Экономические науки / 7.Учет и аудит

Пархоменко А.А., науковий керівник Терещенко В.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 ім. М.І.Тугана-Барановського

Зерна не видно в землі, а з нього виростає величезне дерево.

Так само непомітна думка, а з думки виростають найвизначніші події …

Л.М.Толстой

Гудвіл: визначення та оцінка в бухгалтерському обліку

Гудвіл (Г) - новий термін в українському підприємництві, властивий ринковій економіці. В нормативних документах України не існує однозначності щодо тлумачення його сутності:

- «нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо» [1, ст. 1 п. 1.7];

- «перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання» [2, п. 4].

Відсутність однозначного підходу до визначення економічної сутності Г негативно впливає на методику його бухгалтерського обліку. Вважаємо, що сутність терміна «goodwill» необхідно роздивлятися з урахуванням методів його оцінки.

Найпоширенішими є три методи визначення вартості Г.

1. Визначається ринкова вартість чистих активів (що дорівнює сумі власного капіталу = активи - зобов'язання). Інакше кажучи, щоб визначити ринкову вартість чистих активів, потрібно знати балансову вартість кожного об'єкта, що входить до складу цих активів. Такий метод є неточним, тому що ідентичність між ціною ділової репутації фірми і ринковою надбавкою до балансової вартості чистих активів, є не завжди виправданою, адже порівнюються фактично різні речі [4].

2. Виявлення спроможності підприємства приносити більші прибутки порівняно з іншими, які працюють у цій галузі. Потрібно порівняти середньорічний прибуток підприємства, яке продається, і такий же (за ті ж роки) прибуток, визначений як середній прибуток інших підприємств, що працюють у тій же галузі. Якщо з'ясується, що прибуток цього підприємства перевищує середньогалузевий, то сума такого перевищення, помножена на кількість років, протягом яких новий власник сподівається отримувати прибутки, і буде становити вартість Г.

Кількість років при цьому визначається, з терміну, протягом якого можна розраховувати, що набута ділова репутація буде працювати за інерцією. Цей відрізок часу є терміном корисного використання Г (цією кількістю років потім, після купівлі, підприємство обумовлює і нарахування амортизації на придбаний Г [5], під кінець терміну корисного використання відбувається його знецінення).

3. Вартість Г визначається діленням суми перевищення прибутку підприємства над прибутком, визначеним як середній у галузі, на середню норму прибутку (норма прибутку - це виражена в процентах частка прибутку в ціні товару).

Цей метод дає відповідь на запитання, яку суму коштів потрібно вкласти при купівлі підприємства, здатного постійно приносити прибутки, які перевищують аналогічний показник, взятий в середньому у галузі. Це той випадок, коли термін корисного використання Г важко спрогнозувати.

Г, на вартість якого не нараховується амортизація, - це «мертвий ресурс», а якщо бути точнішим, - і не актив.

Г не виникає в результаті придбання одним підприємством (або кількома підприємствами) пакета акцій іншого, - акції беруться на облік у складі фінансових інвестицій [2, п. 6]. Акції - лише частка капіталу, право контролювати і отримувати дивіденди, але це ще не ресурси [6]. У разі придбання акцій, які мало підприємство на своєму балансі як інвестиції в інші підприємства, тобто як свої активи, такі акції не є акціями проданого підприємства як частки його власного капіталу.

Залежно від мети придбання цінних паперів, оцінка фінансових інвестицій проводиться за трьома видами вартості [3]:

- за справедливою вартістю;

- за амортизованою собівартістю;

- за методом участі в капіталі.

Підбиваючи підсумки, можна виділити головну ознаку наявності позитивного і від'ємного Г - це невідповідність сплаченої за придбання підприємства суми за сукупну вартість переданих чистих активів, що надійшли на баланс внаслідок здійснення такої покупки. При здійсненні фінансових інвестицій, в активах, придбаних поодинці, Г бути не може.

Слід пам'ятати, що Г є лише при здійсненні витрат, тобто подароване підприємство «не несе з собою» ні позитивного, ані від'ємного Г на баланс нового власника, хоча фактично подароване підприємство, як правило, має певні переваги або недоліки щодо своєї прибутковості (збитковості) чи ділової репутації. Однак за відсутності факту витрат бухгалтер не може ті чи інші переваги зарахувати як Г навіть якщо б дуже цього хотів. Для бухгалтера goodwill - категорія вартісна.

Таким чином, Г - це частка майбутніх прибутків, яка має належати ще попередньому власникові активів, незважаючи на те, що їх отримуватиме вже його наступник. Відшкодовуючи продавцеві вартість Г, покупець ніби наперед віддає цю частку, сподіваючись на повернення цих коштів у майбутньому ще з новими прибутками. Ось чому на вартість Г нараховується амортизація.

Література:

1.                     Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. із змінами від 03.06.08 р. // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=334%2F94-%E2%F0.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затв. наказом МФУ №163 від 07.07.99 р. із змінами від 31.05.08 р. // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0499-99.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затв. наказом МФУ від 26.04.00 р. №91 із змінами від 23.05.03 р. // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0284-00.

4. Резоглазова О. Сколько стоит компания и анализ чистых активов // Управленческий учет и бюджетирование. - 2008. - №7. - С. 41-45.

5. Куратник П. Правильный выбор // Управленческий учет и бюджетирование. - 2008. - №9. - С. 4-10.

6. Економічний словник. За ред. Г.В. Осовської, О.О. Юркевич - К.: Кондор, 2007. – 276 с.