Данієлян Юлія Робертівна

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. Михайла Туган-Барановського

Бухгалтерський та податковий облік амортизаціїї основних засобів

Деякі підприємства під правом використовувати податковий метод амортизації розуміють повне копіювання у бухгалтерському обліку податкового. Проте таке твердження є помилковим. Адже «бухгалтерське» законодавство, насамперед Закон №996 та національні стандарти обліку, має одні вимоги, а «податкове» - інші. Проблема обліку амортизаційних відрахувань у бухгалтерському та податковому обліку вважається однією з найактуальніших та потребує дослідження [1].

Проблеми обліку амортизації входять до кола наукових праць вітчизняних науковців, серед яких варто виділити: А.Безуглого, Ю.Іванова, В.Мельника, М.Недашківського, Т.Підлесецького, В.Савчука, А.Соколовської, А.Фукса, Є.Губу та інших. Автори характеризують методи нарахування амортизації, визначають відмінності бухгалтерського і податкового підходів при її визначенні, досліджують ефект податкової економії за рахунок застосування прискореної амортизації, називають недоліки та пропонують напрями вдосконалення методів нарахування амортизації [2].

Метою дослідження є вивчення аспектів бухгалтерського та податкового обліків амортизації основних засобів та визначення відмінностей між ними. Проблема обліку амортизаційних відрахувань у бухгалтерському та податковому обліку вважається однією з найактуальніших. Це відображено в наступних нормативно-правових актах:

¾ Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р.№996 – ХІ [3];

¾ П(С)БУ 7 «Основні засоби», затверджене Міністерством фінансів (МФ) України від 27.04.2000 р.№92 [4];

¾ Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» [5].

Спочатку визначемося з поняттям амортизації. У більш ранньому словнику для бухгалтерів знаходимо визначення, що «амортизаційні витрати: частина вартості основних активів, яка розподіляється впродовж часу корисного їх використання, тобто вартість відновлення за вирахуванням їх перепродажу або використовуваних відходів». Але розглядаючи питання амортизації основних засобів, які висвітлені в періодичній пресі і на шпальтах наукових журналів, можна виділити найбільш важливі моменти й висловлювання провідних вчених. Автор статті І.Чалий («Дзеркало тижня» від 20 березня 2004 р) пише: «…вважається, що засоби амортизаційного фонду є джерелом для відновлення основних засобів». У обгрунтування своєї позиції автор статті приводить вислів Л.Бернстайна про те, що процесс амортизації «не призначений для того, щоб предоставляти грошові фонди для заміни активів. Проте звернемося до відомого економічного словника Макміллана. У нім визначається, що «амортизація: зменшення вартості активів, зазвичай в результаті зносу. Загальноприйнята система бухгалтерського обліку прагне розподілити зменшення вартості активу на весь передбачуваний термін його економічного життя» [6].

У податковому обліку амортизацією ОФ вважається поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку (звісно у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених ст. 8.1.2 статті 8 Закону №283 уточнено, що амортизації підлягають саме витрати на : придбання ОФ для власного виробника використання; самостійне виготовлення ОФ для власних виробничих потреб (включаючи витрати на виплату заробітної плати тим працівникам, які були зайняті у виготовленні таких ОФ); проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення ОФ; капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом (іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі).

Що стосується бухгалтерського обліку, то:

¾ витрати, які здійснюються для підтримання об’єкта ОЗ в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду (п.15 П(С)БО 7);

¾ витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта ОЗ (тобто модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта, збільшують і первісну вартість ОЗ (п.14 П(С)БО 7), що амортизуються.

Таким чином підходи дуже різні. Це є наслідком багатьох причин.

По-перше, тому що суперечить чинному законодавству. Так вимоги Закону №996 поширюється на всі юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. У цьому законі зазначено, що:

¾ бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку для підприємства (п.2 ст.3 Закону №996);

¾ принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені нормативно-правовими актами, затвердженими Мінфіном, тобто національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (ст.1 Закону №996)

¾ на базі національних П(С)БО міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у межах своєї компетенції та відповідно до галузевих особливостей розробляють методичні рекомендації щодо їх застосування (п.6 ст.6 Закону №996).

Отже, під час нарахування амортизації у бухгалтерському обліку насамперед слід користуватися принципами та вимогами, які вкладені в законі №996, П(С)БО №7, інших нормативно-правових актах та рекомендаціях, прийнятими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади в межах своєї компетенції щодо застосування вказаних стандартів. Тобто для цілей бухобліку можна обрати податковий метод амортизації, але керуватися вимогами Закону №283 потрібно тільки в межах, що не суперечить Закону №996 та П(С)БО.

По-друге, між двома системами обліку існують деякі розбіжності (табл.1 [1]), що безпосередньо пов’язані з нарахуванням амортизації. Перелік з таблиці 1 можна продовжувати, проте, й наведеного достатньо, щоб засвідчити наявність концептуальних розбіжностей при застосуванні податкового методу амортизації у бухгалтерському та податковому обліку.

Таблиця 1. Деякі розбіжності між податковим та бухгалтерським обліком при нарахуванні амортизації ОЗ (основних фондів)
№ з/п	Показники та аспекти обліку	Податковий облік (згідно із законом №283)	Бухгалтерський облік (згідно с П(С)БО 7)
1	Об’єкти, що амортизуються	Виробничі (з них: окремі об’єкти групи 1 та сукупна балансова вартість груп 2,3,4)	Окремі об’єкти виробничих, невиробничих та безоплатно отриманих ОЗ
2	Період, з якого починається нарахування амортизації	З кварталу, наступного за кварталом придбання об’єкта	З місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт став придатним для корисного використання
3	Період нарахування амортизації	Щоквартально	Щомісячно
4	Вартість, яка амортизується	Балансова вартість груп 2,3,4 чи окремого об’єкта групи 1 на початок розрахункового кварталу	Первісна або переоцінена вартість кожного окремого об’єкта (за вирахуванням їх ліквідаційної вартості)

З розглянутого вище, можна дійти висновку, що бухгалтерський та податковий облік амортизації основних засобів має багато відмінностей, що не дозволяє розуміти ці види обліку амортизації як єдине ціле.

Використана література:

1. Губа Є. Амортизація основних засобів: бухгалтерський та податковий облік//Справочник экономиста. – 2008. - №5. – C.52-59.

2. Юшко С.В. Амортизація основних фондів у податковому обліку: критичний погляд на проблему//Фінанси України. – 2008. - №10. – С. 80-88.

3. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р.№996 – ХІ;

4. П(С)БУ 7 «Основні засоби». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р.№92;

5. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994 №334/94-ВР;

6. Чумаченко Н. Амортизационные отчисления – существенный источник финансирования инвестиций предприятия//Бухгалтерский учёт и аудит. – 2004. - №8. –С.6-15.