Сумець О. М, Гаврилов Є. В.
Академія внутрішніх військ МВС України, Харків
ОСОБЛИВОСТІ
НОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
Вимірювання,
тобто нормування логістичних операцій – одне з найскладніших завдань логістики,
хоча його (нормування) вважають найпростішим способом виміру фактичного часу виконання
операції. Вважається, що це зручно для планування і контролю. Однак для цього
необхідна велика база даних, яка б зв’язувала попит ринку в одиницях готової
продукції і потужність логістичної системи у вигляді наявного фонду термінів. З
метою збору цих даних застосовуються різні методи нормування робіт. Так,
наприклад, розрахунок норм можливо робити безпосередньо, коли тривалість
операцій визначається в процесі спостереження і проводиться суб’єктивне
оцінювання темпу роботи виконавця або системи в цілому. Також застосовуються синтетичні
методи розрахунку норм, коли використовуються готові таблиці тривалості
різних рухів чи процесів. Елементне нормування застосовується, коли весь
операційний цикл розбивається на часткові дрібні елементи, трудомісткість яких
визначається по так званих запатентованих таблицях.
Відповідно до
перерахованих методів нормування розрізняють такі типи норм як загальні (єдині)
та специфічні (аж до індивідуальних).
Робота з управління
логістичними операціями починається з виявлення опису загальних норм, вона не
носить специфічного характеру (як правило, відображає тип технологій).
Загальні норми, попри їх
універсальний характер, повинні бути розміщені і змінені. Кількість
обов’язкових норм має відповідати числу загальних обов’язкових умов і чинників логістичних
процесів – і не більше того.
Організація спеціальних і
специфічних норм базується на врахуванні своєрідностей обраної технологічної
схеми, ресурсів і кінцевого результату (тобто полем для специфічних норм
виступають індивідуальні відхилення від універсальних умов, що дуже
позначаються на організації робіт). Якщо ці відхилення негативні (діють умови,
що погіршують і сам результат), то норми повинні компенсувати або
нейтралізувати ці відхилення.
Норми, що
характеризують результат, і норми, що визначають витрати, повинні обов’язково
закріплюватися за конкретними керівниками, підрозділами і виконавцями.
У
плані дослідження особливостей нормування логістичних операцій як процесу слід
звернути увагу на ті моменти, що у рамках будь-якої логістичної системи чи
логістичного ланцюга останній є:
1) методом планування діяльності логістичної системи. Норми є основою інформаційної бази
планування, засобом для розрахунку основних показників витрат і результатів, а
також передумовою планування інновацій;
2) одним з основних засобів управління
персоналом логістичної системи. Формулювання завдань і оцінювання їхнього
виконання здійснюють у формі нормативів витрат і результатів для додаткового
робочого місця;
3) нормування робіт є передумовою розбивки технології на сукупність
робочих місць. Робоче місце – це підпорядковані
конкретному виконавцю ресурси, посадові обов’язки і необхідний результат,
визначений як стикова форма;
4) організація і нормування робіт будуються на основі декомпозиції,
місії і стратегії операційної системи. У цій своїй якості нормування можна
розглядати як важливий допоміжний інструмент управління логістичною системою.
За своєю сутністю управління
логістичною системою виходить за межі нормування тому, що логістична стратегія
припускає істотні зміни стиків між підсистемами і (або) ресурсів, що задіяні в
кожній підсистемі логістичної системи.
Нормування ні в якому
разі не може розглядатися як основний елемент логістичного планування
діяльності логістичної системи, але може використовуватися як допоміжний
інструмент (для приблизного розрахунку ресурсів чи прогнозування результатів);
5) нормування є дійсним інструментом
стимулювання і мотивації працівників в логістичній системі. При цьому
важливо виходити з «теорії справедливості», відповідно до якої логістичний
персонал усвідомлено або підсвідомо установив для себе норматив співвідношення
«зусилля/винагорода»;
6) дуже серйозно представлені норми в такому
аспекті як інвестування й інновації. Саме норми виступають методичним
містком між поточною діяльністю логістичної системи і її перспективним
розвитком;
7) норми і нормативи організації робіт є полем
інформатизації й інформаційних обмінів. Сьогодні існують надійні машинні
методи нормування робіт. Стандарти і нормативи є також і сферою інноваційних
процесів.
Нормування
робіт певним чином пов’язане з організацією логістичного процесу логістичної
системи, попри те, що дуже часто його використовують для оцінювання і прийняття
правильних рішень логістом. Сама суть нормування робіт у контексті логістичного
менеджменту складається зі збору інформації для прогнозування й наступного
обчислення потужності логістичної системи у вигляді оцінювання терміну
виконання логістичних операцій. Очевидно
що, крім описаного призначення, нормування переслідує і ряд інших цілей.
Наприклад, складання калькуляції витрат логістичної системи для здійснення логістичного
процесу, регулювання оплати праці логістичного персоналу, оцінювання деяких логістичних функцій системи.
Таким чином, основна особливість нормування логістичних операцій разом з
організацєю їх виконання полягає в
розподілі основних і допоміжних функцій на технологічно завершені (з погляду
продукту і його компонентів) операції, включення даних операцій в обов’язки логістичного підрозділу, його ланок та працівників, а
також встановлення кількісних та якісних вимог до стиків між окремими логістичними операціями таким чином, щоб була досягнута системна
цілісність усіх працівників і підрозділів логістичної системи.