Экономические науки/7.Учет и аудит
Лепетан І.М., Прохорова В.В.
Вінницький державний аграрний університет
Проблеми управління адміністративними витратами
В сучасній
ринковій економіці України комерційні і некомерційні організації функціонують в
жорстких умовах конкурентного середовища, тому вона повинна докладати
максимальних зусиль щоб втриматись на плаву і не здати своїх позицій. Це
зумовлює необхідність підприємства обачливо та з максимальною уважністю
ставитись до своєї діяльності. Щоб знизити витрати і підвищити дохід вітчизняні
товаровиробники намагаються знизити виплати на адміністративний персонал.
Насправді, це дуже важливе і не просте завдання.
Керівник, намагаючись знизити адміністративні
витрати, часто вдається до рішення про зменшення працівників підприємства.
Однак таке рішення може призвести до великого навантаження на діючий персонал,
зменшення моральних стимулів, зменшення обсягів кінцевого продукту, підвищення
напруження серед працівників [3,71].
Можемо
знизити адміністративні витрати без рішення про зменшення кількості
адміністративних працівників. Але таке рішення треба приймати в крайньому разі.
В іншому разі нас не зрозуміють працівники.
Для керівника
в будь – який час дуже важливо пам’ятати про раціональну структуру
адміністративних працівників і, відповідну їй, структуру адміністративних
виплат. Досвідчений керівник зуміє побудувати адміністративний персонал так,
щоб кожен працівник займався своєю справою.
Економічне
зростання, поліпшення використання виробничих потужностей, не поетапне
реформування економіки і перехід до ринкових умов господарювання зумовлюють
зростання частки адміністративних витрат у загальному обсязі витрат
виробництва.
Дуже часто
вдаються до зменшення частки адміністративних витрат, щоб знизити собівартість одиниці
продукції. Адже, зменшення матеріальних ресурсів для зниження витрат підприємства – це не завжди обґрунтований і
бажаний поворот в діяльності підприємства. Тож чи не єдиним варіантом
залишається зменшення адміністративних витрат.
Але, мова йде
не про економію адміністративних витрат, а про створення оптимального рівня
витрат для кожного окремого підприємства.
Безумовно,
адміністративні витрати впливають на загальні витрати по підприємству, але
необхідно пам’ятати, що вони не відносяться до складу виробничої собівартості
продукції. Ці витрати щомісячно зменшують фінансовий результат і списуються на
Дебет рахунка 79 «Фінансові результати» [1,238].
Необхідно
пам’ятати, що зменшення адміністративних витрат веде за собою цілий ряд
негативних наслідків для підприємства: зменшення зацікавленості працівників,
вході зменшення їх продуктивності, погіршується загальна робота
адміністративного персоналу, погіршення матеріального забезпечення і рівня
автоматизації, знижується комунікаційна система підприємства.
У сучасних
умовах господарювання треба вести ретельний контроль і внутрішній аудит
адміністративних витрат, який є економічно обґрунтованим та повинен
розвиватися, оскільки перевірені на практиці методи його роботи дають змогу
удосконалити систему управління адміністративними витратами, та приймати
адекватні заходи по впорядкуванню документообігу в цілому та значно покращити
фінансову дисципліну на підприємстві [2,260].
Планування
адміністративних витрат доцільно проводити за кожним центром відповідальності, враховуючи
їх постійний характер та наявність змінної частини в окремих статтях.
Ведення обліку адміністративних витрат за центрами відповідальності та
загальний кошторис адміністративних витрат за певний період часу служать
вихідною інформацією для матеріального заохочення працівників підрозділів за
економію і раціональне використання адміністративних витрат та забезпечують
інформацією керівництво щодо застосування санкцій до винуватців у перевищенні
планових сум адміністративних витрат[2,185].
Тож, при прийнятті
рішення про зменшення витрат на адміністративні потреби слід бути обачливим і
необхідно прослідкувати реакцію на підприємстві, щоб вдало оперувати ситуацією.
Методичні
засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємств
визначаються в П(С)БО 16 «Витрати». Згідно них, до адміністративних витрат відносять витрати, пов’язані з
обслуговуванням і управлінням підприємства.
Адміністративні
витрати, пов’язані з управлінням обслуговуванням підприємства, відображаються на активному, номінальному, операційному, розподільному рахунку 92 «Адміністративні
витрати». На цьому рахунку відображаються загальногосподарські витрати,
пов’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства. По дебету рахунку 92
«Адміністративні витрати» відображається сума визнаних адміністративних витрат,
по кредиту – списання на рахунок 79 «Фінансові результати» [1,245].
Основними умовами ефективного функціонування механізму управління
адміністративними витратами підприємств є:
-
готовність керівництва підприємства
до певних змін і роботи в нових умовах господарювання;
-
наявність менеджменту, який
здатен результативно проводити процес управління витратами;
-
наявність нормативно – правової
бази, яка б окреслила головні аспекти функціонування цього механізму [3, 71].
Висновки: для правильного ефективного прийняття рішення про управління
адміністративними витратами підприємства необхідно пам’ятати, що при зменшенні
загальногосподарських витрат необхідно керуватись не емоціями, а обґрунтованими
принципами. Необхідно зважити на досягнутий стан та обсяги діяльності, власні
фінансові, матеріальні, трудові ресурси, на його цілі та мети діяльності. До
уваги береться не лише внутрішні фактори на підприємстві, але й зовнішні, такі
як спад чи підйом на ринку, інфляція, податкові і соціальні чинники, та ін.
Інструмент управління адміністративними витратами заходиться в руках
керівництва підприємства, яке повинне відповідати за свої дії. І як зазначив
Череп А.В., платою за помилкове прийняття управлінських рішень стає банкрутство
підприємства.
Література:
1. Фінансова діяльність підприємства / О.М. Бандурка та ін. – К.; Либідь,
1998. – 312 с.
2. Планування діяльності підприємства/ Тарасюк Г.М.., Шваб Л.У. Навч. Посіб. – К.: каравела, 2003. – 427 с.
3. Череп А.В.Проблеми обліку і аналізу адміністративних витрат //
Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. - №9(52). – с.68-73.