Экономические науки/ 2. Экономика сельского хазяйства

Голобородько Т.В.,

Державний вищий навчальний заклад «Криворізький національний університет», Україна

Аналіз обсягів сільськогосподарського виробництва та проблеми його інвестування

Вже тривалий період економічне становище сільськогосподарських підприємств є складним. Жорстка податкова політика, щорічне поглиблення диспаритету цін негативно вплинули на розвиток сільськогосподарського виробництва. Значна частина сільськогосподарських підприємств перебуває на межі банкрутства, а в інших спостерігається щорічне зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Навіть окремі успіхи останніх років не дають підстав передбачати стабільний розвиток сільськогосподарського виробництва в перспективі. Головне завдання держави в сфері агропромислового комплексу полягає в тому, щоб завершити структурну перебудову галузі, стабілізувати виробництво сільськогосподарської продукції, зміцнити матеріально-технічну базу підприємств аграрної сфери та сформувати на селі адекватне ринкове середовище.

Метою статті є вивчення сучасного стану і динамічних змін у розвитку сільськогосподарського виробництва, визначення основних проблем формування обсягів інвестицій у сільське господарство.

Протягом багатьох років сільське господарство в Україні було регульованою державою галуззю із значними обсягами щорічних капіталовкладень, велика частина яких здійснювалася за рахунок коштів державного бюджету. Жорстка централізація та регламентація механізму довгострокового фінансування відтворювальних процесів у сільському господарстві в поєднанні з обмеженням господарської ініціативи призвели до зниження ефективності капітальних вкладень, збільшення строків їхнього освоєння, деформації ролі держави як регулятора суспільного процесу відтворення. Незважаючи на те, що екстенсивні чинники вичерпали себе, пріоритети в галузі капітальних вкладень залишалися колишніми. Вони не відповідали новим умовам, не були націленими на формування оптимальної й дієздатної структури АПК.

Закономірно постає питання - навіщо створювати нові переробні підприємства на селі, якщо великі державні переробні підприємства, які функціонують у містах, працюють не на повну потужність. З одного боку, це пов'язано з низькою купівельною спроможністю населення, а з іншого, якщо брати до уваги обґрунтовані норми споживання конкретних продуктів харчування, то потужностей наявних переробних підприємств не вистачає для забезпечення норм споживання населенням відповідних продуктів. А це означає, що мережу переробних підприємств треба розширити саме в сільській місцевості, де безпосередньо виробляють сільськогосподарську сировину.

Результати досліджень показують, що стан інвестиційної діяльності аграрних підприємств залежить, передусім, від того, які економічні процеси здійснюються в аграрному виробництві. За останні дванадцять років економічний стан сільського господарства значно поліпшився. Закінчився етап реструктуризації господарств, сформувалася ринкова структура виробничих і соціально-економічних відносин між товаровиробниками та державою, розширилися й зміцнили свої позиції ринки збуту сільськогосподарської продукції, а працівники, як безпосередні учасники трудового процесу, навчилися господарювати по-новому. Все це в свою чергу вплинуло на кінцеві результати виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств України. Так, динаміка зміни обсягів виробництва сільськогосподарської продукції (у % до попереднього року) відображена на рисунку 1. Слід відзначити, що негативним явищами в АПК України за проаналізований період є зменшення загального обсягу виробництва продукції сільського господарства на кінець 2012 року. Рівень рентабельності продукції сільського господарства є незадовільним.

Рис. 1 Динаміка зміни обсягів виробництва сільськогосподарської продукції (у % до попереднього року)

Структурна перебудова сільськогосподарського виробництва та його пристосування до умов ринку неможливе без здійснення значних інвестицій, які виступають основним напрямом запровадження сучасних технологій, підвищення конкурентоздатності аграрного сектора в ринкових умовах. Для прискорення цього процесу та ліквідації наслідків економічної кризи доцільно вдосконалити державне регулювання інвестиційних процесів шляхом залучення іноземних інвестицій у сільськогосподарське виробництво, через надання кредитів для придбання нового устаткування, нових технологічних ліній та придбання основних фондів, перш за все в сферу матеріально-технічного забезпечення. Окремими напрямами державного регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві є покращення управління державними інвестиціями, регулювання умов інвестування, посилення контролю за інвестиційною діяльністю, а також запровадження гнучкої системи оподаткування суб'єктів інвестиційної діяльності шляхом диференціації відсоткових ставок податків та податкових пільг, що дозволить поліпшити інвестиційний клімат у галузі.

Література:

1. Окрепка М. Є. Розвиток сільськогосподарського виробництва і проблеми його інвестування // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vznu/eco/2010_4/176-180.pdf

2. Лаврук В.В. Розвиток та інвестування сільськогосподарського виробництва України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/e_apk/2010_2/10_02_16.pdf

3. Статистична інформація [Eлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua