Дімітрюк І.В., Глівінська Д.А.

Науковий керівник: Попіль М.С.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ УКРАЇНСЬКИМИ БАНКАМИ НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ: ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА НЕДОЛІКИ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Залучення іноземного капіталу для розвитку національної економіки є однією з передумов пожвавлення інвестиційної активності та виходу з кризи. Тому проблема залучення коштів на міжнародних фінансових ринках у банківську систему України є досить актуальною для дослідження.

Цьому питанню присвятили свої праці такі видатні науковці і фахівці банківської справи як Рихліцький В.В, Тимошенко О.П, Косенко О.П, Савлук С.М, Луданов О.В, Румянцева С.П та інші.

Метою статті є дослідження проблем і механізмів формування довгострокових джерел фінансових ресурсів та ефективного управління ними в умовах фінансової кризи.

Важливим чинником кризових ситуацій у банківській сфері є порушення дисбалансу між внутрішніми ресурсами банків та ресурсами запозиченими на зовнішніх ринках. Через відчутну нестачу довгострокових кредитних ресурсів українські банки активно залучали кошти на міжнародних фінансових ринках. У гривневому еквіваленті загальна сума зовнішніх запозичень сягає близько 62 млрд. грн., коли усі депозити, залучені банківською системою, станом на 01.01.2009 становили 280,1 млрд. грн.

Об’єктивною необхідністю в даній ситуації є активізація державної політики стимулювання заощаджень домогосподарств, що сприятиме розвитку банків і створить стабільну основу для зміцнення фінансового потенціалу банківської системи в довгостроковій перспективі.

Вливання іноземного капіталу в банківський сектор України дає змогу розв’язати низку важливих проблем:

1) Збільшення обсягів фінансових ресурсів у банківській системі.

2) Збільшення довгострокових пасивів банків.

3) Диверсифікація банківських активів та пасивів.

4) Збільшення капіталу банків.

5) Зменшення вартості залучених ресурсів за рахунок конкуренції між ринком корпоративних облігацій та ринком банківських кредитів, а також диверсифікації банківських ризиків.

Активне кредитування українських банків закордонними, за прогнозами експертів, відновиться не раніше кінця 2009 – початку 2010 р. Іноземні банки будуть вкрай бережно видавати позики фінансовим установам із країн, що розвиваються, через високий ризик такого кредитування.

Варто відзначити неефективне використання українськими банками залучених ресурсів. В основному вони спрямовали кошти на споживче кредитування фізичних осіб, тоді як ефективніше було б спрямувати їх на фінансування реального сектора економіки, який забезпечує ріст ВВП країни. Позитивно вплинуло б на даний показник і кредитування банками галузі реальної економіки на зменшення енергозатратності великих підприємств (оновлення основних засобів, закупівля енергозберігаючих технологій), на яких фактично існує наша економіка.

Іншою пролемою є відсутність внутрішнього ринку збуту. Потрібно, щоб активні гравці ринку, банки та держава, змогли домовитися і простимулювати внутрішнього споживача через банківську систему за допомогою кредитів. Це дало б змогу диверсифікувати ризики, які несе світова фінансова криза.

Ще одним негативним наслідком залучення банками ресурсів на міжнародних фінансових ринках є підвищення рівня доларизації економіки, що послаблює керованість грошово-кредитного ринку та збільшує частку неповернених кредитів.

Заборгованість банків за іноземними кредитами становить 16 млрд. доларів США, тому проблеми у споживчому кредитуванні (весь портфель оцінюється у 125 млрд. грн., або 15-16 млрд. доларів США) можуть призвести до дефолту банківської системи. В цій ситуації НБУ повинен виробити систему заходів з упорядкування діяльності українських банків щодо кредитування населення за рахунок зовнішніх запозичень.

За прогнозами зовнішній борг України у 2009 році має становити – мінус 15,5 млрд. доларів США.

Саме за рахунок залучених у МВФ коштів можна забезпечити обслуговування зовнішніх корпоративних зобов’язань для рефінансування банківської системи і стабілізації валютного курсу.

Отже, для того, щоб вирішити проблему залучення коштів українськими банками на міжнародних фінансових ринках, необхідно в першу чергу обмежити найризиковіші банківські операції, надати підтримку експортним операціям та стимулювати кредитування виробничого сектора, активізувати державну політику стимулювання заощаджень домогосподарств.

Використана література:

1. Перспективи банківського сектору України / С.Румянцева// Цінні папери України. – 2008, - №47. – с.25

2. Українські банки: підсумки І-го кварталу / О.Косенко//Цінні папери України. – 2009. - №2. – с.111-117

3. Проблеми залучення коштів українськими банками на міжнародних ринках в умовах фінансової кризи/ В.В. Рихліцький // Регіональна економіка . – 2009. – № 2. – с. 113-118

4. Проблеми банківської системи України: шляхи вирішення/ О.П. Тимошенко// Економіка та держава. – 2009.- №7.- с.21-25

5. Зміцнення українського банківського сектору: принципи участі держави/ Д. Пазарбаліолу, М. кайзер// Дзеркало тижня. – 2009. - №19. – с.4