Єрмоліна М.Б., науковий керівник – Тіху М.О.

Буковинська державна фінансова академія

РОЛЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ ЩОДО ЦІЛЬОВОГО ВИТРАЧАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

Анотація. У даній роботі розглядаються основні причини для створення у державі ок­ремого органу виконавчої влади, який би забезпечив контроль за цільовим спрямуванням бюджетними коштів – Державного казначейства України, визначається мета фінансового контролю, а також аналізуються повноваження даного органу виконавчої влади та позитивні сторони його створення.

Ключові слова. Державне казначейство України, контроль за цільвим витрачанням коштів, доходи та видатки бюджетів, адміністративні стягнення, фінансові стягнення, кримінальні санкції, дисциплінарні санкції.

І. Вступ. Проблема вибору оптимальної моделі обслуговування бюджетних коштів та створення органу, здатною забезпечити реаліза­цію вимог держави щодо ефективного управління та контролю за їхнім цільовим використанням, постала з проголошенням незалежності України та побу­довою нової системи органів державної влади [4].

Україна відійшла від попереднього контролю за бюджетними кош­тами. За таких умов траплялися випадки нецільового спрямування та витра­чання коштів із порушенням законодавства. На перший погляд, може видати­ся, що нецільове використання бюджетних коштів негативно впли­ває на бюджетну систему лише в од­ному аспекті - порушується прин­цип цільового використання бюд­жетних коштів. Але насправді це правопорушення одночасно тягне за собою порушення принципу ефективності бюджетної системи. Крім того, зазвичай нецільове ви­користання бюджетних коштів не сприяє дотриманню принципу справедливості й неупередженості (бюджетна система України будується на заса­дах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальни­ми громадами) [5].

Факти нецільового використання коштів виявлялися, як правило, лише при проведенні перевірок контролюючими органами, коли, кошти вже було витрачено.

Таким чином виникли об'єктивні передумови для створення у державі ок­ремого органу виконавчої влади, який би забезпечив прозорість бюджетного процесу на стадії його виконання, ефективне управління бюджетними кошта­ми та контроль за їхнім цільовим спрямуванням, таким органом і стало Державне казначейство України.

ІІ. Постановка проблеми. Незважаючи на актуальність теми контролю за бюджетни­ми коштами органами Держказначейства, дане питання мало розглядається науковцями, але деякі аспекти викладені у наукових та практич­них роботах вітчизняних учених-економістів і практиків С. А. Буковинського, С. О. Булгакової, О.П. Зварича, В.І. Каленської, О. Т. Колодія, І. Стефанюка, В. І. Стояна, О. О. Чечуліної та інших.

Питання переваги казначейського контролю за бюджетними коштами та проблеми, які виникають у процесі його впровадження, потребують подаль­шого дослідження та наукового обґрунтування.

Метою статті є висвітлення особливостей та переваг системи казначейсь­кого контролю за бюджетними коштами, перспектив його розвитку та впливу па ефективність бюджетної політики держави [4].

ІІІ. Результати. У ст..112 Бюджетного кодексу визначено, що до повноважень ДКУ по контролю за дотриманням бюджетного законодавства відносять:

1)     здійснення бухгалтерського обліку всіх надходжень та витрат Державного бюджету України;

2)     встановлення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видання інструкцій з питань та здійснення контролю за їх дотриманням;

3)     здійснення контролю за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням [1].

Основними завданнями, які стоять перед Державним казначейством України сьогодні є:

1)           забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка;

2)           управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

3)           визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів [2].

Метою фінансового контролю, що здійснюється органами Державного каз­начейства, є зменшення кількості й обсягів порушень бюджетного законодавст­ва та недопущення використання бюджетних коштів не за призначенням; взят­тя зобов'язань розпорядниками коштів понад обсяги виділених бюджетних асигнувань.

 Державне казначейство, на відміну від фінансових ор­ганів, здійснює контроль за виконанням бюджетів на всіх етапах використання коштів, тобто на етапі прийняття зобов'язань, попередньої перевірки та оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів і одержувачів.

У процесі контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства в частині виконання державного бюджету за видатка­ми здійснюють:

1)     попередній контроль здійснюється на стадії прийняття зобов'язань, особливо на стадії схвалення та дозволу на витрачання державних коштів. При прийнятті зобов'язань слід відокремлювати: поточні зобов'язання - тобто ті, які будуть виконані та потребують повної сплати в поточному році; перехідні зобов'язання - тобто ті, сплата по яких буде здійснюватися за рахунок асигнувань майбутніх періодів протягом кількох років.

2)     фінансовий контроль на стадії проведення операцій перед здійсненням платежу, включаючи дозвіл та підтвердження вимог на оплату. Цей контроль постійно здійснюється Державним казначейством України, яке як зберігач державних коштів, зобов'язане забезпечити ефективне і раціональне їх використання відповідно до програми Уряду.

3)     контроль після здійснення видатків, проведення операцій (аудит). Він дає змогу впевнитись у законності здійснених операцій, використанні коштів за цільовим призначенням. У процесі цього контролю виявляються позитивні і негативні аспекти виконання бюджету. Контроль здійснюється шляхом перевірок і ревізій безпосередньо на місцях, в установах, організаціях [7].

Система казначейського контролю за бюджетними коштами дає можли­вість попередити порушення, призупинити операцію і повернути платіжні до­кументи без виконання, тому то бюджетні рахунки переведені з банківських установ до органів Державного казначейства.

У разі виявлення бюджетних правопорушень органи Державного казначейства України в межах своєї компетенції можуть вчинити дії до розпорядни­ків та отримувачів коштів, призупинити здійснення операцій та будь-яких платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства та застосувати адмі­ністративні стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях.

ІV. Висновки. Таким чином, забезпечується суворий контроль за правильністю операцій із бюджетними коштами, який є гарантією дотримання бюджетного законо­давства та чіткого виконання рішень органів влади. За оцінкою Державної контрольно-ревізійної служби України в результаті запровадження казначей­ського обслуговування бюджетних коштів кількість та обсяги порушень у їх­ньому витрачанні значно скоротились [4].

Переведення на казначейське обслуговування державного і місцевих бюдже­тів було, без сумніву, правильним кроком і мало позитивний результат, оскіль­ки дало змогу:

1)     збільшити дохідну базу бюджетів за рахунок удосконалення механізму ка­сового виконання бюджетів за доходами, своєчасного й у повному обсязі зараху­вання надходження доходів до бюджетів;

2)     ефективно їх перерозподіляти для реалізації соціальної політики і забез­печення своєчасного й повного фінансування бюджетів;

3)     здійснювати державний контроль і оперативно розпоряджатися фінансо­вими ресурсами держави.

Запровадження казначейської системи касового виконання бюджетів допо­могло значно підвищити прозорість бюджетного процесу й ефективність вико­ристання бюджетних коштів [3].

Отже, питання казначейського обслуговування бюджетних коштів залишається досить актуальним і потребує обґрунтування напрямків розвитку та удоскона­лення за участю науковців та учасників бюджетного процесу з урахуванням досягнень науки, досвіду зарубіжної та національної практики.

Література:

1.           Бюджетний кодекс України: Закон України від 21.06.2001 № 2542-ІІІ зі змінами та доповненнями.

2.           Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисiв бюджетних установ: Постанова Кабінету міністрів України вiд 28 лютого 2002 № 228 зі змінами та доповненнями.

3.           Булгакова С.О. Управління фінансовими ресурсами у системі Казначейства // Фінанси України. - 2006. - №7. – С. 8-29.

4.           Каленська В.І. Система казначейського контролю за бюджетними коштами // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №5(59). – С. 128-133.

5.           Стефанюк І. Невеселий коментар про нецільове використання бюджетних коштів // Фінансовий контроль. - 2008. - №6(47). – С. 48-51.

6.           Стоян В.І., Зварич О.П. Організація фінансового контролю у системі Казначейства // Фінанси України. - 2004. - №1. – С. 128-137.

7.           http://www.vuzlib.net.