Чорна А.А.

Буковинська державна фінансова академія

 

СТРАХУВАННЯ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

 

За останні декілька років економіка Україна пережила великий спад пов'язаний зі світовою фінансовою кризою. За цей час різко знизилися всі показники ефективності як економіки в цілому, так і кожного підприємства окремо. Цей факт особливо сильно відобразився на розмірі зовнішнього торгівельного сальдо України, при чому в більшій мірі за рахунок зниження темпів зростання величини експорту у порівнянні зі зростанням імпорту. Тому одним з пріоритетних шляхів відновлення економіки після кризи для України являється формування ефективного механізму розвитку і реалізації експортного потенціалу. Для забезпечення досягнення даних цілей використовують цілу низку заходів, та чи не найважливішим з них є удосконалення системи страхування експортних операцій від можливих ризиків. Тому необхідно чітко визначити особливості функціонування даної системи на території України, виявити основні проблеми та перспективи її розвитку в подальшому.

Страхування експортних операцій являє собою специфічний вид страхування відповідальності, який здійснюється з метою запобігання можливих збитків від втрати або часткової втрати відвантажених експортних товарів на шляху від місця відправлення до місця призначення. При цьому об’єктом страхування може бути не лише товар (вантаж), а й очікуваний прибуток, комісія, транспортні витрати. Також необхідно зазначити, що при здійсненні зовнішньоекономічних операцій даний вид страхування є обов’язковим.

Метою страхування експортних операцій є:

- при страхуванні експортних кредитів - захист фінансових установ від можливих втрат у зв'язку з фінансуванням експортних кредитів;

- при страхуванні експортних контрактів - захист вітчизняних підприємств від втрат під час виконання експортного контракту або перед відправленням товарів, наданням послуг (ризик виробництва) , або ж після відправки (ризик кредитних зобов'язань);

- при страхуванні інвестицій, які спрямовуються за кордон - захист вітчизняних підприємців від втрат під час реалізації інвестиційних проектів за кордоном.

При страхування експортних операцій відшкодуванню підлягають ризики, які настали у разі страхових наслідків на умовах, зазначених у страховому полісі. Їх поділяють на комерційні та некомерційні.

Відповідно до Проекту закону України «Про експортне страхування та кредитування»    некомерційний ризик включає в себе:

1) політичний ризик – ризик повної або часткової несплати боргу іноземним покупцем українському експортеру (за зовнішньоекономічним договором) чи банку-кредитору (за експортним кредитом), або українським експортером банку-кредитору (за експортним кредитом), спричиненої певними подіями чи рішеннями державних органів країни покупця, зокрема:

- проголошенням мораторію на здійснення платежів у країні іноземного покупця або в країні, що бере участь у здійсненні платежів;

- уведенням у дію нових або внесенням змін у чинні нормативні акти уряду чи інших державних установ країни іноземного покупця чи третьої країни, що бере участь у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту), які роблять виконання цього договору (контракту) неможливим;

- установленням ембарго;

- неможливістю або затримкою у здійсненні розрахунків у валюті боргу через політичну ситуацію, уведення в дію Закону чи адміністративних рішень владними структурами країни іноземного покупця;

- прийняттям урядових рішень з питань зовнішньої торгівлі, що робить неможливим виконання зобов’язань експортера за зовнішньоекономічним договором (контрактом);

- невиконанням іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом) або затримкою їх виконання більше ніж на 180 днів, якщо таким покупцем є держава або державний орган, приватна чи інша структура, виконання зобов’язань якої було гарантовано державою;

- початком війни, повстання, революції, громадських заворушень, довготривалих страйків за межами України;

- проголошенням націоналізації, здійсненням конфіскації майна, експропріації в країні боржника чи третій країні, що бере участь у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту);

- іншими подіями чи рішеннями державних органів.

2) катастрофічний ризик – ризик повної або часткової несплати боргу іноземним покупцем українському експортеру (за зовнішньоекономічним договором) чи банку-кредитору (за експортним кредитом) або українським експортером банку-кредитору (за експортним кредитом), пов'язаний із стихійними явищами природи, а також з діяльністю людини у процесі виробництва та споживання матеріальних благ, до яких належать:

- стихійні явища (землетрус, виверження вулкану, повінь, цунамі, ураган тощо);

- промислові аварії у зв’язку з пожежею, вибухом, аварії теплових, водопровідних та опалювальних систем, які призвели до надзвичайної ситуації.

Комерційний ризик же являє собою ризик повної або часткової несплати боргу іноземним покупцем українському експортеру (за зовнішньоекономічним договором) чи банку-кредитору (за експортним кредитом), або українським експортером банку-кредитору (за експортним кредитом), пов’язаний з:

- його неплатоспроможністю або банкрутством;

- невиконанням зобов'язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом).

В свою чергу комерційний ризик поділяється на короткострокови та довгостроковий. Тобто ризик термін дії якого за договором менше 2 років і більше відповідно.

Також необхідно визначити основні способи страхування комерційних експортних ризиків на Україні. Насамперед їх вибір залежить саме від типу комерційного ризику(табл. 1).

Таблиця 1

Способи страхування експортних ризиків

 

Ризики

Способи страхування

Фабрикаційний

Страховка спеціального страхового товариства. Безвідзивний підтверджений акредитив. Аванс замовника

Неплатежу

Страховка спеціального страхового товариства. Безвідзивний підтверджений акредитив. Банківська гарантія / аваль. Форфетинг

Обмінного курсу валют

Строкова валютна угода. Валютний опціон. Отримання кредиту в іноземній валюті. Страховка спеціального страхового товариства. Форфетинг. Внутрішньовиробнича компенсація заборгованості і вимог в іноземній валюті

Зростаючих витрат при виробництві товару

Обмовка про зміну ціни в експортному контракті. Перенесення додаткових витрат на постачальників. Відсоткова своп-операція

Зміни відсоткових ставок

Перенесення додаткових витрат на постачальників. Відсоткова своп-операція. Фінансування з плаваючими відсотковими ставками

 

 

Головна увага при вивченні питання страхування експортних операцій має бути приділена саме ролі держави в даній діяльності. Для стимулювання експорту держава часто застосовує страхування експортних кредитів, яке здійснюється через державні та напівдержавні організації, а також за допомогою гарантій і доручень уряду. Існування таких форм страхування пояснюється тим, що приватні страхові компанії не в змозі взяти на себе політичні й економічні ризики на тривалий період.

Послуги з державного страхування експортних кредитів надаються практично у всіх розвинутих країнах, але найбільш активно вони представлені у Швейцарії, Німеччині, США, Франції, де існують спеціальні інститути, коштами яких управляє держава. Так наприклад у Франції спеціально створено Французьку компанією зі страхування  зовнішньої торгівлі (COFACE) управління якою здійснює Управління зовнішньоекономічних  зв'язків  міністерства економіки, у США гарантії за експортними кредитами надають ЕІБ та Асоціація страхування іноземних кредитів (АСІК - Foreign Credit Insurance Association), у Німеччині страхування експортних кредитів здійснюють 12 страхових компаній, у першу чергу «Гермес» і «Тройербейт», що діють від імені та за рахунок держави та ін. Зазвичай організації такого типу страхують такі типи ризиків, як:

- зовнішньополітичний;

- заборони на переведення коштів, включаючи ризик мораторію;

- кредитний, якщо замовник або боржник є державною установою (кредитні ризики приватних замовників не страхуються).

На жаль в Україні ситуація в даній галузі значно гірша і потребує значних змін. Основними проблемами, які стримують процес використання системи страхування експорту є:

-   недосконала  законодавчо–нормативна база;

-   необхідність  сплачувати  страхові  внески за рахунок прибутку. Наприклад, у межах проекту Укрексімбанку з розвитку експорту Всесвітній банк  встановив  маржу  інвестиційних  проектів на рівні не нижче 15 %. За такої норми прибутку у  системі  кредитування  не  беруть  участь  деякі базові підприємства, зокрема металургійні;

-   тривалість  процедури. Оформлення  страхування  експортного  кредиту  може  тривати  від двох  місяців  до  півроку  залежно  від  кількості операцій, здійснених до цього контрагентами.

Для того щоб позбутися таких недоліків крім того що удосконалити законодавчу базу в Україні необхідно створити спеціальну організацію на зразок експортно-імпортного товариства. Такі товариства за допомогою перерозподілу ризиків серед страхових компаній (в т. ч. і закордонних) змогли б підвищити вірогідність повернення державних експортних кредитів, а також поповнити власні кошти, які в майбутньому можна було б використати для того, щоб страхувати експорт в умовах обмеженої державної підтримки, а потім – взагалі без неї.

Враховуючи наявність в Українікі великої кількості страхових бюро було б не дивно, якби в майбутньому як альтернативу експортно-імпортному товариству було б створено бюро страхування експортних ризиків.

Важливе значення має також подальша інтеграція України у світові структури, що визначають міжнародну політику в галузі страхування, дозволить вивірити державну політику щодо регулювання страхової діяльності згідно із застосовуваними у світі формами, методами та важелями.

Отже, на сьогоднішній день страхування експортних операцій в Україні ще не є досить розвиненим і потребує значного вдосконалення, особливо з боку держави. ЇЇ політика в даній галузі характеризується досить слабкою урядовою підтримкою і недосконалою законодавчою базою. хоча на початку 2009 року на розгляді парламенту і перебував законопроект, що передбачав створення держкомпанії "Українська компанія страхування експорту", яка повинна буде страхувати експортні контракти та експортні кредити, та цей проект не було ухвалено. Тому можна побачити що держава все ж таки робить хоч якісь спроби покращити становище і можна надіятись що в майбутньому все таки буде створена організація, яка буде займатися регулювання діяльністю в даній сфері і буде значно покращене законодавство.

 

Список використаної літератури

 

1. Проект закону України «Про експортне страхування та кредитування» від  3.03.2009 № 4145

2. Державна підтримка експорту: зарубіжний досвід а уроки для України / Белінська Я.В.  // Стратегічні пріоритети. - 2008р.– №3(8). – 120-131с.

3. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства / Дідківський М.І. // Навчальний посібник, - К.: Знання, 2006.- 462 c.

4. Страхування / Осадець С. С.// Підручник , -  К.: КНЕУ, 2002.  -  599 с.