Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Україна

СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ

ДО ПРОБЛЕМ ГЕННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

Генна інженерія – напрям молекулярної біології й молекулярної генетики, метою якої є створення організмів з новими комбінаціями спадкових властивостей, у тому числі й таких, що не зустрічаються в природі [2]. Це молода технологія, створена для поліпшення характеристик живих організмів шляхом пересадки в них чужого генетичного матеріалу. Генна інженерія кардинально відрізняється від селекції тим, що її методи дозволяють долати бар’єри між видами, чого не відбувається в природі.

Генна інженерія має важливе медичне значення (генотерапія). У клітинах бактерії кишкової палички синтезовано інсулін людини, необхідний у лікуванні цукрового діабету. Методами генної інженерії одержано білки-інтерферони, які захищають організм людини і тварини від вірусних захворювань (припиняючи розмноження вірусів), а також гормони росту, що дає можливість лікувати деякі форми карликовості. Перелік медичних препаратів, вироблених за допомогою генної інженерії, щорічно зростає.

Генна інженерія має велике сільськогосподарське значення. Цей напрям науки дозволяє переносити в рослини (кукурудзу, сою, картоплю тощо) гени з бактерій, вірусів, тварин чи інших рослин для надання їм нових властивостей: швидкого дозрівання, вищої врожайності, стійкості до шкідників чи хвороб. Введення ДНК риби (камбали) в помідор призвело до того, що помідори не підмерзають, а введення бактерії в картоплю робить її стійкою до пошкоджень жуками. Вже зараз створений та запатентований вид кур, в яких відсутній материнський ген, що змушує не висиджувати яйця, що вигідно для птахофабрик.

Генетично модифіковані продукти (ГМП) – це продукти, отримані за рахунок змін генетичного апарату живих організмів. Всі продукти, що використовуються в сільському господарстві отримані за рахунок технологій, які змінюють генетичний апарат. Це традиційна селекція, але методи генної інженерії значно прискорюють селекцію. Традиційно селекція дає, наприклад, сорт рослин за 10-15 років, а генна інженерія за один-два роки.

Водночас, загальновизнаного погляду на ГМП в наукових колах немає. Більшість науковців вважає, що випуск генетично модифікованих організмів (ГМО) у навколишнє середовище може спричинити до незворотної шкоди біологічному різномаїттю екосистем, а також здоров’ю людини і тварин [1].

Щодо чинного законодавства України, то у законі “Про захист прав споживачів” є положення про те, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги). І ця інформація повинна містити, крім назви товару, ціни, дати виготовлення тощо, та позначку про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів [3].

До списку відомих в світі фірм, продукція яких може містити ГМО можна віднести продукцію Coca Cola, Danone, Heinz, Hipp, MacDonalds, Nestle, Stimorol, Wrigleys, а також світові корпорації та генетичні гіганти Astra Zeneca (масштабна компанія посівних культур), DuPont (фармацевтична та агротехнічна компанія), Monsanto (на долю якої припадає 88% всіх ГМ-культур, вирощених в США в 1998 році. В 2000 році остання компанія змінила назву на Фармація [4].

Відсутність інформації про розповсюдження ГМО призводить до низького рівня усвідомлення проблеми населенням і, навіть, урядовими особами.

З метою виявлення ставлення студентів медичного коледжу щодо проблем генної інженерії нами було проведено спеціальне дослідження, яким охопили 72 студенти-першокурсники Першого Київського медичного коледжу віком від 14 до 16 років. Опитування проводили анонімно.

Результати аналізу відповідей студентів на питання «Яке значення ГМО в житті людини?» показують, що більшість студентів (52,8% - 38 студенти) не можуть відповісти на запитання, 47,2% (34 студенти) знають відповідь на питання. Це дозволяє зробити висновок, що такий рівень обізнаності з ГМО пов'язаний з тим, що значна частина студентів (44,5% - 32 студенти) не має чіткого уявлення про те, що собою являють генетично модифіковані організми.

Споглядаючи низький рівень підготовки студентів першого року навчання із найактуальніших проблем сучасної біології та медицини, ми дійшли висновку, що аудиторних занять за існуючою навчальною програмою недостатньо для їх фахової підготовки. Вважаємо за доцільне проводити додаткові заняття з даної тематики, а на підсумковій конференції з основних напрямів розвитку сучасної біологічної науки варто передбачити проблему генної інженерії.

Література

1. Балиев А. Генетика врятує від голоду. Але чи подовжить вона життя?// Молода гвардія, 2001, №4. - С.48-50.

2. Микитюк О.М., Злотін О.З., Бровдій В.М. та ін. Екологія людини. Підручник. - 3-є вид. - Харків: Ранок, 1998. – С.206.

3. Топчій Т. Біотехнологічна невизначеність, або технології-«невидимки»// Дзеркало тижня,2003, №45 (470). - С.4-5.

4. www.greenpeace.org.