Левченко Альона

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Особливості організації маркетингу в аграрному

секторі економіки

Становлення ринкових відносин в Україні характеризується здійсненням глибоких інституційних змін, тісно пов’язаних із створенням сучасної ринкової інфраструктури, перебудовою економічних відносини, довго тривалістю трансформаційних процесів економіки, посиленням впливу зовнішніх чинників на функціонування та результативність діяльності підприємств й організацій. У кризовому стані перебуває агропромисловий комплекс – найбільший і найважливіший сектор економіки, який відіграє важливу роль у функціонуванні виробництва. Важливе місце в АПК займає аграрний сектор, який переживає не найкращі часи внаслідок відсутності стратегії й узгодженої державної програми його розвитку.

Особливого значення набуває маркетинг як один з основних напрямів економічної політики держави та невід’ємна частина ринкової економіки.

Cистема агромаркетингу, яка включає інформаційну, дослідницьку, збутову діяльність, комунікаційні зв’язки, сприяє пристосуванню господарської діяльності до умов конкуренції, що є одним з важливих чинників конкурентоспроможності на ринках.

Підвищення національної конкурентоспроможності та конкурентоспроможності окремих підприємств є пріоритетом для багатьох країн світу.

Організація маркетингової діяльності в агропромислових підприємствах має на меті стимулювання зростання виробництва сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки; підвищення ефективності виробництва і доходності підприємств аграрного сектора; забезпечення належного рівня доходу, необхідного для розширеного відтворення у господарствах; розвитку інфраструктури ринків; організації імпорту й експорту з позиції регулювання внутрішніх ринків.

Отже, діяльність підприємства потрібно будувати таким чином, щоб найефективніше й органічно поєднати виробництво, задоволення потреб споживачів, прибуток і розвиток підприємства.

В основному до причин, що стимулюють сільськогосподарське виробництво, належать: низький попит, недостатність оборотних коштів та технічної оснащеності, високі відсотки банківських кредитів, відсутність налагодженої системи збуту продукції, високий рівень податків, низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, недостатня кваліфікація працівників.

Зараз найбільш типовою є стратегія виживання підприємств. Найчастіше стратегічними напрямками діяльності підприємства є: реструктуризація підприємства і заборгованості; збільшення обсягів продажів; товарно-ринкова стратегія, що передбачає вибір товарів, які користуються високим попитом на ринку, вибір найбільш перспективних ринків; ліквідація підприємств і створення на їх основі декількох підприємств (малих, середніх); створення холдингів; посилення спеціалізації виробництва; виділення активних елементів підприємства і ліквідація непотрібних.

Слід зазначити, що проблема підвищення конкурентоспроможності має кілька аспектів: технологічний, організаційний, економічний, соціальний, ринковий. І хоча всі вони складають єдину систему забезпечення конкурентоспроможності підприємства, існує певна послідовність вирішення питань за кожним з аспектів. Вирішення економічних питань є першочерговим.

Для ефективного ведення агробізнесу необхідно враховувати особливості агромаркетингу й обов’язково виконувати загальні функції за змістом і конкретні за об’єктом маркетингового впливу. До функцій за змістом маркетингового впливу належать: аналіз, прогнозування, планування, організація, управління, облік і контроль, оцінка. Найважливішими функціями за об’єктом маркетингового впливу є: дослідження ринків, вивчення споживача і його попиту, аналіз зовнішнього середовища маркетингу, здійснення товарної політики, ціноутворення та цінова політика, товаропросування і збут, обліково-фінансова діяльність, підтримання життєвого циклу товару, управління маркетингом.

Орієнтація агробізнесу на успішне розв’язання ринкових завдань потребує інноваційного розвитку вітчизняного аграрного сектору й адаптації його до ринкових умов. Водночас функціонування агропромислових формувань ринкової орієнтації в умовах вільної ринкової економіки і зв’язок їх з ринком диктують необхідність застосування чіткої економічно обґрунтованої системи маркетингу.

Для українських товаровиробників проблема конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції постає особливо гостро в зв’язку з прагненням України вступити в ЄС і приєднатися до СОТ. Враховуючи це, питання організації маркетингу в системі формування ринку є надзвичайно актуальним на сучасному етапі пореформеного розвитку сектору економіки й всього АПК.

Список використаних літературних джерел

1. О.П. Гогуля Становлення маркетингу у ринковій трансформації сільського господарства // Економіка АПК. - 2002. - №5. – С. 110-114.

2. Т.Г. Дудар Організаційно-економічні засади формування і розвитку системи агромаркетингу // Економіка АПК. – 2005. - №10. – С. 89-94.