Антоненкова Валерія

Керівник: Тодосейчук А.С.

Донецький національний університет економіки

і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Секція „Економіка” ,Підсекція „1”

Організація фінансового менеджменту на підприємствах України

Розвиток і вдосконалення банківської системи України тісно пов’язані з розвитком підприємництва. Розвиток підприємництва – це необхідна умова становлення ринкової економіки, ефективної реструктуризації виробництва та підприємництв, розв’язання проблем зайнятості, зростання рівня життя населення.

У зв’язку з цим мета запропонованої статті - дослідити розвиток малого та середнього бізнесу в Україні, показати динаміку розвитку і вдосконалення фінансового менеджменту на підприємствах як об’єктивної умови ефективного управління фінансовою системою України

Якщо проаналізувати статистику, то загалом з 1991 по 2006 рік кількість діючих малих підприємств збільшилася майже в п’ять разів. Проте за кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. населення Україна набагато відстає від колишніх країн „соціалістичного табору”.

На жаль, доводиться визнати що малі підприємства в Україні не виконують належної їм соціальної ролі. Вони забезпечують робочими місцями лише 1,72 млн. осіб, що складає близько 15% від загальної чисельності усіх зайнятих в галузі економіки, тоді як в країнах з ринковою економікою аналогічний показник перевищує 50%. До того ж , не можна забувати, що досить часто малі підприємства є другим місцем роботи людини, тому механічно пов’язувати кількість зайнятих на малих підприємствах з кількістю робочих місць, створених для зменшення безробіття некоректно.

Досить тривожним показником є також уповільнення темпів зростання кількості малих підприємств в Україні. Це свідчить про втрату ними украй важливої інституційної ролі – формування конкурентного середовища, яке складається зі стійких, кваліфікованих та підприємливих економічних суб’єктів, формування потужного прошарку підприємців, спроможних повноцінно працювати в економіко – правових умовах розвинених ринкових відносин.

У ринкових країнах майже 50% малих підприємств зазнають краху в перший же рік своєї роботи. При цьому особливим видом інфраструктурної підтримки є напрям державного фінансово – кредитного регулювання розвитку малого і середнього бізнесу.

Сьогодні для вітчизняної банківської системи характерний ще надто обмежений асортимент банківських послуг. Якщо у розвинених ринкових країнах він складає до трьохсот видів фінансових послуг, то в Україні він значно менший.

На основі кращого світового досвіду можна запропонувати критерії, яким має відповідати банк для того, щоб опанувати нові фінансові ринки у секторі малого та середнього бізнесу:

- Пристосування менеджменту, маркетингу, асортименту продуктів і послуг до потреб цього економічного сектору;

- Спрощення процедур і зменшення терміну опрацювання кредитних заявок;

- Зменшення переліку документів, необхідних для надання кредиту.

Звісно, неможливо окремій банківській установі виконати ці вимоги щодо переорганізації роботи з клієнтами. Але врахування їх допоможе будь – якому банку по-новому перебудувати свою фінансову політику, налагодити застосування гнучких методик менеджменту і маркетингу, взаємодії з клієнтами і забезпечити собі стабільні прибутки.

Крім того, слід зазначити, що малі підприємства в Україні працюють у середовищі підвищеного ринку і невизначеності у зв’зку з нестачею кадрів, які можуть професійно займатися бізнес-плануванням та управлінням фінансовими ресурсами.

Перехід управління фінансами на рівень підприємства передбачає структурований підхід до обсягу управління, а також теоретичне обґрунтування ефективного інструменту управління підприємством.

У попередніх дослідженнях автори вже звертали увагу на те, що світова практика виробила різноманітні універсальні принципи, методи, а також практичні посібники з фінансового менеджменту. Але механічне копіювання та використання західних моделей в умовах України, зважаючи на специфіку її розвитку, не тільки не прийняте, а й не можливе. Виникає необхідність у теоретичній базі, адаптованій до умов розвитку ринкової економіки в нашій країні, яка б закріплювала практичні навики управління фінансами з урахуванням розвитку банківської системи інфляції, падіння виробництва, кризових явищ та інших можливих труднощів.

Фінансовий менеджмент вже більше десяти років визнаний вченими економістами пострадянського простору як суттєва частина економічної науки. Але до цього часу не запропоновано єдиного концептуального підходу до визначення фінансового менеджменту як процесу управління фінансами підприємства. На наш погляд зміст управління фінансами полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей виробництва.

Фінансовий аналіз та контроль виробничо – господарської діяльності підприємства – це діагноз його фінансового стану, який допомагає знайти недоліки, виявити та мобілізувати внутрішньогосподарські резерви, збільшити доходи та прибутки, зменшити витрати виробництва, підвищити рентабельність, поліпшити фінансово – господарську діяльність у цілому.

Таким чином, сутність фінансового контролю зводиться до процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації проблем змісту і відображення в обліку господарських операцій та вжиття заходів для їх розв’язування, усунення порушень, попередження в подальшому. Отже, фінансовий контроль необхідно розглядати як систему, яка включає суб’єкти контролю, підконтрольні об’єкти та контрольні дії.