В.В.Кизилова

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Порушення морфологічних норм як явище міжмовної інтерференції (на матеріалі мовлення комунікантів сходу України)

Сучасне суспільство не може існувати без мови – найважливішого засобу спілкування, засобу вираження думок та передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Серед них головним є питання оволодіння правилами граматики, правопису, вимови й наголошення.

Надзвичайно гостро сьогодні в суспільстві стоять питання мовної освіти громадян, відтак особливої ваги набуває проблема культури мовлення. Вона тісно пов'язана з явищами міжмовного контактування та взаємного впливу двох мов. Українсько-російський білінгвізм, що має місце в південно-східному регіоні України, визначено вченими (О. Біляєв, Є. Голобородько, І.Дроздова, Ю.Жлуктенко та ін.) як природний, масовий, двобічний, контактний. Українська й російська мови, що перебувають у безпосередньому контактуванні подібні за своїм лексичним складом і граматичною будовою. Така структурна схожість створює сприятливі умови для виникнення явища інтерференції, якої зазнає не лише друга (російська), але значною мірою й перша (українська) мова білінгва.

Учені, лінгвісти та лінгводидакти (О. Біляєв, Є. Голобородько, І.Дроздова, Н.Пашковська, М.Пентилюк, А.Супрун, О.Хорошковська, М.Успенський), стверджують, що не може бути двомовності без інтерференції, яка є результатом сприйняття однієї мови через призму іншої. Причини інтерферентних помилок учені вбачають у несформованості навичок нормативного мовлення рідною мовою, негативному впливі мовленнєвого середовища, відсутності чи недостатній сформованості навичок самоконтролю.

Метою нашої розвідки є виявлення та систематизація особливостей порушень морфологічних норм, розкриття причин їх появи в аспекті проблем культури мовлення.

Предметом дослідження стали порушення морфологічних норм, що зафіксовані в українській мові і є результатом міжмовної інтерференції.

Морфологічні помилки – це такі ненормативні утворення, що не відповідають формальному вираженню хоча б однієї з граматичних категорій роду, числа, відмінка, ступеня, особи, часу, способу, стану, виду [3,с. 24].

На підставі аналізу мовлення учнів 11 кл. СШ №1 м. Луганська та студентів 1-2 курсів психолого-педагогічного факультету ЛНУ ім.Тараса Шевченка нами зафіксовано такі різновиди морфологічних помилок:

а) Анормативи в межах лексико-граматичного класу іменників:

- порушення категорії роду, наприклад, «головна біль» замість «головний біль» (ч.р.); «найефективніша шампунь» замість «найефективніший шампунь» (ч.р); «багато статтів написано, багато прочитано доповідів, бракує ще знаннів, література з різних галузів» замість «статей, доповідей, галузей, знань»; «слов’янів» замість «слов’ян» (у родовому відмінку множини); «рахує по пальцям», а треба «по пальцях», «читає по складам», а треба «по складах»;

- порушення категорії числа, наприклад, «заслухано інформації» замість «заслухано інформацію» (в однині); «консерва «Шпроти» -замість «консерви «Шпроти» (множина);

- порушення категорії відмінка: «на чолі з Віктором Ющенко», але вірно буде «на чолі з Віктором Ющенком», «по дорогам», але правильно «по дорозі» (імен. І відм. у місцевому відмінку однини г, к, х, ґ перед закінченням і чергуються із з, ц, с, дз). «Історія є вчителькою життя» замість «Історія є вчителька життя»; «Петро був першим учнем у класі» замість «Петро був перший учень у класі»; «писати (читати) лист» замість «писати листа»; «пришити ґудзик» замість «пришити ґудзика»; «купити хліб» замість «купити хліба»; «тут була хата Шевченка», треба «Шевченкова хата» (родовий відмінок належності); «треба берегти гнізда птахів» замість «пташині гнізда» (родовий відм. належності); «у той день з ним не сталося ніяких пригод», треба «того дня» (родовий відмінок часу); «двері відчиняються водієм» замість «двері відчиняє водій»; «нарубані Пилипом дрова» замість «дрова, що нарубав Пилип» (орудний відмінок дійової особи й знаряддя).

б) У системі прикметника:

- порушення норм утворення ступенів порівняння прикметників, наприклад: «один з найпередовіших районів»; «більш складніша ситуація»; «самі справжні гоніння»; «у зайця задні ноги довше передніх», краще сказати «задні ноги довші, ніж (або за) передні» або «довші проти передніх»; «він розумніше свого брата» замість «розумніший за (від або проти) свого брата» або «розумніший, ніж його брат»;

- помилки при словозміні прикметників (як-от: «на природних угіддях»; «на слабком вогні»).

в) Ненормативні утворення форм числівника:

Труднощі введення числівників у текст пов’язані насамперед з незнанням системи відмінювання числівників. Слід користуватися такими правилами:

- складені числівники, що закінчуються одиницею (21; 101; 341; 2051) поєднуються з іменником в однині. Наприклад: п’ятдесят один учень, план виконано на сто один процент, пік висотою три тисячі чотириста один метр;

- неправильна словозміна числівників: (від пятидесяти до шестидесяти відсотків). У числівниках п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят у непрямих відмінках, на відміну від російської мови, основа не змінюється: Род. відм. п’ятдесяти, шістдесяти, сімдесяти, вісімдесяти;

- ненормативне поєднання числівників з іменниками (чотири пікетувальника).

- порушення закономірностей сполучуваності дробових числівників з іменниками («землетрус силою 4,3 бали»). Числівники, що виражають десяткові дроби (4,3; 8,7;105,2) поєднуються з іменником у Р.в. в однині: «землетрус силою 4,3 бала», вісім і сім десятих процента, сто п’ять і дві десятих кіловата.

г) Відхилення від морфологічних норм у межах лексико-граматичного класу займенників (саме завдяки ньому) замість йому.

ґ) Помилки в системі дієслівних форм:

- порушення категорії виду (наприклад, «воду звільнюють», «купляйте продукти»);

- порушення категорії стану. Природними й нормативними вважаються моделі: «Вибачайте (мені), пробачте (мені), даруйте (мені), перепрошую».

- порушення категорії особи («викличіть лікаря», «хотять»).

д) Помилки в системі прислівників (наприклад, «більш вдаліше», «найбільш зрозуміліше»). Прислівники міри і ступеня уточнюють значення дієслів, прикметників та прислівників, указуючи на різний якісний і кількісний вияв або ознаки. Сюди слід віднести й прислівники, вжиті у формі вищого й найвищого ступенів порівняння, та прислівники із значенням безвідносної міри ознаки. Слід казати: краще, найкраще, дужче, найдужче, пречудово, страшенно тощо. «Олена Іванівна стояла в нерішучості в коридорі» замість «стояла нерішуче в коридорі», «із заздрістю сказав Ігор» замість «заздрісно сказав Ігор».

е) Багато допускається помилок при вживанні прийменників: «при умові» замість «за умови», «згідно інструкції» замість «згідно з інструкцією» або «відповідно до інструкції», «по технології» замість «за технологією», «цього року», а не «в цьому році».

Таким чином, основними причинами породження ненормативних слів є незнання норм сучасної літературної мови, потужний вплив російської мови, що позначився на всіх рівнях мовної системи. Проблема порушення норм сучасної української літературної мови залишається відкритою й невичерпною і потребує подальшої розробки.

Література

1. Бондаренко Т.Г. Критерії виявлення мовних помилок під час редагування журналістських матеріалів // Наукові записки Ін-ту журналістики. - К., 2002. - Т. 8. - С. 112 - 117.

2. Окуневич Т.Г. Культура мовлення майбутнього вчителя-словесника в умовах українсько-російської двомовності. Автореф. дис. канд.пед.наук. http://www bkr – in – sckol.edu – ua.net/.

3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів: Світ, 1990. -324 с.