Экономические науки/ 5.Управление трудовыми ресурсами

Арич М., Гаденко А.

Науковий керівник: Заєць К.Д.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Шляхи підвищення ефективності використання трудового потенціалу України

Трудовий потенціал України, як і будь-якої іншої країни, є складною соціально-економічною категорією, головним компонентом якої виступають фізичні параметри відтворення населення — природної основи трудового потенціалу. Збереження і розвиток національного трудового потенціалу нерозривно пов’язані з розвитком національної економіки, зростанням її конкурентоспроможності, забезпеченням сталого розвитку держави, гідної праці та добробуту людей. Тому питання пошуку шляхів підвищення ефективності використання трудового потенціалу є актуальним сьогодні і потребує детального вивчення.

Проблеми формування і реалізації трудового потенціалу активно досліджують українські економісти, демографи: Долішній М.І., Злупко С.М., Бражко О. В, Пиц В.І., Ушенко Н.В., Покровольська М.С., Вовканич С.Й., Писаренко С.М., Пітюлич М.І., Бондар І.К., Мікловда В.П., які розробили теоретичні питання формування якості соціально-трудового потенціалу. В дещо іншому напрямку досліджують демографічні та економічні аспекти трудового потенціалу вчені Пирожков С.І. та Богиня Д.П. [3, 168]. Значні наукові результати в дослідженні проблем зайнятості та ринку праці викладені в роботах Лібанової Е.М., Онікієнка В.В., Онищенка В.П., Бандура С.І., Саєнка Ю.І. Питання підвищення ефективності виробництва, у зв’язку з поліпшенням використання людського фактору, розглядалось у працях російських вчених-економістів: Вєчканової Г.С., Горєлова М.А., Маслової І.С., а також українських: Борщевського П.П., Краснова Ю.М., Фтомова Г.С. [1, 29].

Згідно з Указом Президента України «Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року», трудовий потенціал - це сукупна чисельність громадян працездатного віку, які за певних ознак (стан здоров'я, психофізіологічні особливості, освітній, фаховий та інтелектуальний рівні, соціально-етнічний менталітет) здатні та мають намір провадити трудову діяльність [4].

Удосконалення системи захисту безробітніх

Шляхи підвищення ефективності використання трудового потенціалу обумовлені розвитком ринкових реформ. У зв’язку з цим зупинимося на найактуальніших моментах і напрямах формування ринку праці та проблемах зайнятості(рис.1).

Рис. 1. Шляхи та напрями підвищення ефективності використання трудового потенціалу [1, 31]

У сучасних умовах важливу роль в ефективному використанні трудового потенціалу відіграє економічна та соціальна політика держави. Її вплив на ефективність суспільного виробництва здійснюється через: практичну діяльність урядових установ і державних структур; різноманітні види законодавства; фінансові заходи та стимули; запровадження нормативів; створення ринкової, виробничої та соціальної інфраструктури; макроекономічні структурні зміни; програми роздержавлення власності і приватизації державних підприємств; комерціалізації організаційних структур тощо.

Проте в Україні трудовий потенціал все ще використовується неефективно. Існує багато проблем, які знижують його якість.

Економічна проблема ускладнюється прихованим безробіттям, яке сягнуло в окремих видах економічної діяльності у 2008 році 20 - 40 % трудоактивного населення, що відповідає приблизно 3 - 7 млн чол. У зв’язку з цим перед українським урядом стоїть кілька важливих завдань: з одного боку, прискорити проведення економічних реформ, а з другого - забезпечити продуктивну зайнятість максимальної кількості економічно активного населення, яка б відповідала ринковим потребам. Щоб розв’язати ці нагальні і невідкладні проблеми ринку праці та зайнятості, потрібно створити конкуренте середовище, яке сприяло б перебудові підприємств і зумовлювало б значні зміни у структурі зайнятості. Є потреба також у створенні широкої мережі інкубаторів бізнесу, де надаватиметься потрібна допомога потенційним підприємцям і тим, які вже починають власну справу, в управлінні фірмою, в організації доступу до нових технологій, до кредитів [2, 190].

Висока регіональна диференціація соціально-економічного розвитку визначає потенціал розвитку місцевої ініціативи та відповідальності регіональних владних структур за розвиток ринку праці. Регіони повинні мати змогу формувати довгострокові стратегії розвитку, що базувалися б на цілісному аналізі економічного та соціального потенціалу, притаманному певному регіону, включаючи спеціалізацію і виробничу орієнтацію населення.

У цьому відношенні передову роль повинні відігравати регіональні керівники, що мають стати ініціаторами партнерства із службами зайнятості, заводами, регіональними організаціями працедавців, профспілковими, іншими неурядовими організаціями. Проблема «нагромадження робочої сили», коли велика кількість працівників перебуває в неоплачуваній відпустці, мусить бути подолана найближчим часом [3,172].

Отже, основними шляхами підвищення ефективності використання трудового потенціалу є: вирішення проблем прихованого безробіття, формування ринкового механізму, створення здорового макроекономічного середовища, розробка довгострокових програм зайнятості, розвиток і підтримка регіональних ринків праці, підтримка інновацій у сфері підприємництва, переорієнтація системи професійної підготовки та ін.

Таким чином, перехід України на соціально-орієнтовані ринкові відносини надзвичайно гостро поставив проблему зайнятості населення. Недостатньо ефективне використання трудового потенціалу зумовлене спадом виробництва, зростанням ризику незайнятості, збільшенням прихованого безробіття, розбалансованістю процесів відтворення робочих місць з наявною робочою силою, зниженням мотивації до продуктивної праці, нагромадженням виробничого устаткування із наднормативним строком експлуатації, що посилило суперечність між формальною зайнятістю і фактичною надзвичайно низькою результативністю виробничої діяльності.

Література

1.Вплив людського потенціалу на соціально-економічний розвиток України / О.В.Бражко // Економіка та держава.-2009.-№7.С.-29-34.

2.Відтворення людського потенціалу: теоретична концептуалізація та сучасний прагматизм / В.І.Пиц // Акт. пробл. економіки.-2008.-№6.-С.187-193.

3.Демографічні передумови формування людського капіталу в Україні / Н.В.Ушенко // Актуальні проблеми економіки.-2007.-№3.-С.168-174.

4.Указ Президента України «Про основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року» / http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main/cgi?nreg=958%2f99.