Экономические науки /Экономика АПК

К. е. н., доцент Глібов Р.В., бакалавр: Шифрук Л.Г.

Житомирський національний агроекологічний університет

Інвестиційні апріорії розвитку сільськогосподарських підприємств в умовах депресивного регіону

Збалансований розвиток економіки будь-якої країни знаходиться в тісному взаємозв’язку з питанням продовольчої безпеки. Забезпечення населення країни високоякісними продуктами харчування значною мірою залежить від ефективного функціонування високотоварних аграрних формувань, як організаційно-правових структур ринкового простору, що здатні задовольняти попит підприємств першої сфери агропромислового комплексу якісною сировиною.

В Житомирський області, зокрема північній її частині, проблема забезпечення населення продуктами харчування в межах фізіологічних норм споживання порівняно з іншими регіонами України стоїть складніше. Головна причина цього є радіоактивне забруднення довкілля в наслідок аварії на ЧАЕС. Тому рахуємо за доцільне розглядати питання розвитку сільськогосподарських підприємств в площині регіону, що зазнав найвищого ступеня радіоактивного забруднення.

Сільськогосподарські підприємства забрудненого регіону, на відміну від особистих селянських господарств, мають резерви щодо збільшення величини пропонування на локальних, регіональних, національному, зовнішньому ринках. За результатами досліджень встановлено, що сільськогосподарські підприємства при удосконаленні їх функціонування, мають потенціал до зростання пропозиції, зокрема сирого молока майже в чотири рази, в той час як господарства населення набули межі оптимальності виробництва молока, а тому не слід очікувати від них суттєвого підвищення обсягу пропонування на перспективу.

Світовий досвід свідчить, що ринкова система, для забезпечення стійкого розвитку країни, вимагає здійснення не простого, а розширеного процесу відтворення, тобто поновлення виробництва в більших масштабах. Останнє не можливо досягнути коли продукція не перетворюється на товар, а товар на специфічний товар – гроші. Для забезпечення спиралеподібного формування аграрного ринку до якісних параметрів високорозвинених країн необхідно значну увагу приділяти удосконаленню роботи сільськогосподарських підприємств, – як формувань, що здатні не тільки покращити становище в агропромисловому комплексі, але й сприяти швидкому завершенню кумуляції і конструкції національної економіки в ЄС – активізації інвестиційної політики.

Практика свідчить, що одним з основних стримуючих факторів подолання дефіциту сировини на ринку молока є недостатнє інвестування аграрних формувань. Вагомий крок у пожвавленні інвестиційного клімату на всій території радіоактивного забруднення був зроблений з боку держави Законом України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирський області” від 3 грудня 1999 року запроваджена спеціальна зона благоприємного режиму, яка передбачає особливі пільги для інвестицій на суму не менш ніж 200 тисяч доларів (США) та строком на 30 років. За період майже в 2,5 роки з моменту введення в дію даного закону, в економіку території пріоритетного розвитку було залучено 9,8 млн. доларів, близько 50 % від зазначеної суми було направлено на розвиток переробної галузі АПК. Викликає занепокоєння неадекватне інвестування аграрного сектора. Причиною слабкої інвестиційної привабливості галузі сільського господарства є низький рівень окупності витрат та високий ступінь ризику.

Недостатнє забезпечення аграрних формувань інвестиційними ресурсами можна пояснити і низькою діловою активністю керівників та безпосередньо працівників, що займаються питаннями інвестування (в окремих випадках ця робота взагалі не ведеться на сільськогосподарських підприємствах), відсутністю раціонально обґрунтованого з економічної та фінансової точок зору – бізнес-плану.

Правильно розроблений бізнес план дає можливість: зміцнити переваги в конкурентній боротьбі за канали збуту сировини, охоплювати більшу частку ринкових сегментів, використовувати ефективні засоби щодо стимулювання покупців великих обсягів сировини, гнучко проводити товарну політику і разом з тим отримати розрахункову масу інвестицій для зміцнення конкурентноспроможності аграрних формувань на аграрному ринку в коротко -, середньо -, довгостроковому періодах. Варто відмітити, що зазначений документ буде являти реальну цінність у випадку, коли в ньому не просто відображатимуться основні потреби у інвестиціях, періоду їх поверненя, прогнозування окупності, але й відбуватиметься досягнення планових показників в процесі господарської і комерційної діяльності з мінімальним відсотком відхилень.

Перспективним напрямом у роботі сільськогосподарських підприємств має стати налагодження тісних економічних стосунків безпосередньо із внутрішніми та зовнішніми інвесторами. Така співпраця, дозволить аграрним формуванням: отримувати великі обсяги грошових засобів; покращити збутову політику; сприяти обміну досвідом, щодо сучасних досягнень науково – технічного прогресу; досягати високих результатів економічної діяльності в майбутньому; сприяти підвищенню рівня ділової активності; забезпечувати зростання пропонування більш якісної продукції .в довгостроковому періоді; мінімізувати ризик у разі несприятливих змін кон’юнктури національного аграрного ринку, підвищувати імідж сільськогосподарських підприємств не тільки на внутрішньому, але й зовнішньому ринках.

Література:

1. Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирський області”// Відомості Верховної Ради. – 2000. – №2. – ст.15.

2. Жаліло Я. А. Щодо шляхів позичкового фінансування державою інвестиційних проектів / Я.А. Жаліло – Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 1. – С. 66-73.