Гатеж С.А., Шмагіна Ю.В.

Науковий керівник: Станко Г.В.

Буковинська державна фінансова академія

Проблеми формування та перспективи розвитку інвестиційного ринку в Україні

Досягнення стабільного соціально – економічного розвитку в Україні потребує нарощування інвестиційних ресурсів, послідовного збільшення частки капітальних вкладень у ВВП, поліпшення структури інвестиційних джерел та оптимізації напрямів їх вкладення.

Метою даної статті є визначення шляхів забезпечення стимулювання процесів нагромадження й ефективного використання інвестиційних ресурсів відповідно до визначених пріоритетів економічного зростання, зокрема перспектив інноваційного розвитку. Передумовою для цього має стати макроекономічна стабільність, що сприятиме акумулюванню внутрішніх і зовнішніх ресурсів через підвищення довіри інвесторів до економічної політики та зменшення рівня ризику інвестування [6, 89].

На сучасному етапі розвитку економіки України потреба в залученні іноземних інвестицій обумовлена необхідністю імпорту капітального обладнання для модернізації і реструктуризації економіки, що сприятиме майбутньому економічному зростанню та розвитку. Крім того, вони мають використовуватись для фінансування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, який характерний для країн з перехідною економікою, враховуючисвітову фінансову кризу [4, 10].

Тобто, Україна розглядає прямі іноземні інвестиції як засоби для забезпечення необхідних розмірів фінансових ресурсів із метою здійснення великих інвестиційних проектів, і тим самим прискорити процес перетворення економіки країни.

Для визначення заходів щодо покращення інвестиційного клімату країни необхідно зробити аналіз надходження інвестицій в Україну за 2009 рік. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну в січні-вересні 2009 року склав 2,972 млрд. дол., що в 2,7 рази менше цього показника за 2008 рік.

За даними Держкомстату, за дев'ять місяців 2009 року іноземні інвестори вклали в економіку України 3,948 млрд. дол. прямих інвестицій, але одночасно вилучили 0,845 млрд. дол. З урахуванням даних першого і другого кварталу, коли приплив інвестицій склав відповідно 0,82 млрд. дол. і 1,88 млрд. дол., в третьому кварталі він впав до 0,62 млрд. дол., тоді як у третьому кварталі минулого року цей показник був на 92% більше.

Загальний обсяг ПІІ в Україну станом на 1 жовтня досяг 38,592 млрд. дол., що на 8,3% перевищує їх значення на початок 2009 року. З розрахунку на одну людину ПІІ склали 837,5 млрд. дол., уточнює Держкомстат.

У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіку країни, з урахуванням його переоцінки, втрат і курсової різниці склав 2,972 млрд. дол., що складає 36,8% минулорічного рівня [1, 31]. Даний спад говорить про небажання іноземних інвесторів вкладати кошти в Україну в період політичної та економічної нестабільності.

Інвестиції надійшли з 125 країн світу. До десятки найбільших інвесторів, на які припадає більше 81% загального обсягу ПІІ, увійшли:

Найбільш привабливими для інвесторів є традиційні галузі економіки. Перш за все, це – металургія, машинобудування, хімічна промисловість, харчова промисловість. Разом із тим дедалі більше привертають увагу інвесторів такі галузі, як автомобільна промисловість, споживча електроніка, високі технології, вітроенергетика, сонячна енергетика, виробництво біопалива, телекомунікації. Світовий банк оцінює потреби України в інвестиціях більш ніж 100 млрд. дол. США [5, 14].

Необхідно зазначити, що обсяг іноземних інвестицій в українську економіку зумовлений з одного боку факторами, що збільшують потік інвестицій, з іншого – що стримують цей потік. До перших можна віднести такі:

¾ дешева та висококваліфікована робоча сила;

¾ вигідне географічне розташування країни;

¾ місткий ринок високоякісної й відносно недорогої сировини;

¾ просторий і конкурентно необмежений для імпортерів ринок товарів;

¾ значні промисловий та аграрний потенціали;

¾ відсутність усталеної ринкової конкуренції серед товаровиробників.

До факторів, які стримують приплив інвестицій, належать такі:

1) політична невизначеність, пов'язана зі значним розшаруванням населення України та президентськими виборами 2010 року;

2) сильні бюрократичні традиції, що залишилися Україні в спадок і гальмують реалізацію інвестиційних проектів;

3) корумпованість органів влади, в тому числі і відповідальних за прийняття рішень у галузі іноземного інвестування;

4) фактична відсутність спільної із західними країнами системи подання і обгрунтування ділових пропозицій, бізнес-планів, інвестиційних програм, їх практична невідповідність загальноприйнятим світовим стандартам;

5) надзвичайно високий рівень економічної злочинності та загальної криміналізації суспільства;

6) економічні – відсутність високоефективного та автономного недержавного сектору економіки;

7) неплатоспроможність великої кількості українських підприємств;

8) невисока купівельна спроможність населення України [2, 87].

Тому основними напрямками поліпшення інвестиційного клімату країни повинно бути:

- сприяння розвитку інвестиційної інфраструктури;

- формування сприятливого інвестиційного іміджу через організацію та участь в міжнародних виставках, ярмарках, інвестиційних проектах;

- покращання інформаційного забезпечення іноземних інвесторів про потенційні можливості інвестування;

- підтримка малого підприємництва, створювати конкурентне ринкове середовище, швидко реагувати на споживчі потреби і кон'юнктуру ринку,

- сприяння розвитку фондового ринку з метою активізації участі іноземних інвесторів у процесах приватизації [3, 68-70].

З метою поліпшення економічної ситуації та створення сприятливого інвестиційного клімату було б доцільно створити в Україні єдину спеціалізовану державну структуру, в якій було б зосереджено базу даних щодо всіх підприємств (включаючи сферу середнього та малого бізнесу), яка б надавала конкретну інформацію про можливості інвестування в Україні разом з пропозиціями конкретних проектів і пошуком потенційних партнерів.

Література:

1. Дедюк, Т.Г. Інвестиційний клімат України / Т.Г.Дедюк // Економіка і держава – 2009. - №1 – с.31-33

2. Комашенко, Т.А. Інвестиційний ринок України як об’єкт державного регулювання: сутність та механізм функціонування/ Т.А.Комашенко// Економіка та держава. – 2009. - №9. – с.86-88

3. Малютін, О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні / О.К.Малютін // Фінанси України. – 2008. - №11. – с.64-74

4. Москвін, С. Інвестиційний ринок України: передумови та проблеми формування у контексті світової фінансової кризи / С.Москвін // Фінансовий ринок України. – 2009. -№3 – с.8-12

5. Румянцева, С. Місце України на інвестиційному ринку/ С.Румянцева // Цінні папери України. – 2009. - №16. – с.14-15

6. Шосталь, С.О. Джерела та напрямки залучення інвестицій в економіку України / С.О.Шосталь // Економіка та держава. – 2009. - №9. – с.89-91