Зосім К.І.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Кононенко А.Ф.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського

Секція «Економічні науки», підсекція (1)

УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ

На етапі фінансової стабілізації істотно зростатиме вплив банківської системи на національну економіку, на формування її стратегії. Нарощуючи масштаби діяльності, банки прямо й опосередковано сприяють становленню якісно нової структури суспільного виробництва, технологічному оновленню, успішному розв'язанню соціальних проблем, зміцненню України як держави європейського рівня і її інтеграції у світове економічне співробітництво.

Водночас слід, врахувати, що глобальне зростання ролі банків в економіці викликатиме істотне збільшення ризиків у їхній діяльності. Адже банківська діяльність взагалі є одним із найризикованіших видів підприємництва. Тому банкам життєво важливо активно впроваджувати й удосконалювати системи управління ризиками. Оптимізація банківської діяльності повинна ґрунтуватися на системному підході до управління банком у цілому та ризиками зокрема.

Вплив ризиків на банківську систему зазначено на схемі 1

Схема 1 Вплив основних банківських ризиків на сучасну банківську систему

У розрізі банківських кредитних операцій можна розглядати кредитний ризик – тобто ризик несплати позичальником основного боргу (суми наданої позики) і відсотків, що підлягають сплаті банку за користування кредитом у терміни, визначені у кредитному договорі. Несплата процентів за позикою здатна спричинити неотримання прибутку банку від кредитної діяльності, неповернення ж самого кредиту викликає появу прямих збитків та можливу втрату банківського капіталу.

Тому мета даної статті – пошук ефективної системи управління ризиком як одним з найважливіших елементів банківської справи в цілому.

Дослідження вітчизняних вчених з питань ризиків у банківській справі знайшли відображення у працях українських вчених О.В. Дзюблюка, А.М.Мороза, В.В. Вітлінського, Л.О. Примостки та інших. У економічній літературі окремими питаннями суті банківських ризиків і проблемами їх об'єктивного оцінювання займалися також зарубіжні вчені, такі як Дж. Маршала, Б. Едварда, П. Роуз, Дж. Синки та багато інших. Незважаючи на наявність досліджень, присвячених вивченню даної проблеми як у зарубіжній, так і у вітчизняній літературі, на сьогоднішній день питання визначення класифікації, оцінки ризиків та управління ними потребує проведення подальших наукових досліджень та апробацію їх результатів.

Ефективність управління ризиками полягає у їх запобіганні, в повній і послідовній класифікації, у визначенні чіткої межі відповідальності за результати цієї справи. Слід зазначити, що управляти ризиками мають можливість лише банки, що і передбачено ст. 44 Закону України «Про банки і банківську діяльність»

З огляду на це, найпоширенішою моделлю управління кредитним ризиком є модель мінімізації ризику, мета якої є отримання прибутку на рівні не нижче запланованого. При цьому використовуються збалансовані методи управління активами й пасивами, а також стратегія хеджування ризиків. Ця модель, як правило, застосовується банківськими керівниками консервативного типу, для яких головне - незначний, але стабільний прибуток при мінімальному ризику. Але це може призвести до зниження конкурентоспроможнсті банку.

Ще одним зі способів зниження кредитного ризику є страхування кредиту. Але на сьогодні він є не досить ефективним через ряд причин, а саме: є новим типом захисту (від початку 90-х років); недосконалість законодавства, що регулює страхові відносини; недоброзичливе виконання своїх обов’язків страховими компаніями та недовіра населення до них через таке ставлення.

Управління кредитними ризиками є основним в банківській справі|речі|. Ключовими|джерельними| елементами ефективного управління кредитами є добре розвинені кредитна політика і процедури, добре управління портфелем|, ефективний контроль за кредитами. Кредитна політика створює основу всього процесу управління кредитами. Розроблена і письмово зафіксована кредитна політика є наріжним каменем розумного управління кредитами. Політика визначає об'єктивні стандарти і параметри, якими повинні керуватися банківські працівники, що відповідають за надання позик|позичок| і управління ними. Політика визначає основу дій Ради|поради| директорів, законодавців і осіб|лиць|, які приймають стратегічні рішення, а також надає можливість зовнішнім і внутрішнім аудиторам оцінити міру|ступінь| і якість управління| кредитами у банку. Коли кредитна політика сформульована правильно, чітко проводиться зверху|згори| і добре розуміється на всіх рівнях банку, вона дозволяє керівництву підтримувати правильні стандарти в області кредитів, уникати надлишку| ризику і вірно оцінювати можливості|спроможності| розвитку справи|речі|. Розробка кредитної політики представляється особливо важливою|поважною|, коли банку належить адаптуватися до складних і постійно змінних умов| економіки і коли перед ним стоїть завдання|задача|, що раніше ніколи не виникало або виникало, але|та| не отримувало|одержувала| належної уваги.

Отже, уникнути кредитний ризик дозволяє ретельний відбір позичальників, аналіз умов видачі кредиту, постійний контроль за фінансовим станом позичальника, його здатністю (і готовністю) погасити кредит. Виконання всіх цих умов гарантує успішне проведення найважливішої банківської операції – |надання неризикованих кредитів.