Право/8.Конституционное право
к.і.н., доц. Ведькал В.А., к.е.н. Гузенко О.О.
Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»
Окремі
аспекти правового регулювання діяльності політичних партій в Україні
Важливим
суб’єктом політичного процесу в Україні є політичні партії – демократичні
інституції, які сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян шляхом
участі у вироблені та реалізації державної політики.
Конституційне
врегулювання статусу політичних партій в Україні на перший погляд здійснюється
за схемою, прийнятою в цивілізованих демократичних державах. У свою чергу,
серед прав людини і громадянина закріплено « право на свободу об’єднання
громадян у політичні партії» , котре здійснюється для здійснення і захисту
своїх прав і свобод та задоволення політичних та інших інтересів, «за винятком
обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського
порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей» [1].
Важливо зазначити, політичні
партії (йдеться про переважно більшість із них в Україні), незалежно від
спрямування, а саме за своїми
характеристиками істотно відрізняються від європейських правових і політичних
традицій. Вкажемо лише на основні відмінності (рис. 1).
Рис. 1. Схема ключових відмінностей політичних партій України від європейських
Варто зазначити, з
позиції першої відмінності (недемократичний внутрішній лад політичних партій) проблема
полягає саме у тому, що Закон України «Про політичні партії в Україні» [3] не
передбачає вимог щодо демократичної внутрішньої організації партії. В свою
чергу, така відмінність як партійно - імперативний мандат існує на базі того,
що в Україні законодавець не лише не передбачив у законі демократичний механізм
діяльності партій, а й пішов далі, але в протилежному напрямі – у законах і
навіть у Конституції він закріпив феномен, котрий у такому вигляді ніколи не
мав місце у демократичних державах – партійно – імперативний мандат члена
представницького органу. Крім того, існує така відмінність як відсутність
належних обмежень для утворення і діяльності політичних партій. Конституція
України 1996 р. [2] подібного обмеження не
встановила, як не було цього зроблено і в Законі України «Про політичні партії
в Україні» [3], схваленому 5 квітня 2001 р. Разом з тим, також відсутньою є
заборона на створення політичних партій за расовою, національною чи релігійною
ознакою. Подібно політичні партії зареєстровані в Україні і, на нашу думку,
також не сприяють консолідації суспільства.
Практика
свідчить, про ефективність діяльності політичних партій можна судити за такими
критеріями, як: оперативне реагування на соціальні проблеми, що стосуються всіх
верств населення; уміння відбивати і погоджувати інтереси соціальних груп; уміння
трансформувати соціальні потреби у політичні вимоги; організаційний та
ідеологічний плюралізм всередині партії, внутрішня самоорганізація; уміння
корегувати свої політичну курси у зв’язку із змінами політичної ситуації в
країні; спроможність акумулювати і виражати інтереси громадян у вищих
представницьких органах.
На думку вітчизняних аналітиків українські партії не відповідають багатьом
з цих критеріїв і мають суттєві недоліки, такі як: відсутність стабільної
соціальної бази; перевага регіонального характеру підтримки; слабкість
програмно-ідеологічних засад. Думки вітчизняних експертів стосовно наявності
ідеологічно послідовних партій розділилися майже навпіл: 49% визначають наявність
таких партій, тоді як 44% заперечують; не підзвітність виборцям обраних до
органів влади представників політичних партій.
Важливе
місце в оцінці ролі політичних партій в житті суспільства визначення функцій
політичних партій. Найкраще політичні партії України виконують функцію боротьби
за владу, найгірше – соціальної інтеграції.
В зв’язку з цим, виникла необхідність суттєвої зміни
правового регулювання діяльності політичних партій, спрямованих на забезпечення
реального і ефективного виконання ними своїх основних функцій. А саме:
запровадження дійових механізмів підзвітності та відповідальності перед
громадянами; забезпечення відповідальності партії їх загальнонаціональному
статусу; встановлення чітких критеріїв обмежень діяльності політичних партій; визначення
вимоги щодо несуперечливості програм партій чинному законодавству України та
інше.
Існує
необхідність чіткого визначення вимог щодо змісту партійних програм. Зокрема,
запровадження обов’язкового втілення у програмах позицій партій стосовно
головних сфер суспільного життя, внутрішньої і зовнішньої політики: запровадження
практики щорічних публічних звітів центральних органів політичних партій про
результати діяльності парламентських фракцій; забезпечення звітування
представників партій-членів уряду про стан виконання передвиборних програм; звітування
місцевих осередків про діяльність обраних від партій депутатів відповідних рад,
міських, сільських і селищних голів.
В
цілому, правовий аспект діяльності політичних партій потребує вдосконалення та
більш наближеного формату до демократичних принципів.
Література
1. Політичні
партії як інститут громадського суспільства: проблеми правового регулювання в
Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/15_APSN_2011/Pravo/2_88251.doc.htm
2. Конституція України від 28.06.1996 р. – №254
к/ 96-ВР.
3. Закон України «Про політичні партії в Україні»// Відомості Верховної Ради
України, 2001. – №23. – ст. 118.