Студентка
Голуб С.М., доцент Тепла О. М.
Національний університет біоресурсів і
природокористування України
ПІДВИЩЕННЯ
ПРАВОСВІДОМОСТІ ГРОМАДЯН ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Побудова правової держави та
громадянського суспільства в Україні передбачає суттєве підвищення
правосвідомості та правової культури усіх суб’єктів суспільних відносин,
оскільки без них неможливо побудувати таку державу і суспільство. Успішне
вирішення цих завдань залежить від багатьох факторів, у тому числі і від рівня правового виховання
і правової освіти населення країни.[1]
Для розповсюдження інформації правового
характеру використовують засоби масової інформації, за допомогою яких, в свою
чергу, відбувається принцип маніпуляції населення.
Сучасні засоби масової інформації
повністю контролюють розповсюдження інформації, яка визначає наші уявлення,
установки і зрештою нашу поведінку. Мас – медіа не тільки інформують,
розважають і висвітлюють. Вони володіють маніпулятивно – управлінським
потенціалом, змінюючи наші установки, моделі поведінки та сприйняття дійсності.
Формуючи у такий спосіб нові, часто відірвані від життя міфи і стереотипи, ЗМІ
створюють свою реальність. Оскільки така реальність одночасно сприймається
мільйонами чи навіть мільярдами споживачів, саме вона стає такою, що заслуговує
на довіру. [2]
Сьогодні розробляються вдосконалені
технології впливу на мотивацію вчинків і поведінку людей - "не
насильницького примушення". Здійснюється маніпулювання людьми проти їх
волі, але за їхньою згодою на користь незначної частини суспільства. Для цього
використовується інформація, яка стає знаряддям влади над людьми, одним із
методів управління суспільством.
У результаті якісних змін, що настали у
світі, маніпулювання свідомістю вийшло на передову позицію та відіграє багато в
чому визначальну роль у соціальних процесах.[3]
Психологічний
вплив —
застосування у міжособистісній взаємодії винятково психологічних засобів з
метою впливу на стан, думки, почуття, дії, іншої людини.[4] На думку В.
Сухомлинського, «слово — найтонший дотик до серця: він може стати і ніжною
запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і
розжареним залізом, і брудом. Слово обертається найнесподіванішими вчинками
навіть тоді, коли його немає, а є мовчання. Там, де потрібне гостре, пряме,
чесне слово, іноді ми бачимо ганебне мовчання. Це найогидніший вчинок — зрада.
Буває й навпаки: зрадою стає слово, яке повинно берегти таємницю. Мудре і добре
слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду.
Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію
і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози,
породити віру в людину і заронити невіру, надихнути на працю і скувати сили
душі...».
Ноама Хомськи виділив 10 стратегій
маніпуляцій за допомогою ЗМІ, в кожній з них описуються поступові дії
переконання певної групи людей. Одна з них стратегія «поступовості», щоб впровадити несприйнятливі наміри,
треба просто застосовувати їх поступово, крапля за краплею, роками. Саме так
були нав'язані принципово нові соціально-економічні умови (неолібералізм)
в 80-х і 90-х роках минулого століття: обмеження ролі держави, приватизація,
ненадійність, гнучкість, масове безробіття, заробітна плата, яка вже не
забезпечує гідне життя. Тобто всі ті, зміни, які би за одночасного впровадження
викликали б революцію. Не менш важлива стратегія «сюсюкання з громадськістю» - більшість реклами, що спрямована на
широку публіку, користується мовою, аргументами, символами і, особливо,
інтонаціями дітей. Ніби глядач дуже маленька дитина або має психічний розлад.
Чим більше ти хочеш ввести в оману реципієнта, тим інфантильніший тон
спілкування. «Більше емоцій, аніж роздумів» - є найважливішою із вище
представлених стратегій, вона базується на використанні емоційного аспекту – це
класична технологія для короткого замикання раціонального аналізу і, врешті,
критичного сприйняття індивідуумів. Крім того, використання емоційного фактора
дозволяє відкрити двері в підсвідоме, щоб доправляти туди думки, бажання,
страхи, побоювання, примус чи моделі поведінки...
Саме ці концепції, на нашу думку потрібно
використати в поширенні правових норм, задля поступового і масового підвищення
правосвідомості в суспільстві.
Сформовані стереотипи колективного правосвідомості,
звичайно, не залишаються незмінними. Під впливом життя, пропаганди, реформ, які
відкривають нові можливості, вони розвиваються, модифікуються. Однак навряд
чи країна може
швидко скинути з себе ярмо багатовікової
традиції і підти на зустріч політичної волі. Саме тому єдиним виходом із ситуації
яка існує на даний момент : є зацікавлення громадськості в правовій сфері.
Використовуючи при цьому маніпулятивні методи в ЗМІ, що сприятиме в подальшому
поступовому росту рівня обізнаності громадян, що в свою чергу зменшить відсоток
злочинності та збільшить відсоток громадян, які зможуть захистити самостійно
свої права і свободи. Адже, основна і головна ціль правове виховання тісне
пов'язане з усіма видами соціального виховання — моральним, політичним,
естетичним та ін. Сутністю правового виховання є формування правової настанови
на узгодження прагнень і сподівань особи з інтересами і сподіваннями
суспільства, тобто процес вироблення непохитних правових ідей і принципів у
правосвідомості вихованих, формування правової культури, яка цілком і повністю
базується на впливі слова на свідомість суб’єкта.
Література:
1.
М.В. Кириченко. Теорія держави і права :модульний курс : навч. посіб./ М.В.
Кириченко, О.М. Куракін. - К.: Центр
учбової літератури, 2010. - 182 с.
2.
Харрис Р. Психология коммуникаций. - СПБ.:Праймеврознак, 2002. - 356 с.
3. Петрик В.М. Сугестивні
технології маніпулятивного впливу. - К.: Центр учбової літератури, 2011.
- 234 с.