К.е.н. Лєонов С.В.

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Функції банків на ринку інвестування

 

В економічній літературі існує цілий ряд діаметрально протилежних поглядів на те, яке місце займають банки в процесі кругообігу інвестиційних ресурсів в економіці, однак найбільш поширеною є думка, що банку відводиться суто посередницька функція в цьому процесі. На нашу думку, крім суто посередницької функції, на ринку інвестування банки виконують ще цілий ряд важливих функцій, серед яких:

1.                Мобілізаційна  функція (організація залучення інвестиційних ресурсів на внутрішньому та міжнародному ринках, мобілізація розрізнених інвестиційних ресурсів на ринку та трансформація їх у конкретні форми фінансування інвестиційних заходів, вибір найбільш ефективних джерел і способів формування інвестиційних ресурсів на ринку).

2.                Стимулююча  функція (стимулювання конкуренції, стимулювання небанківських посередників до активізації зусиль, стимулювання попиту на інвестиційні ресурси на ринку (опосередкований вплив), стимулювання ефективності інвестиційного процесу шляхом визначення напрямків використання інвестиційних ресурсів, здійснення впливу на структуру ринку через співвідношення його кредитного та фондового сегментів, здійснення впливу на середню норму відсотка на ринку в процесі ціноутворення, стимулювання розширення пропозиції інвестиційних ресурсів на ринку,  стимулювання збалансованості матеріальних та фінансових ресурсів на всіх стадіях кругообігу інвестиційного капіталу в процесі його простого та розширеного відтворення, збільшення або сповільнення швидкості переливу інвестиційного капіталу у високоприбуткові сфери інвестиційної діяльності (за рахунок того, що кредитні ресурси опосередковують його рух)).

3.                Експертна  функція (проведення досліджень, вибір небанківських  фінансових установ для співпраці у різних формах, відбір та експертиза інвестиційних проектів для конкурсного фінансування, розробка методичних рекомендацій, що регулюють різні аспекти діяльності банку на ринку, вибір банків для співпраці в рамках консорціумного кредитування, інтеграційних об’єднаннях, вибір інвестиційних фондів для участі в них на правах партнера з обмеженою відповідальністю).

4.                Функція інформаційного посередництва (рішення проблеми асиметрії інформації, надання інформаційних та консалтингових послуг суб’єктам інвестиційної діяльності, підвищення інформаційної ефективності ринку за рахунок виробництва нової релевантної інформації, збільшення середньоринкового рівня якості її обробки й поширення).

5.                Контрольна  функція (посередництво між державою (відомством чи спеціалізованим фондом) та інвестором в частині контролю за цільовим використанням коштів та якістю робіт, видача гарантій (як для суб’єктів інвестиційної  діяльності, так і для інших банків), контроль за виконанням кредитних угод (суб’єктами інвестиційної  діяльності та іншими банками – в рамках консорціумного кредитування або інтеграційних об’єднань), контроль за процесом реалізації інвестиційних проектів (в рамках проектного фінансування), контроль за ефективним та цільовим використанням інвестиційних ресурсів на ринку, здійснення фінансового моніторингу за реальним грошовим обігом в інвестиційній сфері).

6.                Платіжна  функція (організація проходження фінансових ресурсів на ринку, встановлення кореспондентських відносин з іншими суб’єктами ринку, розрахунково-касове обслуговування клієнтів, здійснення міжнародних розрахунків).

7.                Допоміжно-інфраструктурні функції (зниження трансакційних витрат учасників інвестиційних відносин (банки як брокери), захист суб'єктів ринку від ризиків правового характеру й ведення обліку прав власності (банки як депозитарії, трансфер-агенти, інвестиційні консультанти тощо),  розширення спектра доступних ефективних інвестиційних альтернатив і підвищення рівня диверсифікованості активів для індивідуальних власників заощаджень (банки як довірчі керуючі)).

8.                Функція фінансового забезпечення (кредитування різних стадій розробки та виробництва продукції, поточної діяльності суб’єктів підприємництва, переозброєння підприємств; оптимізація форм та методів інвестиційного забезпечення суб’єктів інвестиційної діяльності; розробка та реалізація комплексу заходів, формування ефективних фінансових механізмів інвестиційного забезпечення суб’єктів інвестиційної діяльності; придбання прав на продукцію, перетворення банку на певний час на співвласника кінцевого результату з подальшим продажем частки банку зацікавленій юридичній особі; участь у лізингових операціях в якості організатора, гаранта або інвестора; участь у факторингових або форфейтингових операціях; участь в інтеграційних об’єднаннях на ринку; надання спеціалізованих інвестиційних послуг (участь в емісійно-засновницькій діяльності підприємств, операції з цінними паперами тощо); участь в операціях проектного фінансування тощо).

Можна виділити цілий ряд об'єктивних особливостей в діяльності сучасних банків, які дозволяють вести мову про відокремлене (особливе) положення банків серед інших суб’єктів досліджуваного ринку. На  цьому ринку банк виконує функцію унікального суб’єкта, що функціонує, головним чином, з використанням залучених коштів, однією з основних операцій якого виступає кредитування, і який бере безпосередню участь в організації грошового обігу. На нашу думку, діяльність по трансформації заощаджень у позики при одночасній здатності до здійснення емісії кредитних грошей, являє собою таке сполучення операцій, що властиво тільки банку й нікому більше з суб’єктів досліджуваного ринку. Незважаючи на десегментацію ринку інвестування, що усе сильніше наближає банки до його інших посередників, вони зберігають свою особливу роль за рахунок унікальної здатності до емісії кредитних грошей, і саме вона визначає специфіку участі банків у діяльності цього ринку.