Филологические науки / 6. Актуальные проблемы перевода

Балалаєва О.Ю., Смашна В.О.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Латинські назви культурних рослин

Латинські ботанічні найменування часто представляють собою комбінацію різних за ознакою інформативних компонентів, які відображають морфологічні особливості рослин (форму, розмір, колір), їх географічне поширення або екологічне середовище зростання, час появи або цвітіння, смак або запах, практичне значення [2:290]. Розглянемо походження деяких із них.

Allium caepa – Цибуля звичайна. Allium (alium) є давньою латинською назвою часнику (цибуля і часник належать до однієї родини). Іменник аllium походить від кельтського прикметника all “пекучий”: часник має гострий, пекучий смак. Можливо, також є зв’язок з лат. halare “пахнути” (halium → alium), оскільки рослина має сильний характерний запах. Як видовий епітет вжито іменник caepa, ae f “цибуля”, який походить від кельтського cap (cep) “голова”: цибулина має кулясту форму [1:155].

Brassica oleracea – Капуста городня. Давня латинська назва рослини brassica походить від кельтського bresic “капуста”. Можливо, є також зв’язок з грецьк. braxein “варити, готувати”: капуста була досить поширеною овочевою культурою у Стародавньому Римі, з неї готували безліч страв. Прикметник oleraceus, a, um походить від лат. olus, eris n “овоч, городина”.

Capsicum annuum – Перець однорічний, або стручковий. Іменник сapsicum, можливо, походить від лат. capsa, ae f “коробка, футляр”: плоди перцю нагадують коробочку, в якій знаходиться насіння. За іншою версією, сapsicum є похідним від грецьк. дієслова kapto “кусаю, печу”: перець має гострий, пекучий смак. Видовий епітет annuum (від лат. annus, i m “рік”) вказує на те, що рослина закінчує свій життєвий цикл за один рік.

Cucurbita pepo – Гарбуз звичайний. Іменник сucurbita походить від лат. cucumis, eris n “огірок” і orbitus, a, um “круглий”, і дослівно перекладається як “круглий огірок” (гарбуз та огірок належать до однієї родини). Як видовий епітет вжито грецьку назву рослини pepo, onis m “гарбуз” [3:211].

Fagopyrum esculentum – Гречка посівна. Назва fagopyrum походить від двох слів: лат. fagus “бук” та грецьк. pyros “пшениця” і дослівно перекладається як “букова пшениця”. З гречки, як і з пшениці, мололи муку, а тригранні плоди рослини за формою нагадують букові горішки. Прикметник esculentus, a, um походить від лат. esca, ae f “їжа, корм”.

Helianthus annuus – Соняшник звичайний, або однорічний. Іменник helianthus походить від грецьк. helios “сонце” і anthus “квітка”. Таку назву рослина отримала через те, що повертає свою квітку-кошик за сонцем. Видовий епітет annuum (від лат. annus, i m “рік”) вказує на те, що рослина закінчує свій життєвий цикл за один рік.

Linum usitatissimum – Льон звичайний, або довгунець. Іменник linum є латинізованим варіантом грецьк. linon, яке походить від кельтського lin “нитка”: з стеблин льону виготовляли нитки. Як видовий епітет вжито прикметник у найвищому ступені usitatissimum “найзвичайніший” (від usitatus, a, um “звичайний”).

Oryza sativa – Рис посівний. Назву оryza дав рослині відомий грецький вчений Теофраст, якому належить перша спроба класифікації рослин. Прикметник sativus, a, um “посівний” походить від форми супіна satum дієслова serere “сіяти”.

Panicum miliaceum – Просо посівне. Іменник рanicum, можливо, пов’язаний з лат. panis, is m “хліб”. Як видовий епітет вжито прикметник miliaceus, a, um “просяний”, який походить від лат. milium, i n “просо, пшоно”.

Ribes nigrum – Смородина чорна. Ribes – латинізований варіант арабської назви одного з видів ревеня, що росте в Палестині і має кислий смак. Коли араби завоювали Іспанію, вони перенесли назву ribes на агрус, що мав такий же кислий смак. Пізніше цю назву було перенесено і на смородину (агрус і смородина належать до однієї родини). Видовий епітет nigrum “чорний” вказує на колір ягід.

Solanum tuberosum – Картопля. Дослівно латинська назва картоплі перекладається як “паслін бульбистий”. Назва роду solanum походить від лат. solamen “утіха, полегшення” у зв’язку з наркотичною дією більшості видів пасльону. Прикметник tuberosus, a, um утворений від tuber, eris n “бульба”.

Triticum vulgare – Пшениця звичайна. Давня латинська назва рослини triticum походить від дієприкметника минулого часу tritus, a, um “розмелений, розтертий”, утвореного від дієслова terere “терти, молоти, товкти”: з давніх часів із зерна пшениці мололи борошно. Прикметник vulgaris, е “звичайний” утворений від лат. vulgus, i n “народ, простолюд” .

Zea mays – Кукурудза звичайна. Іменник zea походить від грецьк. zea “хліб, пшениця”. К. Лінней переніс цю назву на кукурудзу, тому що вона, як і пшениця, має високу харчову цінність. Як видовий епітет вжито іменник mays, що походить від мексиканського mahiz “кукурудза, маїс”.

Отже, більшість інформативних назв культурних рослин є мотивованими і має прозору внутрішню форму.

Література:

1. Балалаєва О. Ю. Латинська мова та основи біологічної систематики : [навч. посібник для студ. вищ. навч. закл.] / О.Ю. Балалаєва, І.І. Вакулик. – К.: Фітосоціоцентр, 2012. – 324 с.

2. Балалаєва О.Ю. Використання прийому етимологізації при навчанні латинської ботанічної номенклатури на факультеті садово-паркового господарства та ландшафтної архітектури / О.Ю. Балалаєва // Науковий вісник НАУ. – вип. 77. – К.: НАУ, 2004. – с. 285-290.

3. Балалаєва О.Ю. Етимологія латинських назв рослин / О.Ю. Балалаєва // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. – вип. 14. – т. ІІІ (149). – с. 210-214.