Економічні науки \ 10. Економіка підприємства

Гаврилюк Ю. П. студентка магістратури

к.е.н. Кривоконь О. С.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Теоретичний аспект аналізу використання основних фондів підприємства

Ефективність господарювання аграрних підприємств залежить від повноти, раціонального та ефективного використання основних засобів виробництва – головної складової матеріально-технічної бази, визначає кінцеві результати виробництва, його прибутковість. Проблема раціонального використання основних засобів у нинішніх умовах є досить актуальною. Зменшуються загальні їх обсяги, знижується рівень фондо- і енергозабезпеченості виробництва. Зростає питома вага основних засобів праці, які морально і фізично застаріли та потребують заміни продуктивнішими.

Проблематикою визначення економічної ефективності основних фондів займаються багато вітчизняних вчених-економістів, зокрема Підлісецький Г. М., Сінева Л.Н., Гайдучок Т. С., Толстопят В. Л. та інші.

Основним узагальнюючим показником використання основних фондів є фондовіддача. Це відношення обсягу товарної продукції за аналізований період до основних виробничих фондів. Використовується також обернений показник – фондомісткість. Його розраховують як відношення основних виробничих фондів до обсягу товарної продукції.

Перевагою показника фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений на складові частини за окремими цехами і групами обладнання. Це дозволяє виявити вплив використання техніки на кожній виробничій ділянці на узагальнюючий показник використання фондів.

При визначенні фондовіддачі і фондомісткості обсяг продукції обчислюється у вартісних, натуральних та умовних вимірниках. Основні виробничі фонди визначаються відповідно до вартості, зайнятої площі або в інших вимірниках, причому до уваги береться їх середній хронологічний розмір за аналізований період (як правило – середньорічний).

Більш точно використання основних виробничих фондів відображає показник фондовіддачі, розрахований виходячи з обсягу продукції у натуральному вираженні. Проте натуральні та умовно-натуральні виміри обсягу продукції використовуються лише на підприємствах, що випускають продукцію одного виду, або продукцію, яку можна привести до одного виду.

Для більшості підприємств, що виготовляють широкий спектр продукції, зведені показники фондовіддачі розраховуються виходячи з обсягу продукції у вартісному виразі. При цьому, як правило, застосовується показник обсягу товарної продукції. Хоча можливе використання показників валової реалізованої продукції та ін.

У процесі аналізу вивчається динаміка фондовіддачі та фондомісткості, виконання плану за ними. З метою поглиблення аналізу ефективності використання основних фондів показник фондовіддачі визначається за всіма основними фондами, основними фондами виробничого призначення, активною частиною основних фондів.

Розраховуючи фондовіддачу на основі вартісних показників, слід привести всі вихідні дані до порівнюваного вигляду. Обсяг продукції необхідно скорегувати на зміну оптових цін та структурні зрушення, а вартість основних фондів – на їх переоцінку.

На зміну рівня вартісного показника фондовіддачі впливає ряд чинників різного рівня:

- чинники 1-го рівня – зміна долі активної частини фондів у їх загальній сумі та зміна фондовіддачі активної частини фондів;

- чинники 2-го рівня – зміна структури, часу роботи та середньогодинного виробітку технологічного обладнання;

- чинники 3-го рівня – заміна обладнання та його модернізація.

Розрахунок впливу чинників 1-го рівня на фондовіддачу можна провести за допомогою способу абсолютних різниць. Вплив зміни долі активної частини

основних фондів розраховується за формулою:

ФВ = (ПДаф – ПДапл) х ФВапл,

де ФВ – зміна фондовіддачі;

ПДаф, ПДапл – частка активної частини основних фондів у загальній їх сумі фактично та за планом;

ФВапл – фондовіддача активної частини фондів за планом.

Фондовіддача активної частини фондів (якщо цією частиною вважати лише технологічне обладнання) залежить від структури технологічного обладнання, часу його роботи, середньогодинного виробітку (чинники 2-го рівня).

Щоб дізнатися, як ці чинники вплинули на загальну фондовіддачу всіх фондів, необхідно обсяг впливу кожного чинника на фондовіддачу активної частини основних фондів помножити на фактичну питому вагу активної частини основних фондів у загальній сумі ОВФ.

Чинники 3-го рівня починають діяти у випадку впровадження заходів НТП, що призводять до заміни обладнання або його модернізації. У ході аналізу спочатку необхідно з’ясувати їх вплив на фондовіддачу активної частини основних фондів. Розрахунок проводять за формулою:

ФВа = (Ті x ГВн – Ті x ГВс) / ОВФаф,

де Ті – час роботи і-го обладнання з моменту введення до кінця звітного періоду;

ГВн, ГВс – виробіток продукції за 1-ну машино-годину після і до заміни (модернізації) і-го обладнання.

Вплив чинників 3-го рівня на загальну фондовіддачу всіх фондів визначається шляхом множення отриманого результату на фактичну питому вагу активної частини основних фондів у загальній сумі ОВФ.

У ході аналізу необхідно також з’ясувати вплив зміни величини основних фондів та їх фондовіддачі на зміну обсягу виробництва продукції. При цьому використовують прийом абсолютних різниць, врахувавши, що якісним чинником є фондовіддача. Щоб з’ясувати вплив зміни величини виробничих фондів на обсяги річного виробництва, необхідно відхилення від плану за їхньою середньорічною вартістю помножити на планову фондовіддачу. Щоб з’ясувати вплив зміни фондовіддачі на обсяги річного виробництва, необхідно її відхилення від плану помножити на фактичну середньорічну вартість основних виробничих фондів.

Для визначення реального стану ефективності використання основних фондів аграрних підприємств необхідно використовувати комплексну систему показників, яка б у повній мірі здатна відобразити вплив всіх чинників на раціональність їх застосування. Оскільки тільки за умов отримання достовірної інформації про стан основних фондів підприємства можна запланувати ряд заходів щодо раціонального та економічно вигідного покращення їх стану.

Література:

1. Довгалюк Н. В. Економічна ефективність використання основних засобів сільськогосподарськими підприємствами Полісся // Економіка АПК. – 2008. - №8. – С. 108-112.

2. Крічка Н. М. Методика та організація обліку і аналізу основних засобів // Економіка і держава. – 2009. - №6. – С. 73-75.

3. Лагодієнко В. В. Формування оптимального складу основних виробничих фондів аграрних підприємств та підвищення ефективності їх використання: Автореф. дис.. .. канд. екон. Наук / Миколаївська державна аграрна академія. – Миколаїв, 2002. – 18 с.