К.і.н. Вовкотруб Ю. М.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Роль Києво-Могилянської академії в становленні прикладних знань в Україні у другій половині XVIII ст.

З початком XVIII ст. на теренах України починається більш інтенсивне нагромадження прикладних механічних знань у Києво-Могилянській академії, де прикладні аспекти механіки, зокрема, статика “простих машин” входила до курсу філософії (Ф. Прокопович) [1], а згодом включається у програму викладання технічних наук.

У другій половині XVIII ст. в Києво-Могилянській академії було відкрито клас чистої, а також змішаної математики (1784). В курсі змішаної математики яка читалась за працею “Арифметика” Л. Ф. Магницького, що місила розрахунки зубчастих коліс, поряд з тригонометрією та астрономією, було запроваджено курс військової і загальної архітектури. Викладалися правила застосування й розрахунку водяних та вітрових коліс, зубчастих передач тощо [2, 692], для чого використовували твори європейських учених, зокрема, чотиритомний курс Б. Белідора “Гідравлічна архітектура”. Також використовували працю Г. Г. Скорнякова-Писарева “Наука статистична або механіка” [3, 174], де на основі правила важеля розглядалась дія семи “простих машин” у тому числі й зубчастого колеса та наукову книгу Г. Ф. Крафта “Короткий вступ до вивчення простих машин та їх будова” [4], яка складалася із 116 питань і детальних відповідей на них. З цих книг та інших підручників можна було ознайомитися з усіма напрямами інженерної справи того часу.

У 1793 р. з-під пера вченого-енциклопедиста, в 1784 – 1807 рр. – ректора Києво-Могилянської академії, І. Фальковського (1762 – 1823) побачив світ підручник з механіки “Скорочення змішаної математики” [5, 1]. Підручник мав практичну спрямованість. Присвячений механіці розділ складався з дев’яти частин: про рух; центри ваги; п’ять простих машин і важіль; коловорот; похилу площину та шуруп; блок; клин; мистецтво складати рівняння; складні машини. Значну увагу приділяв І. Фальковський визначенню понять сили, руху (рівномірного та нерівномірного), швидкості, прискорення, розмірковував про опір середовища. Він розглядав механіку як “науку про те, як із скороченням часу або із збереженням сил що-небудь у рух приводити” [5, 1], а машину як “знаряддя, складене для підняття малою силою великої ваги або для рухання ним з деякою відповідною швидкістю” [5, 3 – 6]. І. Фальковський поділяв машини на прості та складні. До простих він відносив важіль, коловорот, похилу площину, шуруп, блок, клин, а відповідно до складних – годинники та млини.

На своїх лекціях І. Фальковський зосереджував особливу увагу на гирьові та пружинні годинники, додаючи до цього схеми і креслення, а також вказівки, щодо того, як такі годинники “спорудити власними силами”. Окрім цього, вчений описував будову різних типів млинів та розглядав принцип їх роботи.

У розділах з гідро- та аеромеханіки, гідравліки І. Фальковський аналізував машини для підйому води, водомети, різні гідравлічні машини, а також фізичні прилади – термометр, манометр, повітряний насос, гідрометр та барометр [6, 64].

Отже, як видно з вище приведеного в Києво-Могилянській академії, елементи механіки викладалися спочатку в курсі філософії, військової та загальної архітектури (перша половина XVIII ст.) і поступово до кінця XVIII ст. розвинулися в курс змішаної математики.

Література:

1. Прокопович Ф. Філософські твори. – К.: Наук. думка, 1980. – Т. 2. – С. 157.

2. Історія української культури. Том 3. Українська культура другої половини XVII – XVIII століть. – К.: Наук. думка, 2003. – 1248 с.

3. Павленко Ю. В., Руда С. П., Хорошева С. А., Храмов Ю. О. Природознавство в Україні до початку XX ст. в історичному, культурному та освітньому контекстах. – К.: Видавничий дім. “Академперіодика”, 2001. – 420 с.

4. Крафт Г. Ф. Краткое введение в изучение простых машин и их устройств / Пер. В. Е. Ададурова. – СПб, 1738. – 120 с.

5. Фальковский И. Сокращение смешанной математики. – К., 1793. – С. 1. – Відділ рукописів ЦНБ НАН України. – Фонд 725/580 е. – 157 с.

6. Вовкотруб Ю. М. Нариси історії розвитку прикладної механіки в Україні в XIX ст.: монографія. – Черкаси: “Вертикаль”, 2007. – 200 с.