Нестеренко Л.О., Сенченко А.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського

Метод „мозкового штурму” як засіб генерації ідей розв'язання управлінських проблем

На даному етапі розвитку економіки України виникає необхідність впровадження адекватної господарської ідеології з елементами креативності, оскільки це дає можливість враховувати те, що позбавлене сенсу, ідеалів, порушує тимчасову перспективу господарювання. У зв'язку із цим сучасні організації все частіше звертаються до евристичних методів інженерної творчості, таких як „мозковий штурм ”, асоціацій та аналогій, метод дискусій і цілої низки інших методів. Результатом застосування цих методів є генерування цікавих та корисних ідей, які згодом перетворюються на інновації. А інновації — це запорука розвитку підприємства та економіки в цілому.

Сучасні методи евристичного пошуку почали активно створюватися й використовуватися у 40 - 60 рр. XX століття такими авторами як Г. Альтшуллер, В. Гордон, А. Осборн , Д. Пойя, Ф. Ханзен, Ф. Цвіккі та інші [1].

Вченими були розглянуті такі методи, як морфологічний аналіз, синектика, метод організуючих понять, метод контрольних запитань та алгоритм розв’язування винахідницьких задач. Проте, метод "мозкового штурму" розглянуто недостатньо, чим і обґрунтовується актуальність обраної теми.

Метод "мозкового штурму” дозволяє генерувати різні варіанти розв'язання проблеми на основі притаманної людині здатності до творчої діяльності. Цей метод застосовують тоді, коли звичайні рутинні методи, засновані на аналізі минулого досвіду та теперішніх умов, не дають змоги вибрати спосіб вирішення проблеми.

Застосування методу слід проводити у два етапи:

1) Робота на сесіях “генераторів ідей” (Після закінчення сесії, організатор повинен старанно обробити магнітофонний запис, занотувавши усі ідеї, записати їх у порядку висунення та роздати „експертами” для проведення експертизи, результатом якої має стати обгрунтований пріоритетний перелік ідей, які будуть реалізованими. При цьому „експерти” мають право додавати власні ідеї, але їхня думка повинна бути обгрунтованою наявністю потрібних для реалізації ідеї ресурсів, кваліфікованих кадрів тощо );

2) Робота на сесіях „експертів” (Потім організатор збирає переліки, зроблені „експертами”, і, на підставі бальної експертної оцінки, розставляє ідеї за часом їхньої реалізації. Після завершення цієї роботи, роздає „експертам” підсумковий перелік ідей і проводить сесію „експертів”, на якій кожний з них має обгрунтувати власні оцінки. Також обговорюються усі ідеї і пропонується остаточний їх перелік для подальшої реалізації) [2].

Однак, перед цим, важливим є проведення підготовчої роботи ( рис. 1).

Рис. 1 - Напрямки здійснення підготовчої роботи.

Щоб забезпечити максимальний ефект, «мозковий штурм» треба проводити за певними правилами:

1) першим суворо заборонена будь-яка критика висунутих ідей, другі повинні критикувати. На першій стадії перевага віддається кількості, а не якості висунутих ідей.

2) “генератори” ідеї висувають без будь-якого обгрунтування, а для „експертів” навпаки – кожне рішення або твердження має бути аргументованим та доведеним.

3) “генератори” висувати можуть будь-які ідеї, а експерти не можуть висувати ідеї, які не є обгрунтованими або алогічними.

4) загальне – і “генератори”, і „експерти” можуть розвивати ідеї висунуті іншими [3].

Є й певні особливості: не можна залучати до роботи на сесіях “генераторів ідей” антиподів; слід уникати запрошення на такий захід авторитетних людей (бо сесія перетвориться у співбесіду організатора та “авторитета”); не треба вводити обмеження щодо фахової освіти або фаху (ті, що мають інший фах більш розкуті).

Таким чином, можна зробити висновок, що сучасний соціальний і економічний розвиток України потребує подальшого розвитку активності, самостійності і творчих здібностей фахівців та забезпечення держави кваліфікованими, ініціативними кадрами. Тому для підвищення ефективності господарської діяльності треба як найбільше використовувати різні евристичні методи і прийоми, для активізації резервів людського чинника та застосування таких властивостей спеціалістів, як абстрактне мислення, ініціативність, власний обґрунтований погляд, творчий підхід до своєї справи та інші бажані для сучасної людини якості.

Література:

1. Заёнчик В.М. Основы творческо-конструкторской деятельности: Методы и организация [Текст] : Учебник для студ. высш. учеб. Заведений / В.М. Заёнчик, А.А.Карачёв, В.Е.Шмелёв. – М.: Издательский Центр „Академия”, 2004. – 256 с. – ISBN 6-205-15544-7

2. Соколян М. Управління персоналом [Електронний ресурс]. – Електрон. текcтові дані (22546 байт) // Києво-Могилянська Бізнес Студія (№ 9, 2004). – Режим доступу: <http://www.management.com.ua/hrm/hrm109.html>.

3. Чумаченко П. Евристичні прийоми дослідження [Електронний ресурс]. – Електрон. текстові дані (38274 байт) // Економіка підприємства (№ 5, 2007). – Режим доступу: < http://www.100pudov.com.ua/manual/ukr/2/26/978/ >.