Д.т.н. Зіньковський Ю.Ф.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

К.т.н. Мірських Г.О.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Психологічні властивості фахівця та успішність

його професійної діяльності

На теренах будь-якої сучасної професії (особливо з тих, що потребують вищої освіти) реалізується визначена кількість видів професійної діяльності, для успішного виконання кожного з яких фахівцеві крім професійних знань необхідні й визначені особистісно-психологічні властивості. Це є базовим положенням сучасної особистісно-розвиваючої освітньої моделі, яка передбачає надання студенту вищого навчального закладу (ВНЗ) не тільки відповідних спеціальних знань, вмінь та навичок, але й розвинення особистісних властивостей, що в подальшому мають сприяти його успішності та кар’єрному зростанню у професійному середовищі.

Особистісно-розвиваюча освітня модель передбачає, серед іншого, надання кожному студенту інформації щодо його психологічних властивостей та відповідних цим властивостям видів професійної діяльності, які реалізуються в рамках вибраної ним спеціальності. Адже саме за такої відповідності найімовірніше досягнення фахівцем найбільших успіхів.

Алгоритмізація процесу визначення психологічних властивостей, що сприяють успішності фахівця у відповідному виді діяльності на теренах вибраної професії, передбачає групування цих властивостей з подальшим співставленням їх із заздалегідь визначеними психологічними властивостями фахівців, що досягли успіху у відповідних видах професійної діяльності. При цьому доречно використати одну з розповсюджених у психології професій класифікацій, запропонованих Д. Холландом, Д. Патерсоном, Е.А. Климовим, В.Е. Гавриловим та ін. (див., наприклад, [1]). Для цілей даної роботи авторами відібрана класифікація Д. Холланда, в основу якої покладена обґрунтована психологічна концепція, що поєднує теорію особистості з теорією вибору професії. Згідно цієї класифікації успішність професійної діяльності визначається такими властивостями особистості як ціннісні орієнтації, інтереси, установки, відношення, мотиви, при цьому головними компонентами спрямування професійної діяльності вважаються інтереси та ціннісні орієнтації індивідууму. За таких засад виділяються шість соціально-психологічних типів особистості: реалістичний ‑ Р-тип, дослідницький (інтелектуальний) ‑ Д-тип, соціальний ‑ С-тип, конвенціональний – К-тип, підприємницький – П-тип та артистичний (мистецький) – А-тип. Носії кожного з цих типів переважно орієнтовані на визначену професійну діяльність, займаючись якою вони можуть досягти найбільш значущих результатів. При цьому, характеризуючи психологічні типи особистості слід мати на увазі їх визначену умовність, яка полягає в неможливості чіткого розподілення індивідуумів щодо приналежності відповідному психологічному типу. Особистість кожної людини визначатиметься сукупністю рис, що притаманні різним психологічним типам, однак один з психологічних типів буде визначальним, а риси інших типів, які "підмішуватимуться", в тій чи іншій мірі корелюватимуть з рисами визначального типу даної особистості. Чим менша вказана кореляція, тим цілісніше (з огляду на прийняті класифікаційні критерії) слід вважати дану особистість, тим чіткіше (а у визначеному сенсі і менше, вужче) коло видів професійної діяльності, де така людина здатна досягти успіхів, тобто менше коло професійних та діяльнісних уподобань.

Прогнозуючи спрямування успішності та кар’єрного зростання фахівця, необхідно враховувати, що за будь-яких умов професійна діяльність здійснюється людиною у відповідному (навколишньому) середовищі, яке складається з професійної, соціальної, побутової та ін. компонент. Людина взаємодіє з навколишнім середовищем як цілісна система, де психічні властивості, свідомість та діяльність постають у єдності [2]. За відповідних умов (особливо при суттєвому розвиненні таких властивостей індивідууму як воля, цілеспрямованість, відповідальність та ін.) людина на протязі свого професійного життя може успішно займатися різними видами діяльності, що, нерідко, потребують психологічних властивостей, притаманних різним психологічним типам. Однак успішності та кар’єрного зростання здебільше досягають саме ті фахівці, стартові умови професійної діяльності котрих характеризуються відповідністю цій діяльності їх особистісних психологічних властивостей.

Звичайно, кожна професія (спеціальність) характеризуватиметься властивими їй видами діяльності. Визначення цих видів діяльності та співставлення ним відповідних соціально-психологічних властивостей, які мають бути притаманні фахівцеві для досягнення успішності та відчуття комфорту у професійному середовищі, є суттєвою складовою особистісно-розвиваючої освітньої моделі. Крім того, своєчасне надання студенту інформації щодо його психологічних властивостей з відповідним прогнозуванням його успішності у визначених видах діяльності на теренах вибраної професії сприяє гуманізації освітнього простору, орієнтації навчального процесу на особистість студента, надання йому права самостійно прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого розвинення тих чи інших психологічних властивостей та продовження оволодівати вибраною професією з акцентом на відповідні види професійної діяльності.

Аналіз видів професійної діяльності з точки зору успішності їх реалізації представниками тих чи інших психологічних типів, звичайно, має конкретний характер і в рамках даної роботи проведений, переважно, в контексті професій, спрямованих на роботи з матеріальними об’єктами та процесами (розроблення, впровадження у виробництво, експлуатація тощо), однак загальна схема та висновки мають узагальнений характер.

Відмітимо, що викладачами фахових дисциплін у ВНЗ є, зазвичай, спеціалісти з відповідних професій (або, принаймні, випускники ВНЗ за відповідними професійними напрямками). Зважаючи на це, одним з видів професійної діяльності на теренах будь-якої професії слід вважати педагогічну діяльність з викладання фахових дисциплін і розглядати її як один з видів професійної діяльності, де випускник ВНЗ з відповідними особистісними властивостями може досягти успішності та кар’єрного зростання. Це знайшло відображення у стандартах вищої освіти та відповідних навчальних програмах, згідно яких сучасна підготовка магістрів обов’язково включає оволодіння методами сучасної педагогіки.

З урахуванням наведеного, у просторі професій, пов’язаних зі створенням та експлуатацією матеріальних об’єктів (процесів) було виділено сім видів професійної діяльності, а саме:

‑ науково-дослідна ‑ спрямована на розширення наявної бази знань щодо методів моделювання матеріальних об’єктів;

‑ проектна ‑ спрямована на розроблення об’єктів на підставі наявних (або дещо модифікованих) знань;

‑ трансферна ‑ пов’язана з впровадженням у виробництво вже розроблених об’єктів;

‑ експлуатаційна ‑ пов’язана з використанням та технічним обслуговуванням матеріальних об’єктів;

‑ організаційно-управлінська ‑ спрямована на організацію діяльності та управління колективами фахівців;

‑ комерційно-підприємницька ‑ пов’язана з організацією відповідних підприємницьких структур та їх управлінням;

‑ педагогічна ‑ пов’язана з викладанням спеціальних дисциплін.

Звичайно, всі види діяльності, які реалізуються в рамках даної спеціальності, як правило, неможливо врахувати під час викладання будь-якої фахової дисципліни. Але за будь-яких умов кожен студент має бути поінформований про поліморфізм вибраної ним спеціальності, усвідомлювати цей поліморфізм та можливість в рамках саме цієї спеціальності задовольнити потреби щодо власного матеріального благополуччя, бажаного місця в суспільстві, морального задоволення та ін.

Проведені авторами дослідження дозволили співставити виділені види професійної діяльності з психологічними типами, що визначені прийнятою за основу класифікацією.

Науково-дослідна діяльність

Найважливішими властивостями особистості фахівця, що надають йому успішності у науково-дослідній діяльності, є когнитивність та рефлексивність; схильність до теоретичної роботи; проявлення інтересу до узагальнення отриманої інформації та формулювання узагальнюючих висновків; творче мислення та ініціативність; вміння виділити з наявної інформації головне та перспективне; схильність до індивідуальних дій, самостійність та незалежність; попереднє осмислення своїх дій та ін. Менш суттєвими або взагалі не суттєвими є виконавча дисциплінованість та точність у стандартних ситуаціях; спрямованість на отримання кінцевого результату; планування своїх дій та чітке дотримання сформованого плану; комунікабельність, вміння спілкуватися, спрямованість на колективні дії; інтерес до інших людей, розуміння їх бажань; емоційна сталість; словесно-логічна пам'ять та образність мови; ретельне ставлення до свого зовнішнього вигляду та ін.

Вказані психологічні властивості в найбільшій мірі притаманні представникам Д-типу, в меншій мірі представникам Р-типу та А-типу. Представники П-типу, С-типу та К-типу почуваються некомфортно у професійному середовищі, орієнтованому на науково-дослідницьку діяльність.

Проектна діяльність

К домінуючим властивостям особистості, що сприяють її успішності у проектній діяльності слід віднести: високий рівень розвинення просторової уявності; творче мислення та ініціативність; схильність до ретельного планування своїх дій та дотримання наміченого плану; вміння виділити головне та перспективне з наявної інформації; висока відповідальність, спрямованість на кінцевий результат під час розв’язання задач; когнитивність та рефлексивність; вміння спілкуватися з колегами та працювати у колективі; креативність мислення та ін. Менш важливими особистісними властивостями для успішної проектної діяльності є прискіпливе відношення до свого зовнішнього вигляду; словесно-логічна пам'ять; відкритість, інтерес до інших людей; емоційна сталість та ін.

Вказані психологічні властивості в найбільшій мірі притаманні представникам Р-типу та Д-типу; в меншій мірі представникам А-типу та К-типу; окремі з вказаних властивостей притаманні представникам С-типу.

Трансферна діяльність

Для осіб, що займаються трансферною діяльністю в галузі створення матеріальних об'єктів найбільш характерними є: попереднє осмислення та ретельне планування своїх дій, схильності дотримуватися наперед визначеного плану; розвинене почуття відповідальності; спрямування на досягнення кінцевого результату в найкоротший термін; організованість та самоконтроль; вміння спілкуватися з колегами та працювати у колективі та ін. Менш вираженими виявляються: амбіційність; схильність до ризикованих дій; інтерес до особистості інших людей та розуміння їх потреб; схильність до теоретичних досліджень; словесно-логічна пам'ять та ін.

Вказані психологічні властивості в найбільшій мірі притаманні представникам Р-типу та К-типу, в меншій мірі представникам А-типу та Д-типу, окремі з вказаних властивостей притаманні представникам С-типу

Експлуатаційна діяльність

В діяльності з експлуатації матеріальних об’єктів успішності досягають фахівці, яким притаманні: емоційна сталість; надійність в роботі; працездатність; особистісна організованість та виконавча дисциплінованість; високий рівень самоконтролю; спрямування на кінцевий результат та роботу у колективі; твереза оцінка своїх можливостей; надання переваги доступним цілям та ін. Менш суттєвими для експлуатаційної діяльності є такі особистісні властивості фахівця як словесно-логічна пам'ять; попереднє планування дій та дотримання сформованого плану; когнитивність та рефлексивність; схильності до теоретичних розрахунків; ретельне ставлення до свого зовнішнього вигляду; розуміння інших людей та ін.; небажаними властивостями особистості фахівців, що займаються експлуатаційною діяльністю, є. амбіційність та схильність до ризикованих дій.

Вказані психологічні властивості в найбільшій мірі притаманні представникам К-типу, в дещо меншій мірі представникам Р-типу та П-типу, ще менше вони відповідають С-типу.

Організаційно-управлінська діяльність

Для осіб, що займаються організаційно-управлінською діяльністю найсуттєвішими є: емоційна сталість; надійність роботи; витриманість; працездатність; здатність не розгубитися у надзвичайних ситуаціях; інтерес до особистості інших людей, розуміння їх потреб та бажань; особистісна організованість та самоконтроль; ретельне ставлення до свого зовнішнього виду; високий рівень розвинення вольових властивостей; спрямування на колективні дії та співробітництво та ін.

Вказані психологічні властивості в найбільшій мірі притаманні представникам С-типу та П-типу, в меншій мірі представникам А-типу; окремі з вказаних властивостей притаманні представникам Р-типу

Комерційна та підприємницька діяльність

Комерційна та підприємницька діяльність в галузі створення та експлуатації матеріальних об’єктів перш за все потребують від фахівця спрямування на досягнення успіху у розпочатій справі; товариськість та комунікабельність; вольові властивості; сміливість та настирливість; амбіційність; вибір найважчих цілей та шляхів за умови, що вони ведуть до успіху; ризикованість; попереднє осмислення та планування дій; спрямування на дотримання сформованих планів; практичність та кмітливість та ін. Цей вид діяльності, як правило, не потребує розвиненого просторового уявлення; рефлексії; словесно-логічної пам'яті та образності мови, виконавчої дисциплінованості та ін.

Вказані психологічні властивості в найбільшій мірі притаманні представникам П-типу, в меншій мірі представникам С-типу та А-типу; окремі з вказаних властивостей притаманні представникам Р-типу

Педагогічна діяльність

Ефективна та успішна діяльність з викладання спеціальних дисциплін досягається переважно фахівцями, яким притаманні: словесно-логічна пам'ять; інтерес до особистості та індивідуальних властивостей людей, розуміння їх бажань та інтересів; товариськість; висока відповідальність, внутрішня чесність та совісність; здібності до самоосвіти та роботі з інформацією; схильності до теоретичної діяльності. Менш суттєвими по значущості властивостями, якими має володіти фахівець для успішного викладання спеціальних дисциплін є: рівень амбіційності; вольові якості, спрямування на досягнення кінцевого результату, схильність до індивідуальних дій.

Вказані психологічні властивості в найбільшій мірі притаманні представникам С-типу, в меншій мірі представникам та Д-типу; окремі з вказаних властивостей притаманні представникам Р-типу

Відмітимо одну з суттєвих особливостей педагогічної діяльності з викладання спеціальних дисциплін. Здебільше успішність в цьому виді професійної діяльності визначається науковим ступенем та вченим званням, які присвоєні фахівцю за результатами відповідних професійних досягнень. При цьому науковий ступень (який суттєво впливає і на присвоєння визначеного вченого звання), як правило призначається за досягнення фахівця у науково-дослідній діяльності. Порівняльний аналіз психічних властивостей, що сприяють успішності фахівця у викладацькій та науково-дослідній діяльності показує їх визначені відмінності, а то й протилежності (наприклад, за такими властивостями як соціалізація, словесно-логічна пам'ять, відношення до образності мови та зовнішнього вигляду, комунікабельність та ін.). Цим пояснюється, що чимало видатних вчених не займаються викладацькою діяльністю (або не досягають у ній значних успіхів), і, навпаки, чимало чудових викладачів спеціальних дисциплін, що користуються заслуженою повагою з боку колег та студентів, не мають наукових ступенів, а здебільше й наукових звань. За таких умов було б раціонально ширше впроваджувати у педагогічну практику присвоєння вчених звань доцента та професора активно працюючим викладачам, досягнення яких в області педагогіки підтверджується відповідними виданнями методичного та навчального спрямування, незалежно від наявності у них наукового ступеня. Теж саме, доречи, можна сказати й про доцільність введення кваліфікаційних ступенів для спеціалістів, що займаються інженерною діяльністю (див., наприклад, [3]).

Підсумовуючи наведене відмітимо, що психологічні властивості, якими обумовлюється успішність та кар’єрне зростання фахівця у визначеному виді професійної діяльності (тобто психологічні властивості цієї професійної діяльності), характеризують відповідне професійне середовище в цілому. Взаємодією особистісно-психологічних властивостей фахівця з психологічними характеристиками цього середовища визначається поведінка фахівця, його задоволеність своїм положенням, наявністю мотивів до удосконалення та кар'єрного зростання. Професійна діяльність та оточуюче середовище, що відповідають психологічному типу людини, проявляється у її задоволенні своїм положенням. Така людина працює з максимальною ефективністю і, як слідство, цінується керівництвом організації та просувається кар’єрними сходами. Навпаки особа, що здійснює професійну діяльність, яка не відповідає її психологічному типу, відчуває незадоволеність, бажання змінити діяльність та/або місце роботи; характеризується низькою мотивацією та малою ефективністю діяльності.

Як правило, людина не в змозі об’єктивно оцінити, систематизувати свої психологічні властивості та співставити їх з характеристиками відповідної спеціальності, відповідного професійного середовища. Отже впровадження відповідних методів та засобів надання студентам ВНЗ інформації щодо їх особистих психологічних властивостей, психологічних характеристик відповідних видів професійної діяльності та створення умов для розвинення визначених особистісно-психологічних властивостей студентів є задачею великої значущості, наріжним каменем особистісно-розвиваючої освітньої моделі.

Література

1. Зеер Э.Ф. Психология профессий. М., Академический проект; Фонд "Мир", 2005. – 336 с

2. Максименко С.Д., Максименко К.С., Папуча М. В. Психологія особистості. К.: ТОВ "КММ", 2007. – 296 с.

3. Зіньковський Ю.Ф., Мірських Г.О. Збереження інженерної кваліфікації - ознака інноваційного суспільства // Вища освіта України. ‑ № 2, 2008. ‑ С. 74-84.