Цзя Суєминь (Китай)
Одеський Національний Політехнічний Університет
Роль та
місце контролінгу у сучасному
фінансовому
менеджменті
Внутрішній фінансовий
контроль являє собою організуючий на підприємстві процес перевірки виконання і
забезпечення реалізації всіх управлінських рішень в області фінансової
діяльності з метою реалізації фінансової стратегії і попередження кризових
ситуацій, що приводять до його банкрутства. В останні роки в практиці країн з
розвинутою ринковою економікою широке поширення одержала нова прогресивна
комплексна система внутрішнього контролю, організуючого в компаніях і фірмах,
що називається "контроллінг". Концепція контроллінга була розроблена
в 80-і роки як засіб активного запобігання кризових ситуацій, що приводять
підприємства до банкрутства. Принципом цієї концепції, що одержала назва
"керування по відхиленням", є оперативне порівняння основних планових
(нормативних) і фактичних показників з метою виявлення відхилень між ними і
визначення взаємозв'язку і взаємозалежності цих відхилень на підприємстві з
метою впливу на вузлові фактори нормалізації діяльності. І я пропоную
впровадити систему контроллінга на даному підприємстві.1
У загальній системі
контроллінга виділяється один з центральних його блоків - фінансовий
контроллінг. Фінансовий контроллінг являє собою контролюючу систему, що забезпечує
концентрацію контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямках фінансової
діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних її результатів
від передбачених і прийняття оперативних управлінських рішень, що забезпечують
її нормалізацію. Основними функціями фінансового контроллінга є: спостереження
за ходом реалізації фінансових завдань, установлених системою планових
фінансових показників і нормативів, вимір ступеня відхилення фактичних
результатів фінансової діяльності від передбачених, діагностування по розмірах
відхилень серйозних погіршень у фінансовому стані підприємства й істотного
зниження темпів його фінансового розвитку, розробка оперативних управлінських
рішень по нормалізації фінансової діяльності підприємства відповідно до передбаченими цілями і показниками,
коректування при необхідності окремих цілей і показників фінансового розвитку в
зв'язку зі зміною зовнішнього фінансового середовища, кон’юнктури фінансового
ринку і внутрішніх умов здійснення господарської діяльності підприємства.
Фінансовий контроллінг
на підприємстві будується по наступним основним етапам 1. Визначення об'єкта
контроллінга. 2. Визначення видів і сфери контроллінга. 3. Формування системи
пріоритетів контрольованих показників. 4. Розробка системи кількісних
стандартів контроллінга. 5. Побудова системи моніторингу показників, що
включаються у фінансовий контроллінг. Побудова системи моніторингу
контрольованих фінансових показників охоплює наступні основні етапи:
а) Побудова системи
інформативних звітних показників по кожному виду фінансового контроллінга
ґрунтується на даних фінансового й управлінського обліку. Ця система являє
собою так звану "первинну інформаційну базу спостереження", необхідну
для наступного розрахунку агрегованих по підприємству окремих аналітичних
абсолютних і відносних фінансових показників, що характеризують результати
фінансової діяльності підприємства.
б) Розробка системи
узагальнюючих (аналітичних) показників, що відбивають фактичні результати
досягнення передбачених кількісних стандартів контролю, здійснюється в чіткій
відповідності із системою фінансових показників. При цьому забезпечується повна
порівнянність кількісного вираження встановлених стандартів і контрольованих аналітичних
показників. У процесі розробки такої системи будуються алгоритми розрахунку
окремих узагальнюючих (аналітичних) показників використанням первинної
інформаційної бази спостереження і методів фінансового аналізу.
в) Визначення
структури і показників форм контрольних звітів (рапортів) виконавців покликано
сформувати систему носіїв контрольної інформації. Для забезпечення ефективності
контроллінгу така форма звіту повинна бути стандартизована і містити наступну
інформацію: фактично досягнуте значення контрольованого показника (у зіставленні
з передбаченим, розмір відхилення фактично досягнутого значення контрольованого
показника від передбаченого, факторне розкладання розміру відхилення (якщо
контрольований показник піддається кількісному розкладанню на окремі складові).
Алгоритм такого розкладання повинний бути визначений і доведений до кожного
виконавця заздалегідь, пояснення причин негативних відхилень по показнику в
цілому і окремим його складовим, вказівка осіб, винних у негативному відхиленні
показника, якщо це відхилення викликане внутрішніми факторами діяльності
підрозділу.
г) Визначення
контрольних періодів по кожному виду фінансового контроллінга і кожній групі
контрольованих показників. Конкретизація контрольного періоду по видах
контроллінгу і групам показників визначається "терміновістю
реагування", необхідної для ефективного керування фінансовою діяльністю на
даному підприємстві. З обліком цього принципу виділяють: тижневий (декадний)
контрольний звіт, місячний контрольний звіт, квартальний контрольний звіт.
д) Установлення
розмірів відхилень фактичних результатів контрольованих показників від
установлених стандартів здійснюється як в абсолютних, так і у відносних
показниках. Оскільки кожен показник міститься в контрольних звітах виконавців,
на даній стадії він агрегується в рамках підприємства в цілому. При цьому по
відносним показникам усі відхилення підрозділяються на три групи: позитивне
відхилення, негативне "припустиме" відхилення, негативне "критичне" відхилення.