Гайденко Ю.О.
Національний технічний університет України «Київський Політехнічний
Інститут» Факультет лінгвістики Кафедра теорії, практики та перекладу
англійської мови
Засоби вираження та збереження кількісної семантики англійських
фразеологічних одиниць із квантитативним компонентом
Фразеологія як проміжний рівень перебуває на векторах
лексико-семантичного рівня. У кожній мові є стійкі словосполучення, які за
змістом та синтаксичною функцією рівнозначні слову [9, c.28]. Тому на сучасному етапі
розвитку лінгвістичної науки особливу
увагу приділяють вивченню фразеологічних одиниць (далі ФО) англійської мови,
що спрямовані на виявлення закономірностей передачі їх значення
українською мовою.
ФО використовують для позначення станів,
процесів, дій, ознак предметів або істот тощо. Однак поряд із власне поняттєвим
аспектом, котрий вони реалізують, ФО виступають актуалізаторами кількісних
відношень, зумовлених когнітивною діяльністю носіїв мови.
Кількісні відношення
у мові є результатом відображення категорії кількості. Категорія кількості –
одна з філософських категорій, що знайшла специфічне відображення в
математичному мисленні, але разом із кількісним математичним мисленням варто
розглядати кількісний бік мовного мислення [1, c.312], в якому об'єктивно існуюча кількість утворює мовну категорію.
Складовою мовної категорії кількості є квантитативність,
котра виражається за допомогою
квантитативних мовних одиниць. Квантитативні мовні одиниці – це мовні засоби
позначення кількісних характеристик
навколишнього світу, що слугують
умовним вираженням когнітивного досвіду носіїв мови через відображення числових
репрезентацій об’єктів, їх частин, співвідношень тощо.
Матеріалом нашого дослідження
слугували 265 ФО із квантитативним компонентом відібрані із Великого
англо-російського фразеологічного словника О.В. Куніна (2006).
Основою виявлення засобів вираження
квантитативності у корпусі ФО англійської мови стала класифікація за морфолого-синтаксичним принципом,
запропонована І.В. Корунцем [6, c.196] та О.І. Єгорою [4, c.38], котрі зазначають, що до частин
мови, котрі виражають кількісну ознаку,
належать числівник, іменник, займенник, прикметник, прислівник, дієслово,
а також службові частини мови.
Частини мови, що входять до складу ФО часто виражають
категоріальні відношення кількості за допомогою граматичних маркерів,
наприклад, закінчення іменників у формі множини (fortune favors the fools - дурням щастя). Тому кількісна семантика ФО може бути досить розмитою, а
одиниці, котрі актуалізують квантитативні відношення у корпусі ФО, не
впливаючи на їх загальну семантику,
називають формальними маркерами вираження
квантитативності.
Спершу розглянемо самостійні частини мови як формальні
засоби вираження квантитатвності у корпусі ФО, частотність вживання котрих
проілюстровано Таблицею 1 (табл.1).
Таблиця 1
Самостійні частини
мови як формальні маркери вираження квантитативності
Частина мови |
Приклад |
Частотність вживання |
Відсотки (%) |
1. числівник |
Million dollar question. – Питання на мільйон. |
96 |
56 |
2. прикметник |
А genuine article. – Єдиний у своєму роді. |
24 |
14 |
3. прислівник |
Of much
account. – Той,
що має велике значення. |
16 |
9 |
4. займенник |
Every man has
his own price. – Кожну людину можна купити за
певну ціну. |
15 |
9 |
5. іменник |
Get beans. – Діставатися на горіхи. |
15 |
9 |
6. дієслово |
Trouble shared is trouble halved. –Поділитися неприємністю – це зменшити
її на половину. |
6 |
3 |
Всього: |
|
175 |
100% |
За
частотністю вживання квантитативних морфологічних маркерів, що входять до складу квантитативних ФО, превалює
числівник (56%). Саме тому С.О.
Швачко відносить ФО, до складу яких входять
числівники, до окремого розряду, котрі називаються фразеологічними одиницями із числівником [10, c.93-94].
О.І.
Єгорова
стверджує, що у складі ФО числівники, як правило,
повністю або частково десемантизуються [4, с.39]. Як частина мови числівник експлікує точну кількість, що можна
спостерігати у ФО (it takes two
to tango – винні двоє). Однак у разі часткової
десемантизації ФО переходять до поля
неточної кількості (оne
or two – декілька), а у разі повної десемантизації – до розряду якісно–оціночних одиниць (nine-to-five attitude – халатне ставлення
до роботи).
Наступним морфологічним маркером кількісної семантики у
складі ФО є прикметник, частотність вживання якого становить 14%. Вживання
прислівників та займенників у якості
формальних квантифікаторів становить
9%, іменників – 9%, а дієслів –
лише 3%.
Частотність
вживання службових частин
мови як формальних
квантифікаторів зображено у Таблиці 2 (табл. 2).
Таблиця
2
Службові частини
мови як формальні маркери вираження квантитативності
Частина мови |
Приклад |
Частотність вживання |
Відсотки (%) |
1. сполучники |
Beer and skittles. – Суцільне задоволення. |
27 |
49 |
2. визначений артикль |
The dogs bark, but the caravan goes on. – Пси виють, а місяць світить. |
8 |
15 |
3. невизначений артикль |
A handful of common
sense is worth a bushel of
learning. – Жменя здорового глузду варта бушелю вченості. |
7 |
13 |
4. прийменник |
To get
on the inside. – Знати всі подробиці. |
5 |
9 |
5. частки |
Show toо good advantage.
– Виглядати найкраще. |
5 |
9 |
6. вигуки |
Shiver my timbers! – Чорт забери! |
3 |
5 |
7. модальні слова |
|
0 |
0 |
Всього: |
|
55 |
100% |
Таким чином, у якості службових частин
мови, що найчастіше виступають
формальними квантифікаторами, використовуються
сполучники (49%), котрі семантизують наявність об’єктів у кількості більше
одного [3],
15% становить визначений, а 13% –
невизначений
артикль, котрі вживаються для відображення визначеної/ невизначеної кількості. Вважають, що кількісну семантику визначеності/ невизначеності артиклі
виражають особливо яскраво у тому випадку, коли у корпусі ФО вони сполучаються
з іменниками у формі множини та словами збірного значення (табл. 2). Для формального позначення кількості у ФО
також вживаються прийменники (9%), що
виступають маркерами неозначено-кількісної семантики, частки (9%), котрі
згідно із О.І. Єгоровою мають кількісно-якісну семантику оцінки [3]. Вигуки, кількість яких у корпусі квантитативних ФО склала 5 із
100%, здебільшого використовуються для
відображення значного ступеню здивування тощо. Вживання модальних слів для позначення квантитативної семантики не було зафіксовано.
Квантитативні ФО ми
поділяємо на 1) ті, що мають
еквіваленти у мові перекладу та 2)
безеквівалентні ФО. До першої групи належать квантитативні ФО, переклад яких
здійснюється за допомогою:
1)
повних фразеологічних еквівалентів,
тобто ФО, що співпадають у мові оригіналу та мові перекладу за лексичним,
смисловим, синтаксичним та емоційним наповненням, напр., the Alpha and Omega – Альфа і Омега;
2)
часткових
фразеологічних еквівалентів, тобто ФО, у корпусі яких
спостерігаться часткове співпадіння лексичного та граматичного наповнення, що не перешкоджає адекватному розумінню ФО
мови оригіналу, напр., much ado about nothing – багато галасу із нічого;
3)
фразеологічних аналогів, які, згідно із
С. Влаховим (1980) та І.В. Корунцем (2001), за змістом та стилістичною
характеристикою співпадають з ФО мови оригіналу, але різняться з нею лексичним
наповненням і граматичною структурою, напр., have smb. rolling in the aisles – мати великий успіх.
Таким
чином, збереження квантитативної семантики ФО, що мають повні або часткові
фразеологічні еквіваленти, не становить особливих проблем для перекладача,
оскільки до складу ФО української мови
також входить аналогічний квантитативний компонент, наприклад, every man is the architect of his own fortune – кожен чоловік
свого щастя коваль
займенники “every”
та “кожен” є засобами вираження
множинності.
Труднощі
для перекладача становлять ФО, що не мають повних або часткових фразеологічних
еквівалентів, оскільки кількісна семантика таких ФО може не експлікуватися за
допомогою відповідного фразеологічного аналога, наприклад, three
R's
– читання, арифметика, письмо. Тому для збереження квантитативності ФО під час перекладу використовують не фразеологічні аналоги, а
слова-аналоги, напр., аll in one
– універсальний, тобто наділений
рядом ознак.
Так, О.І.
Смирницький стверджує, що оскільки
фразеологічна одиниця включається до мови як ціла одиниця і функціонує
в мові як одне ціле слово, вона є еквівалентом слова [7, c.208].
До другої групи
квантитативних ФО належать безеквівалентні ФО. У даному випадку збереження
кількісної семантики відбувається за допомогою:
1)
описового перекладу, напр.,
fill the bill – бути єдиним об’єктом
уваги значення точної кількості,
виражене визначеним артиклем,
відтворено за допомогою описової
конструкції із прикметниковим денумеративом “єдиний” (прикметником, основою творення якого виступає числівник “один”);
2)
комбінованого перекладу,
тобто, як зазначає О.В. Кунін, поєднання калькованого та описового перекладу
[8, c.9], наприклад, Dutch auction – «голландський аукціон»
(аукціон, на якому ціни поступово знижуються,
доки не знайдеться покупець)
імпліцитне значення кількісної семантики есплікується за допомогою квантитативного дієслова;
3)
прийому калькування, котре
застосовують для збереження квантитативної семантики
вихідної ФО, напр., а good word costs no more than bad – хороше слово коштує не більше
ніж зле кількісна градація
вербалізується за допомогою ступеню порівняння прикметників та антонімічних
лексем “хороше – зле”, що входять до складу ФО.
Частотність використання вищезазначених типів перекладу та їх відсоткове
співвідношення зображено на Рисунку 1.
Рисунок 1
Отже, у корпусі фразеологічних одиниць найпоширенішими
реалізаторами кількісної семантики виступають числівник та прикметник. Серед
формальних маркерів вираження квантитативності, що належать до службових частин
мови, у фразеологічних одиницях
превалюють сполучники. У ході
дослідження було встановлено, що кількісна семантика фразеологічних
одиниць зберігається за допомогою фразеологічних аналогів (41%), описового
перекладу (25%), часткових
фразеологічних еквівалентів (26%), прийому калькування (5%), повних еквівалентів
(3%) та комбінованого перекладу (0%).
Література:
1.
Апресян
Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Апресян Юрий Дереникович. – М.: Наука, 1974. – 367с.
2.
Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов,
С.Флорин. – М.: Международные отношения, 1980. – 340с.
3.
Єгорова О.І. Феномен індефінітної
квантитативності у класі службових частин мови [Електронний ресурс] / О.І.
Єгорова // Функціональна лінгвістика. – 2010. – Т.1. – С. 209-210. – Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/flin/2010_1/index.html.
4.
Єгорова О.І. Фразео–семантичне
поле квантитативності (типологічні аспекти) / О. І. Єгорова //
Філологічні трактати. –2010. –№36.
– С.
35-41.
5. Корунець І.В. Теорія
і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник /
Ілько Вакулович Корунець.
– Вінниця: Нова Книга, 2001 – 448 с.
6. Корунець
І.В. Порівняльна типологія англійської
та української мов / Ілько Вакулович Корунець. – Вінниця: Нова книга,
2003. – 459с.
7. Смирницкий. – М.: Изд-во
лит-ры на иностранных языках, 1956. –
С. 208.
8.
Кунин А.В. Большой англо-русский фразеологический словарь
/ А.В. Кунин. – 5-е издание, переработанное. – М.: Русский язык медиа,
2006. – 1210с.
9.
Швачко С.О.
Інтерлінгвальні аспекти фразеологічних одиниць в англомовному та україномовному
дискурсах (на матеріалі числівників) / С.О. Швачко // Вісник
Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Житомир: Вид-во ЖДУ
ім. І.Франка. – 2011. – №56. – С. 26-31.
10. Швачко С.О. Квантитативні одиниці англійської мови:
перекладацькі аспекти: посібник / Cвітлана Oлексіївна
Швачко. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 142с.