Экономические науки/10. Экономика предприятия

Лозинський І.Є.

Національний гірничий університет, Україна

Економіка природоохоронної діяльності залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів

Гірничо-збагачувальні підприємства є суб'єктами базової галузі економіки У0країни, потужними забруднювачами довкілля та руйнівниками природних ландшафтів, постачальниками валютних надходжень в країну, утворювачами значної частини внутрішнього валового продукту та попиту на ринку праці, наповнювачами державного та місцевого бюджетів тощо. Враховуючи такі вагомі характеристики комбінатів важливим є вирішення актуального завдання з удосконалення їх природоохоронної діяльності, що має бути заснована на інтегральній оцінці економіко-екологічної ефективності господарювання гірничо-збагачувальних комбінатів.

Реалізація гірничо-збагачувальним комбінатом концепції нарощування обсягів виробництва профільної продукції не відповідає принципам обмеженого (раціонального, заощадливого) за обсягами та в часі використання невідновлювальних мінеральних ресурсів. Орієнтація діяльності підприємства на задоволення соціальних i економічних iнтересiв акцiонерiв та трудового колективу свідчить про схвалення рішень щодо інтенсифікації виробництва.

Соціальна відповідальність залізорудних комбінатів, що входять до Асоціації “Укррудпром”, віддзеркалюється утворенням ними систем корпоративного менеджменту та відповідною сертифікацією за мiжнародними стандартам якості (ISO 9001:2000), екології (ISO 14001:2004) та промислової безпеки (OHSAS 18001). Таким чином, економічні цілі підприємств, досягнення яких забезпечується виробничою діяльністю, доповнюються екологічними цілями, механізмом формулювання та реалізації яких є система екологічного менеджменту. Це відбувається в межах утвореної організаційної структури ІнГЗК, головними елементами якої є як промислово-виробничі підрозділи. Головні роботи з ліквідації впливу ГЗК на довкілля виконують природоохоронні цехи та центральна комплексна лабораторія: усунення забруднення водного середовища шламовими водами, проведення аналізу по забрудненню навколишнього середовища (стічні води, атмосферні викиди), відновлення порушених виробництвом земель.

Склад елементів організаційної структури ГЗК Асоціації "Укррудпром" майже однаковий, що дозволяє визначити спрямованість на вирішення завдань для досягнення максимальної економічної ефективності господарювання. Проте, розвиток природоохоронної діяльності є наслідком власної ініціативи менеджерів і акціонерів підприємств. Наприклад, в перiод 2001-2010 р. на Інгулецькому ГЗК здійснюється широкомасштабна програма з розвитку виробництва, мета якої - провести реконструкцiю та технiчне переозброєння виробництва по всiй технологiчнiй лiнiї: видобуток руди – дробарно-збагачувальний комплекс – складування вiдходiв збагачення. Головна увага в програмi придiляється пiдвищенню конкурентоспроможність товарного концентрату та впровадженню ресурсозберiгаючих технологiй.

В останні роки відбувається суттєве, майже подвійне, збільшення загальних витрат на охорону навколишнього природного середовища на гірничо-збагачувальних комбінатах асоціації "Укррудпром" (ВАТ "ПівдГЗК" –18,1-35,3 млн. грн, ВАТ "ІнГЗК" – 82,1-134,5 млн. грн). Це пояснюється збільшенням капітальних та поточних природоохоронних інвестицій (ВАТ "ІнГЗК" – 50,2-92,2 млн. грн, ВАТ "ПівдГЗК" – 5,8-13,1 млн. грн). Таку саме тенденцію мають витрати на рекультивацію порушених земель. При цьому, розмір платежів за забруднення навколишнього природного середовища, окрім ВАТ "ПівдГЗК", залишився практично без змін, де найбільшу питому вагу складають платежі за розміщення відходів (від 60 до 96 % по окремих комбінатах). Використання зворотного циклу водопостачання дозволили мінімізувати платежі за скиди технологічних вод у водоймища та обмежити обсяги збору нової води. Розбіжності в частках платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пояснюються відмінностями комбінатів в технологіях збагачення для формування заданої якості концентрату, виробництва агломерату, наявності та прогресивності захисного устаткування, масштабах виробництва продукції.

Позитивні тенденції щодо екологізації гірничо-збагачувального виробництва простежуються, якщо розглянути структуру природоохоронних витрат криворізьких ГЗК відповідно до часу їх виникнення. Наявною є тенденція до підвищення попередніх витрат, спрямованих на зменшення обсягів сплати за забруднення довкілля. Однак, криворізький гірничодобувний регіон залишається й надалі центром надмірного техногенного забруднення.

Отже, можна зробити висновок, що головні напрями природоохоронної діяльності обмежуються критерієм економічної доцільності для основної операційної діяльності, перш за все, з метою зменшити ресурсоємність виробництва та обсяги природоохоронних платежів, розмір та порядок нарахування яких визначається діючим законодавством. Природоохоронна діяльність розглядається менеджментом комбінатів як додаткова та вимушена, сформована від впливом вимог їх зовнішнього середовища. Наявність сертифікації на відповідність міжнародним стандартам передусім спрямована на вирішення природоохоронних проблем, що надасть швидкий економічний результат в профільній економічній діяльності. Мотивація гірничо-збагачувального підприємства до вирішення корінних екологічних проблем, як утворюються при здійснення виробничої діяльності, обмежується негативною тенденцією до суттєвого збільшення екологічних витрат та падіння поточних прибутків. Такий стан природоохоронної діяльності посилюється недоліками діючих організаційних структур ГЗК, якими визначається пріоритет суто виробничих завдань. Тому, впровадження ними розробленої індивідуальної екологічної політики потребує удосконалення системи прийняття управлінських рішень.