Цзя Суєминь (Китай)

Одеський Національний Політехнічний Університет

Роль та місце контролінгу у сучасному

фінансовому менеджменті

 

Внутрішній фінансовий контроль являє собою організуючий на підприємстві процес перевірки виконання і забезпечення реалізації всіх управлінських рішень в області фінансової діяльності з метою реалізації фінансової стратегії і попередження кризових ситуацій, що приводять до його банкрутства. В останні роки в практиці країн з розвинутою ринковою економікою широке поширення одержала нова прогресивна комплексна система внутрішнього контролю, організуючого в компаніях і фірмах, що називається "контроллінг". Концепція контроллінга була розроблена в 80-і роки як засіб активного запобігання кризових ситуацій, що приводять підприємства до банкрутства. Принципом цієї концепції, що одержала назва "керування по відхиленням", є оперативне порівняння основних планових (нормативних) і фактичних показників з метою виявлення відхилень між ними і визначення взаємозв'язку і взаємозалежності цих відхилень на підприємстві з метою впливу на вузлові фактори нормалізації діяльності. І я пропоную впровадити систему контроллінга на даному підприємстві.1

У загальній системі контроллінга виділяється один з центральних його блоків - фінансовий контроллінг. Фінансовий контроллінг являє собою контролюючу систему, що забезпечує концентрацію контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямках фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних її результатів від передбачених і прийняття оперативних управлінських рішень, що забезпечують її нормалізацію. Основними функціями фінансового контроллінга є: спостереження за ходом реалізації фінансових завдань, установлених системою планових фінансових показників і нормативів, вимір ступеня відхилення фактичних результатів фінансової діяльності від передбачених, діагностування по розмірах відхилень серйозних погіршень у фінансовому стані підприємства й істотного зниження темпів його фінансового розвитку, розробка оперативних управлінських рішень по нормалізації фінансової діяльності підприємства відповідно до  передбаченими цілями і показниками, коректування при необхідності окремих цілей і показників фінансового розвитку в зв'язку зі зміною зовнішнього фінансового середовища, кон’юнктури фінансового ринку і внутрішніх умов здійснення господарської діяльності підприємства.

Фінансовий контроллінг на підприємстві будується по наступним основним етапам 1. Визначення об'єкта контроллінга. 2. Визначення видів і сфери контроллінга. 3. Формування системи пріоритетів контрольованих показників. 4. Розробка системи кількісних стандартів контроллінга. 5. Побудова системи моніторингу показників, що включаються у фінансовий контроллінг. Побудова системи моніторингу контрольованих фінансових показників охоплює наступні основні етапи:

а) Побудова системи інформативних звітних показників по кожному виду фінансового контроллінга ґрунтується на даних фінансового й управлінського обліку. Ця система являє собою так звану "первинну інформаційну базу спостереження", необхідну для наступного розрахунку агрегованих по підприємству окремих аналітичних абсолютних і відносних фінансових показників, що характеризують результати фінансової діяльності підприємства.

б) Розробка системи узагальнюючих (аналітичних) показників, що відбивають фактичні результати досягнення передбачених кількісних стандартів контролю, здійснюється в чіткій відповідності із системою фінансових показників. При цьому забезпечується повна порівнянність кількісного вираження встановлених стандартів і контрольованих аналітичних показників. У процесі розробки такої системи будуються алгоритми розрахунку окремих узагальнюючих (аналітичних) показників використанням первинної інформаційної бази спостереження і методів фінансового аналізу.

в) Визначення структури і показників форм контрольних звітів (рапортів) виконавців покликано сформувати систему носіїв контрольної інформації. Для забезпечення ефективності контроллінгу така форма звіту повинна бути стандартизована і містити наступну інформацію: фактично досягнуте значення контрольованого показника (у зіставленні з передбаченим, розмір відхилення фактично досягнутого значення контрольованого показника від передбаченого, факторне розкладання розміру відхилення (якщо контрольований показник піддається кількісному розкладанню на окремі складові). Алгоритм такого розкладання повинний бути визначений і доведений до кожного виконавця заздалегідь, пояснення причин негативних відхилень по показнику в цілому і окремим його складовим, вказівка осіб, винних у негативному відхиленні показника, якщо це відхилення викликане внутрішніми факторами діяльності підрозділу.

г) Визначення контрольних періодів по кожному виду фінансового контроллінга і кожній групі контрольованих показників. Конкретизація контрольного періоду по видах контроллінгу і групам показників визначається "терміновістю реагування", необхідної для ефективного керування фінансовою діяльністю на даному підприємстві. З обліком цього принципу виділяють: тижневий (декадний) контрольний звіт, місячний контрольний звіт, квартальний контрольний звіт.

д) Установлення розмірів відхилень фактичних результатів контрольованих показників від установлених стандартів здійснюється як в абсолютних, так і у відносних показниках. Оскільки кожен показник міститься в контрольних звітах виконавців, на даній стадії він агрегується в рамках підприємства в цілому. При цьому по відносним показникам усі відхилення підрозділяються на три групи: позитивне відхилення, негативне "припустиме" відхилення,  негативне "критичне" відхилення.