Педагогические науки/ 3.Методические основы воспитательного процесса

 

Кісільова Т.О.,  Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

 

Дидактичні умови засвоєння графічних понять в учнів

 

Шкільний предмет «Креслення» на сьогоднішній день вивчається за новим удосконаленим підручником В.К.Сидоренка. Виклад графічного матеріалу істотно відрізняється від того, що був у підручниках попередніх видань, посилено його практичну спрямованість, враховано зв’язок між темами курсу тощо. Матеріал підручника підібрано так, щоб кожне заняття по можливості несло нову для учнів інформацію. Систематизація навчального матеріалу здійснюється на новому, більш високому ступені його вивчення.

Виклад графічного матеріалу, в основному, будується за такою схемою: а) короткий пояснювальний текст; б) розв’язування задач на закріплення графічних понять, що вводяться; в) розв’язування пізнавальних і розвивальних задач.

Особливістю вивчення матеріалу з креслення в новому підручнику є те, що частина графічних понять вводиться через розв’язування відповідно дібраних задач. Підручником передбачено засвоєння понять не шляхом заучування означень, а через розкриття їх змісту в процесі оволодіння теоретичним матеріалом та розв’язування задач.

Однак на даний час не розроблена система понять предмета «Креслення» та не піддано дослідженню її вплив на засвоєння знань і формування графічних вмінь, навичок учнів. Тому, на наш погляд, необхідно організовувати таке навчання розвивального характеру в умовах нових педагогічних технологій, в яких особливої уваги заслуговує зв’язок методики з логікою.

Засвоєння понять шкільного предмета «Креслення» не вписується в чистому вигляді в жодну із логічних концепцій. Але елементи кожної з них присутні в практиці навчання кресленню. Таке положення пояснюється тим, що логічні концепції самі по собі далеко не вичерпують усіх складових процесу засвоєння понять даного предмета. Вони не можуть пояснити, які шляхи їх формування та розумові дії при цьому адекватні кожному етапу. Ці питання частково досліджуються в психології, де, зокрема, відзначається значимість оволодіння наступними розумовими діями: підведення об’єкта під поняття, відшукання наслідків, що ми вже розглядали.

Основною методичною проблемою в процесі засвоєння графічних понять шкільного предмета «Креслення» в учнів під час нашого дослідження було те, що ми могли показати школярам і зробити доступними для сприйняття лише одиничні об’єкти, предмети або явища, наприклад піраміду, призму, конус, циліндр та ін., але не в змозі продемонструвати «фігуру взагалі». Ми можемо запропонувати учням розглянути, наприклад, прямокутний або гострокутний трикутник, але не можемо показати «трикутник взагалі».

«Фігуру взагалі», «трикутник взагалі» не можна бачити, торкнутися руками і т.п.: це не предмети, які можна сприймати органам чуття, а продукти нашого мислення, результат узагальнення суттєвих властивостей, ознак множини окремих, реально існуючих предметів. Якщо дати учням тільки слова: «лінія», «фігура», «трикутник», «площина» і т.д., але не розкрити при цьому змісту цих понять, не допомогти зробити правильні узагальнення та усвідомити суттєві ознаки предметів, явищ, то вони будуть вживати ці слова або зовсім не надаючи уваги їх значенню, або вкладуть в них свій власний, часто помилковий зміст.

Отже, щоб в свідомості учнів відкладалися чіткі і правильні поняття необхідна систематично продумана робота вчителя, яка включає в себе керівництво процесом засвоєння виділених понять в учнів та їх навчальною діяльністю під час засвоєння. Цілком очевидно, що належні умови для засвоєння графічних понять повинні органічно поєднуватись із загальними дидактичними умовами, що забезпечують процес графічної підготовки учнів. Але специфічність діяльності вчителя, спрямованої на формування в учнів розумових дій і понять викликало в нашому дослідженні потребу виокремити саме ті умови, що забезпечують ефективність цього процесу.

На основі цих вимог визначено дидактичні умови засвоєння графічних понять в учнів:

1)усвідомлення вчителем необхідності формування графічних понять;

2)рівень знання вчителем основних положень теорії поетапного формування розумових дій і понять;

3)дотримання принципів добору завдань, послідовності їх пред’явлення, способів представлення схеми орієнтовної основи дії, спеціального відпрацювання дій на кожному етапі, правильного переводу дії з одного етапу на інший, організація контролю за їх виконанням;

4)відсутність у процесі засвоєння графічних понять елементів, пов’язаних з непродуктивною діяльністю учнів.

Як відомо, графічна діяльність включає у себе два взаємозв’язаних аспекти: засвоєння учнями геометричних знань і розвиток здібностей учнів самостійно мислити і виробляти вміння цілеспрямовано використовувати знання на наступних етапах навчання. Ця обставина дозволила зупинитися на операціональній концепції навчання, яка спирається на орієнтовно-операційну структуру психічної діяльності індивіда в більшій мірі, ніж інші концепції навчання. Вона значною мірою, ніж інші, розв’язує проблему зв’язку знань і дій, і, на наш погляд, найбільш повно відповідає характеру психічної діяльності при засвоєнні учнями графічних понять предмета «Креслення».