Молчан Андрій
Уманський державний педагогічний університет імені Павла
Тичини
Сучасні тенденції кредитування сільськогосподарського
виробництва
Одним з найважливіших
економічних механізмів підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств є
механізм кредитного забезпечення. Кредитні відносини аграрного сектора АПК
пов’язані з використанням позик як засобу поповнення своїх фінансових ресурсів
та здійсненням кредитно-розрахункових операцій. Вони характеризують якісно
новий рівень розвитку економіки, коли виробничому процесу передує кредит,
кредитна операція, яка дає змогу завчасно визначати обсяги виробництва та умови
реалізації продукції на певному ринку, тобто кількість товарів, їхню якість і
строки поставок.
Розвиток ринкової
економіки в Україні посилив увагу іпотечного кредитування, в якому зацікавлені
й сільськогосподарські підприємства. Створення й організація роботи іпотечного
механізму в аграрному секторі – один із напрямів підвищення ефективності
використання землі, стабілізації сільськогосподарського виробництва.
Формування іпотечного
ринку у країнах з транзитивною економікою має певні особливості. Суть їх у
тому, що в економіці трансформаційного типу іпотечний ринок є елементом
ринкової економіки, яка перебуває у процесі становлення, новим механізмом в
оптимізації розподілу ресурсів і однією з найважливіших цілей здійснюваних
трансформаційних перетворень.
Однією з основних умов
іпотеки землі є створення спеціалізованого селянського іпотечного банку з
широкими можливостями іпотечного кредитування сільськогосподарських
товаровиробників і комерційних операцій із землею та нерухомістю. Оскільки
операції із землею мають перебувати під контролем держави і їх недоцільно
передавати приватним підприємницьким структурам, статус Земельного банку
повинен бути державним [4, с. 93].
Керуючись основними
соціально-економічними принципами, і насамперед принципом дохідності, держава
повинна виділити із основної маси сільськогосподарських виробників великі
господарства, фермерів, які бажають і здатні прибутково використовувати
нерухомість. В умовах високої вартості кредитних ресурсів на перших етапах
розвитку аграрної іпотеки з економічної точки зору було б доцільним пільгове
іпотечне кредитування сільськогосподарських виробників. В умовах
фінансово-економічної кризи і високої вартості кредитних ресурсів воно
забезпечило б доступність кредитів і розширили б кількість позичальників. З
метою підвищення ефективності роботи ринку аграрної продукції. Важливо, щоб
регулювання ринків не створювало різноманітних перешкод для вільного
капіталообігу.
Нормальне функціонування
кредитних відносин є однією з необхідних умов забезпечення
конкурентоспроможності аграрних підприємств і досягнення сталих темпів
економічного росту аграрного виробництва. Його специфіка зумовлює необхідність
авансування коштів на відносно тривалий період часу, який залежно від
спеціалізації і фінансового стану може вимірюватися роками. Тому всі аграрні
формування, незалежно від форм власності та способу виробництва, у процесі
господарської діяльності змушені вдаватись до залучення коштів.
В умовах переходу до
ринкових відносин в Україні форми та методи кредитування повинні максимально
враховувати особливості кругообігу засобів сільського господарства:
- уповільнену
оборотність на виробничій стадії у зв’язку з тривалим у часі технологічним процесом
у землеробстві та тваринництві;
- необхідність
створення у великих обсягах виробничих запасів, що зумовлює залучення значних
коштів;
- поступове і
нерівномірне нагромадження витрат, яке в кінці виробничого циклу завершується
поверненням коштів у формі виручки від реалізації продукції, тому сезонні
витрати сільськогосподарським товаровиробникам доцільніше відшкодовувати за
рахунок кредиту, ніж власними ресурсами, бо останні вимагають значних вилучень
з обігу нагромаджень, які значною мірою визначаються закупівельними цінами і
одержаним прибутком;
- вплив
несприятливих кліматичних умов, які призводять до втрат сільськогосподарської
продукції і прямих збитків, у результаті чого необхідне створення страхових
запасів;
- значна питома
вага внутрішнього обороту - переважна частина засобів відтворюється в самому
підприємстві (корми, насіння, молодняк тварин), а вартість їх не проходить
товарної і грошової стадії кругообігу.
Розвиток кредиту зумовлює значні зміни в
організації та функціонуванні підприємств. Наявність позичкового капіталу дає
змогу фінансувати капіталовкладення за рахунок грошей, узятих в борг, і використати
їх для самозростання капіталу. Це означає, що розвиток кредиту, зростання
обсягів позичкового капіталу і поліпшення умов його надання слугують розвиткові
виробничого капіталу, зростанню виробництва, розширенню його відтворювальної
ролі. Таким чином, кредитні відносини все ширше охоплюють нові сторони
економічного та соціального життя в аграрній сфері. Вони змінюють, модифікують
різні сторони економічних відносин, сприяючи підвищенню ефективності сільського
господарства і зростанню рівня конкурентоспроможності
аграрних підприємств.
Список використаної
літератури
1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та
перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 5) / За ред.
П.Т.Саблука та ін. - К.: ІАЕ УААН, 2002. – 647 с.
2. Сомик А.В. Особливості розвитку системи
сільськогосподарського кредитування в зарубіжних країнах // Економіка АПК. – 2002. – №8. – С. 86-90.
3.
Шамова І.В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн. –
К.: КНЕУ, 2001. – 195 с.
4.
Ющенко А.М. Іпотечне кредитування як передумова розвитку
земельних відносин // Фінанси України. – 2005. - №4. – С.93-99.