Экономические
науки/ 7. Учет и аудит
Шевчук Л.П., Плахотна І.С., Царенко О.Б.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Організація заробітної
плати на підприємствах роздрібної торгівлі
У сучасних умовах ринкової економіки розвиток соціально орієнтованого ринкового
господарства об'єктивно вимагає підвищення ефективності трудової діяльності всіх
учасників виробництва. Характерною рисою сучасних трудових відносин є зниження
мотивації трудової діяльності працівників унаслідок відсутності дієвої системи
оплати і стимулювання праці, що негативно впливає на продуктивність праці,
використання ресурсів підприємств і ефективність виробництва в цілому.
Останнім часом різко погіршилася
структура та зменшилася питома вага заробітної плати у валовому внутрішньому
продукті, саме тому проблеми організації заробітної плати набувають все більшої актуальності, оскільки заробітна
плата є основним джерелом доходів працівників і найсильнішим мотиватором
трудового потенціалу більшості населення. Заробітна плата перестала виконувати
свої функції: відтворювальну, стимулюючу та регулюючу. Реальна заробітна плата
знизилася до рівня, який не забезпечує працівникові обсягів споживання
матеріальних благ і послуг, достатніх для розширеного відтворення його фізичної
та інтелектуальної здатності до праці. Наслідком цього є різке зниження
купівельної спроможності населення, згортання внутрішнього ринку.
Проблеми організації заробітної плати,
визначення її сутності в умовах ринкових відносин широко досліджують
вчені-економісти: Ю.Б. Іванов, А.В.
Калина, Л.М. Котенко, Н.О. Павловська, В.В. Сопко, Д.П. Богиня, А.М Колот, А.М. Кузьминський, В.Д.
Лагутін та інші.
Організації заробітної плати на
підприємствах торгівлі в даний час притаманні такі недоліки, як низькі рівні
заробітної плати; невиправдане зближення рівнів оплати праці фахівців та інших
категорій працівників; слабка матеріальна зацікавленість у підвищенні
кваліфікації через незначні розходження в рівнях окладів працівників різної
кваліфікації; недостатня стимулювальна роль премій, надбавок. На нашу думку,
усунути зазначені проблеми дозволить безтарифна система, при якій заробітки
працівників формуються в прямій залежності від фактичних економічних
результатів діяльності підприємства.
Система “оцінки заслуг” може бути
встановлена на основі “Рекомендацій з визначення заробітної плати працюючих в
залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи
підприємства”, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики
України від 31.03.99 р. № 44. Використання такої оцінки передбачає розробку
підприємствами рівнів кожного показника (освіта, досвід та ін.) за п'ятибальною
шкалою [2].
Значення вагових коефіцієнтів
встановлюється керівництвом підприємства самостійно з урахуванням значущості
кожного показника оцінки і може бути різним для окремих груп працівників
підприємства. Єдина умова, якої варто дотримувати, встановлюючи зазначені
коефіцієнти, полягає в тому, що їхня сума повинна дорівнювати одиниці. При
цьому перелік показників бальної оцінки результатів праці працівників
підприємство може формувати самостійно з урахуванням специфіки діяльності.
Розрахунок інтегрального коефіцієнта
оцінки праці робітників пропонується здійснювати щомісяця із заповненням
спеціально розробленої картки. Це дозволить поставити в залежність величину
заробітної плати від обсягу реалізованої продукції, її якості та
конкурентоспроможності, фінансового стану трудового
колективу.
У зв'язку з тим, що витрати
підприємства розподіляються за функціональними ознаками, виникає необхідність
окремого визначення сум витрат на оплату праці адміністративно-управлінського
персоналу, торгово-оперативних та інших категорій працівників. Відображення цих
витрат рекомендується робити за зазначеними групами працівників незалежно від
розміру підприємства [1]. У випадку сумісництва працівниками підприємства
різних посад пропонується документальне оформлення трудового договору між
керівництвом підприємства і його працівниками з обумовленням структури
заробітної плати, враховуючи функціональні обов'язки.
Оскільки рахунки класу 8 виконують ті ж
самі функції, що і рахунки класу 9, і є транзитними, рекомендується
використовувати їх для відображення витрат, які у податковому обліку належать
до валових. Витрати, що не належать до валових витрат, пропонується відносити
відразу на рахунки класу 9. Отже, рахунки класу 8 міститимуть узагальнення
інформації, необхідної для складання податкової звітності.
Як правило, типова форма № П-6 “Наказ
(розпорядження) про надання відпустки” на підприємствах роздрібної торгівлі не
застосовується, тому що вона містить значний обсяг інформації та не знаходить
використання в тих структурах підприємства, де здійснюється її оформлення. У
зв'язку з цим для правильного визначення сум відпускних і віднесення їх до
складу витрат на оплату праці нами пропонується зазначені розрахунки вести в
спеціальній картці. Її заповнення надасть можливість не лише визначити вид
відпустки, наданої працівникові, її тривалість, кількість днів відпустки,
використаних працівником, але і розмежувати суму оплати відпустки поточного і
наступного місяців. Застосування відпускної записки на підприємствах торгівлі
дозволить підвищити контрольні функції бухгалтерського обліку, забезпечить
повноту і достовірність отримуваної інформації. На наш погляд, суму відпускних,
яка відноситься на дні відпустки наступного місяця, варто вважати майбутніми
витратами підприємства, а не дебіторською заборгованістю працівників. З метою
посилення контролю цю суму пропонується відбивати на окремому субрахунку 663
“Заробітна плата майбутніх періодів” [3].
Для бухгалтерського відображення нарахування заробітної плати пропонуємо введення додаткових субрахунків, а саме: 661 ”Розрахунки по оплаті праці в розмірі мінімальної заробітної плати”, 664 „Розрахунки по оплаті праці в розмірі перевищення над мінімальною заробітною платою”.
Нарахування заробітної плати працівникам роздрібної торгівлі в розмірі мінімальної заробітної плати буде відображатися таким бухгалтерським записом: Дт 92,93 Кт 661
Нарахування заробітної плати працівникам роздрібної торгівлі, що перевищує мінімальну заробітну плату буде відображатися таким бухгалтерським записом: Дт 92,93 Кт 664 [4].
Таким чином, у кожній галузі та на
окремих підприємствах (в організаціях, фірмах) виникає необхідність у
виробленні власної політики заробітної плати. Вона повинна враховувати інтереси
різних груп працівників і власників, передбачати ефективну систему зайнятості
населення й винагороди за працю, заходи до соціального захисту населення,
механізми з підтримання доходів на рівні, що забезпечує людині гідне життя.
Література:
1. Андрющенко Г. Актуальні питання формування облікової політики малих підприємств // Бугхалтерський облік і аудит. – 2008. - №11. – С. 10-18.
2. Костенко О. М. Облікова політика як внутрішньогосподарський інструмент впливу на формування прибутковості підприємства // Економіка і держава. – 2009. - №6. – С. 13-17.
3. Кучаренко Г. Регламентуваня облікової політики фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - №5. – С.
4. Шевчук Л.П. Моделювання та відображення в обліку розрахунку єдиного соціального податку згідно запропонованої методики // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки. – № 2(44) – 2008 – С.370-375.