Економічні науки/16.. Макроекономіка

Донецькій національний університет економіки та торгівлі

ім. Михайла Туган - Барановського

Інфляційні процеси в Україні та їх наслідки.

На сучасному етапі розвитку, інфляційні процеси в економіці кожної країни, в тому числі і України, грають важливу роль. У наш час, здається, не можна прожити і дня, не почувши цього підступного і інтригуючого слова. Про неї кажуть, з нею борются, її бояться. Що ж таке – інфляція?

Актуальність.Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний. Сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників, у зв’язку з цим, сучасна інфляція випробовує вплив багатьох чинників.

Метою роботи є визначення особливостей виникнення інфляції і методів боротьби з нею.

Інфляція означає зростання загального рівня цін. Темп інфляції є темпом зміни загального рівня цін. Дефляція є протилежним до інфляції, яка має місце тоді, коли загальний рівень цін падає. Дефляція траплялася вкрай рідко. Якщо судити про інфляцію з динаміки роздрібних цін, за якими в Союзі продавалася переважна частина товарів і послуг, то можна зробити висновок, що до початку перебудови радянської економіки її дійсно не було або вона була незначною, чого не можливо сказати зараз.[2,С. 9]

Споживчі ціни в Україні зросли у вересні 2008р. до попереднього місяця: інфляція склала 1,1% у порівнянні з дефляцією 0,1% у серпні, як повідомив Державний комітет статистики.

За данними Держкомстата за девять місяців с початку року, інфляція склала 16,1%,що більше ніж прогнози уряду на весь рік – 15,9%. На відміну від попередніх місяців, коли дорожчали продукти харчування, на індекс споживчіх цін вплинуло збільшення цін на житлово-комунальні послуги – на 3,8%. На початок нового навчального року інфляція у сфері освіти досягла 21,2%.

В умовах інфляції, зумовленої штучним підвищенням цін, існує вже обернена залежність між цінами і зарплатою. Зарплата, яка є грошовим виразом вартості необхідного продукту, в умовах інфляції різко відстає від затрат праці, а, отже, й того грошового виразу, який повинен бути при новому знеціненому стандарті їх виміру. Різниця ця перетворюється в чистий дохід. Тому питома вага зарплати в новоствореній вартості різко зменшується. Отже, підвищення заробітної плати в умовах інфляції є об`єктивно діючим економічним законом відповідності грошових виразів вартості необхідного продукту, виміряних різними грошовими стандартами (офіційно чинним і знеціненим). А тому вимоги трудящих підвищити зарплату є справедливими.[ 1, С.10]

Інфляція веде і до знецінення заощаджень населення, які по суті є їх нагромадженою заробітною платою. І це знецінення відбувається рівно в стільки разів, на скільки підвищилися за цей час ціни. Різниця від цього знецінення йде в касу держави, банків і комерційних структур.

При цьому дуже часто урядові особи, маскуючи цей перерозподіл доходів населення, всю вину покладають на інфляцію. А оскільки інфляція представляється як стихійне лихо, з яким невтомно бореться держава, то й винних нема. Очевидно, винні самі вкладники, які довірили державі свої важко зароблені гроші. Мало того, що держава під малі проценти користувалася грішми, розв`язуючи свої проблеми, і, за законом, мала б відповідати за їх збереження, вона тепер ще й переклала вину на інфляцію.

Держава, яка за законом несе відповідальність за збереження заощаджень населення, в умовах інфляції повинна постійно їх індексувати відповідно до темпів інфляції.

Важливим антиінфляційним заходом є регулювання кредиту і грошової маси, яке здійснюється центральними емісійно-кредитними установами через операції з цінними паперами на відкритому ринку, регулювання дисконтної ставки, зміну резервних норм, передбачених для кредитних установ.

[3,С.347]

У висновку хотілося б відзначити що, до негативних наслідків інфляційних процесів відносяться зниження реальних прибутків населення, обезцінення заощаджень, втрата у виробників зацікавленості у створенні якісних товарів, обмеження продажу сільськогосподарських продуктів в місті сільськими виробниками внаслідок падіння зацікавленості, в очікуванні підвищення цін на продукти харчування, погіршення умов життя переважно у представників соціальних груп з твердими прибутками (пенсіонерів, що працюють, студентів, прибутки яких формуються за рахунок держбюджету).

Таким чином, у країнах з розвиненою ринковою економікою інфляція може розглядатися як невід'ємний елемент господарського механізму. Однак вона не представляє серйозної загрози, оскільки там відпрацьовані і досить широко використовуються методи обмеження і регулювання інфляційних процесів.

Література:

1. Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і шляхи їх подолання // Економіка України.- 2004.- №1.- С.3-14.

2.Савчук М. Інфляція в Україні: витоки і сучасний стан // Економіка України.- 2006.- № 2.- С.9-18.

3.Семелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка / Пер з англ. – К.: “Основи”, 2001.– С.346-386.