Економіка / 5. Управління трудовими ресурсами

Пинко В.С., Блажко М.О., Бандус О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Основні проблеми функціонування трудових ресурсів на підприємствах

Трудові ресурси – найважливіша складова діяльності будь-якого підприємства. Однією з головних проблем на підприємстві є підвищення продуктивності трудових ресурсів. Саме трудові ресурси підприємства є невичерпним резервом підвищення ефективності діяльності підприємства, важливим стратегічним потенціалом, впливають на його конкурентоспроможність, визначають напрями подальшого розвитку [1].

На сучасному етапі існують безліч проблем, які потребують негайного вирішення. Серед них можна виділити такі:

- зберігається значна диференціація між рівнями заробітної плати працівників різних видів економічної діяльності;

- майже половина працюючих отримують заробітну плату, що не перевищує розмір мінімальної [2];

- функціонує недосконала система пільг і субсидій, що не сприяє подоланню диференціації, не забезпечує підтримку найменш захищених верств населення;

- фінансування роботодавцями заходів із охорони праці за залишковим принципом;

- поряд зі старінням основних фондів зберігається низький рівень забезпечення працівників засобами індивідуального захисту. Це головний чинник, що зумовлює високий рівень виробничого травматизму;

- відсутність системи підготовки на державному рівні фахівців із питань охорони праці, що призводить до комплектування служб охорони праці підприємств некомпетентними спеціалістами;

- неповне використання трудових ресурсів і відносно невисока річна продуктивність праці;

- ринок праці орієнтується на робітників широкої спеціалізації [3];

- перехід до ринку поставив у складне фінансове становище заклади професійно-технічної освіти. Дуже обмежені фінансові можливості підготовки робочих кадрів;

- постійний брак в промисловості кваліфікованої робочої сили викликає ситуацію відсутності достатньої конкурентності за робоче місце, що у свою чергу впливає на рівень продуктивності праці, дисципліну, ставлення до праці, призводить до втрат у виробництві.

Формування трудових ресурсів підприємств у даний час варто розглядати як компроміс виробничого і адміністративно-територіального аспектів. Поряд із ринковими механізмами має існувати механізм державного регулювання, що пом’якшує наслідки ринкової стихії. В умовах переходу до ринкових відносин необхідність такого регулювання багаторазово зростає.

Досвід останніх років свідчить, що застосовуються лише чинні механізми соціальної політики, докорінно змінити ситуацію неможливо [2]. Необхідні глибока соціальна переорієнтація економіки, рішуче подолання її тонізації, активне запровадження моделі не просто ринкової економіки. Це потребує узгоджених дій уряду та Верховної Ради, максимально виваженої та ефективної політики в цьому напрямі.

Література:

1. Жуковський М. О. Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності промислового підприємства /М. О. Жуковський// Актуальні проблеми економіки.-2007.-№2.- с.54-59.

2. Кирич Н. Ефективне використання трудових ресурсів як фактор стабілізації функціонування підприємств /Н. Кирич//Україна:аспекти праці.-2008. №3.-с.39-42.

3. Сай І. А. Особливості формування трудових ресурсів в економіці /І. А. Сай// Економіка & Держава.-2008.-№2.-с.103-104.