Н.В. Нікуліна

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Інтернаціоналізми в терміносистемах

(на матеріалі транспортної термінологічної мегасистеми)

Динаміка співвідношення між національним й інтернаціональним проглядається перш за все в українських термінографічних роботах, що свідчать про принаймні два протилежні підходи до інтернаціональної науково-технічної термінологічної номінації – від захоплення нею і до повного несприйняття такого непитомого й калькованого способу номінування нових понять. У нашій науковій розвідці ми ставимо собі за мету розглянути усталені в лінгвістиці погляди на інтернаціоналізацію науково-технічної мови, сформулювати власне бачення до зазначеної термінологічної проблеми.

Першим серед українських учених, хто виступив за впровадження міжнародної термінології в українську науку, був І.Горбачевський – хімік зі світовим ім’ям, дійсний член Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка у Львові. Аргументом на користь інтернаціоналізмів він вважав той факт, що деякі народні термінології не мали естетичного вигляду. Подібних поглядів дотримувалися київські та празькі українські природознавці, які вважали за краще прийняти міжнародну термінологію, наблизивши в такий спосіб українську науку до світового рівня. Аргументували такий підхід тим, що з часом міжнародна термінологія буде розширювати сферу свого впливу, а національна, навпаки, звужуватиме [1, с. 43].

Термінолог Т.Секунда також не заперечував існування інтернаціональних термінів (наприклад, барометр, температура), але вважав, що „не зайве буде і для цих термінів, по змозі, добрати відповідні українські слова і подавати їх рівнобіжно з інтернаціональними” [2, с. 17]. При цьому ставить за приклад чеських та польських мовознавців, які не схвалюють використання інтернаціональної термінології не лише в техніці, а й у щоденній мові. Найдальше в „чищенні термінології” від інтернаціоналізмів пішли в польській мові, замінивши, наприклад, motor на silnik або silnica. Автор піддає нищівній критиці псевдоінтернаціональні слова в російській технічній термінології, вказуючи на розбіжності позначень цих слів у різних мовах. Скажімо, термін шарнір, що через посередництво російської мови вживається в транспортній термінологічній мегасистемі, і дотепер не можна вважати інтернаціоналізмом через те, що французьке chаrnire та німецьке das Charnier у технічній мові позначає „віконна або дверна завіса” (рос. „дверная петля”). Причому в 20-30-ті роки на позначення „рухомого з’єднання деталей, що допускає обертання тільки навколо загальної осі або точки”, у техніці був термін сустав (укр.мова), das Gelenk (нім. мовa), articulation (фр. мова), przegub (пол. мова). До цієї групи можна віднести і слова шайба, кронштейн, муфта, що мають або інше значення, або не вживаються з тим же значенням в інших європейських мовах.

Дослідник Б.Зінкевич-Томанек також вказує на наявність у багатьох терміносистемах псевдоінтернаціоналізмів, називаючи їх лексичними паралелями і розуміючи під цим терміном лексеми, що збігаються за формою і подібні-неподібні за змістом. Саме вони є причиною різного роду помилок, так званих „транслатологічних нісенітниць” (за З.Ґросбартом). Французькі мовознавці М.Кеслер і Ж.Дерокіньї на позначення цих слів увели термін фальшиві друзі перекладача. Часто вживаються також терміни: міжмовні омоніми (В.Коптілов, О.Пономарів, М.Кочерган), міжмовні пароніми (О.Пономарів, С.Балаликіна), паралекси (А.Міхневич) [3, с. 38].

У лінгвістиці існує кілька принципів класифікації інтернаціональних елементів: за способом запозичення та за вибором джерела запозичення. Наприклад, В.Акуленко пропонує такий принцип класифікації інтернаціоналізмів за способом запозичення, розрізнюючи сім типів міжнародних лексичних знаків: 1) слова, об’єднані схожістю значення, вимови, написання й умотивованості, тобто інтернаціоналізми з однаковою словотворчою або змістовою структурою; 2) слова, основи, морфеми, об’єднані схожістю значення, вимови й написання; 3) слова, об’єднані схожістю значення, вимови й умотивованості, але не написання; 4) слова, морфеми та словосполучення, об’єднані спільністю значення, написання й умотивованості при різній вимові; 5) слова, основи, морфеми, що об’єднуються схожістю лише значення й вимови при різниці в написанні й мотивації; 6) слова, об’єднані спільністю значення й схожістю написання при різній вимові й умотивованості; 7) слова й форми, що об’єднані схожістю значення й умотивованості [4].

Що стосується транспортної термінологічної мегасистеми, то під час укладання Короткого російсько-українсько-англійського транспортного словника (основні поняття організації перевезень на транспорті), нами серед 550 лексем на позначення основних понять організації перевезень на транспорті виявлено 97 термінів-інтернаціоналізмів на зразок бара́трія – barratry – Baratterie; бу́кінг-нот – booking note – Buchungsnote; де́двейт – deadweight – deadweight; дима́йз-ча́ртер – demise charter – Demise Charter; конте́йнер – container – Container; суперка́рго (корабе́льний ванта́ж) – supercargo – Supercargo; та́ра – tare – Tare; фрахт – freight – Fracht; ча́ртер – charter – Charter. Усі зазначені лексеми у чотирьох мовах (російській, українській, англійській, німецькій) відбивають одні й ті ж поняття, об’єднані схожістю значення, вимови, написання й умотивованості, тобто є інтернаціоналізмамии з однаковою словотворчою або змістовою структурою.

Отже, інтернаціоналізмом уважаємо слово або ж сполуку, що існують у багатьох мовах з однаковим значенням, тобто їх можна вважати спільноетимологічним фондом цілої низки мов, переважно близьких за походженням.

Література

1. Наконечна Г. До історії унормування української науково-технічної термінології // Мовознавство. – 1992. – № 6. – С. 41-47. 2. Секунда Т. Принципи складання української технічної термінології // Вісник ІУНМ. – 1930. – Вип. ІІ. – С.11-21. 3. Зінкевич-Томанек Б. Українсько-польські лексичні паралелі // Вестник Международного словянского университета. – Х., 1999. – Т. 2. – № 4. – С. 38-41. 4. Дяков А., Кияк Т., Куделько З. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінґвістичні аспекти. – Київ: Academia, 2000. – 218 с.