К.ф.н. Благодарна О.М.

Харківський національний університет ім.. В.Н. Каразіна

Онтологічне підґрунтя тотожних вірувань у англомовній та російськомовній картинах світу

У ході еволюції людства у людини формувався цілісний, глобальний образ світу, що увібрав у себе як практичній досвід, так і продукти психічної діяльності, які у вигляді відчуттів та уявлень структурували картину світу у мисленні та самопізнанні. Досвід людства у пізнанні світу можливо відобразити у п’яти формах суспільної свідомості: в науці, філософії, релігії, міфології та мистецтві, кожна з яких формує власну та, у сукупності, загальну картину світу (далі – КС) [5]. Під наукою розуміємо ту сферу діяльності людини, функцією якої виступає обробка та теоретична систематизація об’єктивних знань про навколишній світ; мистецтво намагається образно зобразити дійсність; щодо співвідношень науки та філософії, то остання по відношенню до першої завжди виконує функцію методології пізнання та інтерпретації її результатів; за своєю природою наука є протилежною до релігії та міфології, в основі яких знаходиться віра у надприродні сили. І лише у мові усі ці специфічні форми пізнання дійсності не тільки отримують своє остаточне закріплення, але й органічно зливаються та доповнюють одна одну [там само].

У цьому зв’язку доречно припустити, що ведучи мову про такий пласт колективної КС як вірування та забобони, саме міфологічний та – частково – релігійний тип пізнання виступають їх онтологічним підґрунтям. У рамках міфологічної КС пояснення світу та явищ зводиться до розповіді про походження та створення. Усе, що відбулось у міфічному часі, отримує значення парадигми та прецеденту. Певні елементи міфологічного мислення можуть зберігатись у колективній свідомості пліч-о-пліч з елементами філософського та наукового знання. Варто зазначити, що хоча прадавня міфологія й була тісно пов’язана з релігією, вона обіймала у якості неподільного й синтетично-об’єднаного не тільки уривки релігійного знання, але й філософію, політичні теорії, донаукові уявлення про людину та світ. У свою чергу А.Ф. Лосєв [3] відзначав співпадіння у міфі загальної ідеї та чуттєвого образу, неподільність ідеального та предметного. Доречно згадати, що К. Юнг прирівнював різноманітні види та прояви людської фантазії (міф, поезія, підсвідоме, сновидіння) до колективно-підсвідомих міфоподібних символів – так званих «архетипів». Ці первинні образи колективної фантазії виступають у ролі «категорій», що організують зовнішні уявлення [6].

Вірування будь-якої мовної групи виступають частиною концептуальної картини світу – глобальної, цілісної, безперервно існуючої системи знань та уявлень індивіда про універсум [4]. Глобальний образ того, що слід виразити у мові, структурується відповідно до способів та стереотипів мовного вираження, а смисли, що породжуються, повинні співвідноситись з мовними структурами та одиницями, які функціонують у вигляді певного зразку, структури чи схеми [2].

У сучасній когнітивній лінгвістиці для уточнення обсягу інформації, якою оперує носій мови у кожний окремий момент комунікації, використовуються поняття фону та фігури. Середовищем їх існування виступає поле сприйняття. Залежно від того, на якому фрагменті фокусується увага, у якості фону та фігури можуть виступати різні фрагменти того самого поля. Крім того, фігура, при її ретельнішому розгляді, сама розподіляється на декілька елементів та може ставати фоном для одного з них [1]. Цей процес може тривати до того часу, поки свідомість здатна дезінтегрувати поле сприйняття на складові елементи.

Матеріалом нашого дослідження виступають наступні вірування, присутні у англомовній картині світу (АКС) та російськомовній картині світу (РКС) й через це віднесені нами до класу тотожних:

- п’ятниця 13-те: Jesus was said to have been crucified on Friday and the number of guests at the party of the Last Supper was 13, with the 13th guest being Judas, the traitor ⁄⁄ Вера в ужасный день, пятницу 13-е, предположительно появилась из вольной трактовки Ветхого завета. Якобы именно в этот день Каин убил своего брата Авеля. Со временем эта легенда обросла огромным количеством домыслов. Например, в тайной вечере насчитали 13 участников, а предательство Иуды впервые упоминается в 13-й главе Евангелия;

- чорна кішка: In ancient Egypt, the Goddess Bast was a black female cat. Christian, wanting to rid society of all traces of other religions, convinced the ignorant that black cats were demons in disguise and should thus be destroyed. In the process, they also destroyed the kindly women who cared for the cats, believing them to be witches. Being demons, a black cat crossing your path would create a barrier of evil, cutting you off from God and blocking the entrance to heaven ⁄⁄ Считалось, что черные коты и кошки были питомцами колдунов и ведьм. Если вам встретилась черная кошка, значит, и их хозяин находится где-то неподалёку и замышляет против вас что-то недоброе;

- сіль: Historically, salt has been highly valued and considered to be a purifying substance, capable of driving away evil. Romans paid their soldiers in salt – hence the word “salary”. Taking a pinch of the spilled salt and throwing it over your left shoulder was thought to drive away the evil spirits that lurked there, waiting to cause harm and misfortune ⁄⁄ Долгое время соль была весьма дорогой приправой, значит, вполне логично, что человек, рассыпавший деликатес, получал нагоняй. Считалось также, что соли боится нечистая сила, именно поэтому гостей встречали хлебом-солью, а бросая щепотку соли за плечо, засыпали глаза черту, который, по поверьям, сидел как раз на плече слева.

При більш детальному розгляді фонових знань, на які начебто «проектуються» салієнтні фігури, маємо підстави представити їх у вигляді наступних фреймів (згідно класифікації проф. С.А. Жаботинської [1]): для фігури п’ятниця 13-те у АКС це предметний фрейм, в якому фігура реалізується квантитативною та темпоральною схемами; у РКС це також предметний фрейм, в якому фігура реалізується не тільки квантитативною та темпоративною схемами, але також й кваліфікативною. Фігура чорна кішка у АКС обʼєктивується акціональним фреймом, у якому виступає актантом, та компаративним фреймом, у якому реалізується схемою тотожності й виступає одночасно компаративом та корелятом; у РКС це посесивний фрейм, в якому досліджувана фігура є власністю. Для реалізації у РКС та АКС фігури сіль використовується акціональний фрейм, а сама фігура виступає у ньому інструментом, здатним впливати на нечисту силу.

Таким чином, після дослідження корпусу прикладів й аналізу онтологічного підґрунтя тотожних вірувань у АКС та РКС доречно зробити наступні висновки:

1. як у АКС, так і в РКС вірування п’ятниця 13-те, чорна кішка, сіль є архетипами, що можуть бути представлені у вигляді когнітивних фігур;

2. фоном для таких фігур виступають відповідні міфологічні форми свідомості, які можливо схематично представити у вигляді фреймів;

3. фігури п’ятниця 13-те⁄сіль та фон, на яких вони ґрунтуються, представлений тотожними для АКС та РКС фреймами, що свідчить про суміжний онтологічних базис останніх;

4. фон, на якому ґрунтується фігура чорна кішка, представлений у АКС та РКС різними фреймами, що свідчить про відмінність у онтологічному базисі цього вірування у досліджуваних КС.

Література:

1. Жаботинская С.А. Ономасиологические модели и событийные схемы ⁄ С.А. Жаботинская ⁄⁄ Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. – Харків, 2009. – № 837. – С. 3-14. 2. Кубрякова Е.С. (ред) Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи ⁄ Е.С. Кубрякова. – М.: Наука, 1991. – 134 с. 3. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. – М.: Изд-во политической литературы, 1991. – 525 с. 4. Павилёнис Р.И. Проблема смысла ⁄ Р.И. Павилёнис. – М.: Мысль, 1983. – 286 с. 5. Патяева Н.В. К проблеме квалификации понятия картина мира в современной лингвистике ⁄ Н.В. Пятаева ⁄⁄ Przemysl: Nayka I studia, 2012. – C. 101. 6. Юнг К.Г. Человек и его символы ⁄ К.Г. Юнг. - М.: Олимп, 1997. – 367 с.