ШЛЯХИ ВІДРОДЖЕННЯ МІНОРИТАРНОЇ МОВИ НОВОЇ ЗЕЛАНДІЇ

К. ф. н. Герман Л.В.

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Сьогодні лінгвістична карта світу представлена 6 900 мовами, які характеризуються різним рівнем своєї життєздатності. Поміж них учені виділяють «здорові мови», «хворі», «мови, яким загрожує небезпека вимирання» та «відроджені мови» [1,2]. Особливої уваги лінгвістів потребують мови , які знаходяться на межі зникнення. Саме вони і стали об’єктом наукових розвідок багатьох вчених (В.М. Алпатова, S. Spolsky, J. Fishman та ін.), які у своїх працях на матеріалі різних міноритарних мов світу досліджують різні питання: становлення писемності, опис різних рівнів мовної системи, стандартизацію літературної норми, шляхи відродження цих мов, тощо.

Наше дослідження виконано у цьому руслі і присвячено відродженню міноритарної мови Нової Зеландії, маорійської, яка контактуючи тривалий час з мажоритарною, англійською, опинилася на межі вимирання в 60—70ті роки 20 сторіччя, оскільки втратила свою значущість як засіб спілкування у новозеландському комунікативному просторі. У той час маорійській мові (ММ) властиві були такі характеристики: а) в межах мовної системи: велика кількість запозичень з англійської мови, втрата деяких морфологічних форм, вплив структури речення англійської мови на маорійську та ін., б) у функціональному відношенні: зниження соціального статусу мови і скорочення сфер вживання (ММ використовувалася лише у сім’ї та в церкві), зменшення кількості носіїв цієї мови, відносно низький рівень мовної компетенції молоді, яке зумовлено небажанням батьків навчати дітей рідній мові, що призвело до розриву передачі мови від покоління до покоління та ін.). Використовуючи розроблену Дж. Фішманом шкалу для оцінки рівня занепаду мови, ми визначаємо її стан як такий, що відповідає сходинці №8, де користувачі ММ, що зникають, соціально ізольовані [3]. Для того, щоб відродити мову, повернути її користувачам, в першу чергу, маорійцям, необхідно було спланувати мовну політику на відродження ММ. Під “відродженням мови” ми розуміємо зусилля, спрямовані на додання лінгвістичних форм або соціальних функцій міноритарним мовам для збільшення їх користувачів та сфер використання [3]. Мовне планування включало планування статусу мови, її корпусу та організацію процесу навчання ММ.

Планування статусу мови передбачає офіційне визнання мови як засобу комунікації у різних сферах життя і визначення сфер її функціонування у суспільстві. Надання ММ статусу офіційної відбулося у 1987 році з прийняттям урядом Нової Зеландії «Маорійського мовного закону», який надав їй статусу офіційної поряд з англійською, та дав можливість широкому колу її носіїв користуватися нею у різних ситуаціях, узаконював створення Маорійської мовної комісії та визначав її функції. Ця комісія спрямувала свою діяльність на зміцнення офіційного статусу ММ, створення умов для її відродження та використання як засобу комунікації у суспільстві. У 1987 році було створено і Міністерство маорійського розвитку, яке разом з Маорійською мовною комісією реалізує ревіталізаційну мовну політику. Міністерством розроблено ряд рішень, які відображені у таких офіційних документах, як Maori Language Act, Education Act та ін. Пізніше у 1997 році уряд країни затвердив п‘ять основних завдань у сфері мовної політики, а саме, збільшити кількість користувачів ММ та можливості її вивчення, покращити рівень володіння мовою та збільшити можливості для використання ММ, розвивати її для всебічного вживання у сучасному житті, сформувати у населення Нової Зеландії позитивне ставлення до маорійсько-англійського білінгвізму.

Зазначимо, що поставлені завдання неможливо реалізувати без сформованого корпусу ММ, який би відповідав умовам сучасності. Тому після визнання ММ офіційною у країні почала проводитися обміркована корпусна політика, направлена на адаптацію ММ у сучасному світі. Основні напрями цієї політики стосувалися таких сфер: внесення орфографічних змін до правопису ММ, розширення її словникового складу за рахунок сучасних термінів та загальновживаної лексики, підготовка матеріалів для навчального процесу (граматичних довідників, посібників для розвитку навичок мовлення, тощо).

Третій компонент мовного планування – це планування процесу навчання ММ, який здійснювався на трьох рівнях: а) дошкільному в дитячих садках “kohanga reo”; б) шкільному: у двомовних державних та приватних школах і одномовних ”kura kaupapa Maori”; в) у вищих та середніх навчальних закладах освіти. Окрім цього, велике значення у навчанні ММ відіграють маорійські мовні спільноти, де підтримується спілкування ММ.

У сучасний період розширилися сфери функціонування ММ. Крім використання у сім’ї, маорійських мовних спільнотах, навчальних закладах, вона використовується як засіб спілкування на робочих місцях, у церкві, земельних корпораціях, спортивних клубах, тощо.

Отже, зараз ММ знаходиться на стадії відродження і уряд робить все можливе, щоб створити умови для її подальшого розвитку, повноцінного функціонування у новозеландському суспільстві.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мечковская Н.Б. Структурная и социальная типология языков/ Н.Б. Мечковская.- Минск: Алмафея, 2004.-365с.

2. Ярцева В.Н. О судьбах языков в современном мире/ В.Н.Ярцева// ИАН.Сер.СЛЯ,1996.-№2.-С.3-16.

3. Fishman J. Reversing Language Shift: Theoretical and Emperical Foundation of Assistance to Threatened Languages/ J.Fishman.-Clevedon: Multilingual Matters, 199.-426p.