середньому на 80%, на 50% лише 4- 5 студентів із 50. Лектор уміло поєднала новий матеріал з тим, який студенти попередньо вивчали на заняттях з іноземної мови. Студенти активно реагували на кожну нову порцію інформації, дискутували, іноді навіть сперечалися, особливо, коли хлопці не захотіли погодитися з твердженням, що жінки кращі лідери ніж мужчини. Заняття довело, що студентська аудиторія для читання лекцій та проведення практичних занять англійською мовою реально існує.

Рівень готовності групи до проведення у ній занять англійською мовою залежить головним чином від а) вхідного рівня володіння мовою; б) інтенсивності занять з іноземної мови (кількості аудиторних годин); в) кваліфікованого цілеспрямованого підходу до процесу викладання іноземної мови. Останній полягає у запровадженні сучасних освітніх інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання,використанні інноваційних та інформаційних ресурсів (відео- та аудіо матеріалів, навчальних мультимедійних програм, Інтернету, підручників іноземних видавництв з мультимедійним забезпеченням, цікавим автентичним текстовим матеріалом дискусійного характеру. На наш погляд, потрібно змістити акцент (найбільше на молодших курсах) у бік розвитку навичок усного мовлення, одночасно внести корективи у тематику аудиторних занять та завдань для самостійного (домашнього) читання, що як показує анкетування, відповідає побажанням студентів. На старших курсах треба робити особливий акцент на розвиток професійно-орієнтованого ділового спілкування у міжкультурному середовищі. Студенти розвивають навички дискурсного та монологічного мовлення шляхом ділових ігор – проведення ділових переговорів, телефонних розмов, презентацій, шляхом обговорення автентичних матеріалів – кейсове навчання, рольові ігри, дискусії, аналіз історій успішності чи неуспішності реальних фірм.

Безперервне формування та розвиток професійної комунікативної компетенції студентів з І по 5 курс забезпечує циклічна побудова курсу. Так, наприклад, професійно-орієнтована компонента, яку вводимо на першому курсі, розпочинається з опрацювання тем та відповідно найпростішої лексики, яка стосується вибору кар’єри, заробляння грошей, ділового одягу, тощо. Протягом другого та третього років навчання тематику та професійну наповненість ускладнюємо, створюємо мовний портфель, налаштований на професійні потреби майбутнього фахівця. На четвертому курсі студенти вже повинні і можуть оперувати фінансово-економічною та професійною лексикою та володіють навичками професійно-орієнтованого ділового усного та письмового спілкування. Що це так, показуєпрактика проведення інтегрованих занять.

Аналізуючи досвід проведення занять з фахових дисциплін англійською мовою, чи то лекцій, чи то практичних занять, бачимо, що перспектива за тісною співпрацею кафедри іноземних мов та фахових кафедр, за удосконаленням навчально-методичної роботи кафедри іноземних мов у напрямку взаємодії з випускними кафедрами. Звідси вимальовуються завдання, які треба вирішувати вже найближчим часом. Вони двоякого плану. З одного боку, необхідно всіляко підвищувати рівень володіння студентами іноземними мовами, з іншого, необхідні організаційні заходи.

Ширше залучення студентів до іншомовного спілкування, підвищення мотивації студентів до вивчення іноземних мов бачимо:

1) у заохоченні та якісній підготовці студентів до участі у студентській науково-практичній конференції іноземними мовами, яку проводить кафедра іноземних мов, залучаючи викладачів фахових кафедр як наукових керівників;

2) у плануванні секції із робочою англійською мовою під час проведення науково-практичних студентських конференцій фаховими кафедрами, залучаючи викладачів кафедри іноземних мов як мовних консультантів;

4) у запровадженні практики видачі сертифікатів студентам, які захищають магістерські роботи іноземними мовами та прослухали спецкурси іноземними мовами;

7) у запровадженні практики паралельного подавання основних термінів англійською мовою під час читання лекцій з фахових дисциплін рідною мовою;

8) у запровадженні, підтриманні та вдосконаленні практики захисту студентами індивідуальних проектів іноземними мовами по темах, що вивчалися упродовж семестру із застосуванням мультимедійних засобів, що сприяє індивідуалізації навчання, стимулює самостійну діяльність студентів (індивідуальну, парну), активізує дослідницьку та творчу діяльність студентів, формує вміння вибирати, систематизувати та узагальнювати необхідну інформацію, розвиває навички сучасної мультимедійної презентації

У контексті проведення інтегрованих занять на перспективу окреслюються такі організаційні моменти:

1) необхідно створити нові робочі програми, скоординувати і скорегувати існуючі навчальні робочі програми кафедри іноземних мов і фахових кафедр, зокрема синхронізувати їх з тематикою спецкурсів та поглибити тематичне вивчення фахової лексики під заплановані спецкурси;

2) створити постійно діючу групу з викладачів випускних кафедр, які володіють англійською мовою, для проведення разом з кафедрою іноземних мов підготовчої роботи, узгодження начальних робочих програм, тематики інтегрованих занять тощо, у тому числі для проведення спільних з кафедрою іноземних мов навчальних індивідуальних занять з окремих дисциплін циклу професійної підготовки;

3) перейти на планування розкладу занять потоками та формувати підгрупи для вивчення іноземної мови за рівнем підготовки, таким чином здійснюючи більш диференційованийпідхід у викладанні дисциплін кафедри іноземних мов. По-перше, це дасть можливість у повній мірі ефективно використовувати навчальні матеріали, які укладені за рівневим принципом, а отже значно посилити інтенсивність навчального процесу та якість підготовки в цілому. По-друге, це уможливить реально мати на кожному курсі одну чи декілька сильних однорідних (у плані володіння мовою) підгруп, які надалі послужать базою не лише для читання курсів лекцій іноземними мовами, проведення інтегрованих занять, а й для захистів дипломних робіт, для посилання студентів на навчання за кордон тощо.

Вважаємо, що принаймні на початковому етапі лекції чи практичні заняття англійською мовою доцільніше проводити з окремих спецкурсів, а не з нормативних курсів, це по-перше, по-друге, пропонована тематика не повинна бути складною для сприйняття; по-третє, студентська аудиторія повинна бути цільовою, готовою розуміти англомовний матеріал.