Проблеми реформування бухгалтерського
обліку та його відповідності вимогам МСФЗ
МАНДРЕК А.Г.
БДФА
М.ЧЕРНІВЦІ
нАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
кРАВЧУК в.с.
Анотація. Трансформація екомоміко-правового
середовища, адаптація до ринкових умов функціонування в Україні супроводжується
реформуванням бухгалтерського обліку. Проведення заходів з реформування
бухгалтерського обліку потребує перегляду та оновлення або визнання не чинною
попередньої нормативно-правової бази.
Нагальним
завданням для держави стали розробка й адекватне застосування методології
бухгалтерського обліку і звітності, що відповідає міжнародним стандартам, як
найбільш уніфікованих вимог до організації та ведення бухгалтерського обліку,
орієнтованих на зближення національних систем обліку з принциповими
положеннями міжнародних стандартів фінансової звітності [3].
Історичний розвиток суспільства зумовив до
виникнення різних національних облікових систем. До середини XX ст. у світі
сформувалося понад сто національних облікових систем. Відомо, що облікові системи
формувалися в різних країнах чи групах країн залежно від їхнього економічного та політичного розвитку і тому
суттєво відрізнялися між собою.
Відмінності в практиці бухгалтерського обліку різних країн потребували його
гармонізації та стандартизації на міжнародному рівні, оскільки він є однією з форм ділового спілкування. Іншою причиною необхідності гармонізації
національних облікових систем і стандартизації бухгалтерського обліку в
міжнародному масштабі був швидкий розвиток процесів економічної інтеграції
країн, що привів до виникнення
Виклад
основного матеріалу. Вирішенню питань щодо трансформації фінансової звітності
відповідно до Міжнародних стандартів, визначення основних шляхів удосконалення
бухгалтерського обліку в Україні присвячені праці Ф. Бутинця, С. Голови, В.
Костюченка, Пархоменка, Н. Ткаченка, В. ІІІвеця, В. Єфіменка.
Реформування системи
бухгалтерського обліку є складовою частиною заходів, орієнтованих на
впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Головне завдання трансформації
національної системи бухгалтерського обліку полягає у прискоренні процесу її
приведення у відповідність з вимогами ринкової економіки та міжнародними
стандартами бухгалтерського обліку, наданні суб'єктам господарювання
можливостей визначати межі та форми внутрішньовиробничого (управлінського)
обліку.
На
виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням
міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою Кабінету
Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, наказами Міністерства фінансів
України затверджено комплексний пакет з нормативно-методичної бази
бухгалтерського обліку, який складає його регламент і включає:
1.
34 положення (стандарти)
бухгалтерського обліку (далі - ПБО);
2.
форми фінансової звітності, примітки і додаток до приміток до
річної фінансової звітності;
3.
План рахунків і спрощений План
рахунків бухгалтерського обліку з Інструкцією про їх застосування;
4.
Регістри бухгалтерського
обліку і Методичні рекомендації по їх застосуванню;
5.
Методичні рекомендації з
бухгалтерського обліку основних засобів, запасів і біологічних активів;
6.
Положення про документальне
забезпечення записів у бухгалтерському обліку;
7.
Інструкцію по інвентаризації
тощо.
Сприйняття світових ідей сталого розвитку в
національних середовищах є ефектом інституціональної правонаступності — одним
із головних теоретичних досягнень інституційної теорії, що може слугувати
неформальною інституційною основою побудови оновлених МСФЗ під патронатом ООН
(рис. 1).
Рис. 1. Запропонований
ланцюг впливу та рівні відповідальності професійних, державних і наддержавних інституцій на розвиток
бухгалтерського обліку і професії
бухгалтера
Водночас
на відміну від нині діючої концепції імплементації МСФЗ (особливо у країнах,
що розвиваються) інституціональна теорія бухгалтерського обліку базується на
концепції адаптування МСФЗ під національні інституціональні середовища. Одним
із ключових призначень нової теорії є, також, відпрацювання критеріїв такого
адаптування й певної стандартизації роботи бухгалтерської інфраструктури ООН і
національних регуляторних органів із бухгалтерського обліку й розвитку професії
бухгалтера (рис. 1) [4].
В
Україні питаннями застосування МСФЗ займається Методологічна рада з
бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів, хоча є можливості для залучення
до цього процесу й інших інституцій з рівнів II та III.
Меморандумом
урядових і неурядових організацій, який символізує об'єднання прагнень і
зусиль суспільства визначити перспективні напрями розвитку бухгалтерського
обліку в державі, встановлено необхідним застосування основних принципів міжнародних
стандартів фінансової звітності на всіх підприємствах. Проте визнано
обґрунтованим передбачити різні вимоги щодо обсягу розкриття інформації у
фінансовій звітності для різних груп підприємств, зокрема з урахуванням їх
участі в операціях на ринках капіталу та обсягів діяльності. У Меморандумі
рекомендується три рівня застосування регламенту бухгалтерського обліку:
підприємства з цінними паперами на фондовому ринку та ті, які зобов'язані
оприлюднювати річну фінансову звітність (І
рівень) для складання бухгалтерської (фінансової) та консолідованої
бухгалтерської (фінансової) звітності, застосовують безпосередньо міжнародні
стандарти фінансової звітності; підприємства, що не випускають в обіг цінних
паперів і не зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність (II рівень), застосовують національні
положення (стандарти) бухгалтерського обліку; підприємства - суб'єкти малого
підприємництва (III рівень) застосовують
спрощену систему правил і процедур бухгалтерського обліку та бухгалтерської
(фінансової) звітності, включаючи можливість оцінки активів за історичною
собівартістю.
Проаналізувавши дослідження різних
учених-економістів [1; 2], можна зробити висновок, що існує перспектива
переходу системи бухгалтерського обліку України на міжнародні стандарти. На
сьогодні необхідно приділити ще більшу увагу процесу надання професійних знань
працівникам, необхідно стежити за їхніми навичками та вміннями приймати обґрунтовані
управлінські рішення в різних галузях економіки, адже для нормального
функціонування в будь-якій структурі ринкової економіки необхідно, щоб рішення,
які приймаються, були основані на правдивій та об'єктивній інформації. Таку
інформацію надає система обліку, тому перспектива переходу системи
бухгалтерського обліку України на міжнародні стандарти забезпечить можливість
зрозуміти надану справедливу інформацію не лише тій людині, яка безпосередньо
її зібрала, а й потенційним закордонним інвесторам та партнерам, забезпечить
прозорість ринків капіталу та допоможе поліпшити роботу самого підприємства.
Нагальною потребою сьогодні, погоджується
С.І. Прилипко, є формулювання пріоритетів національної політики у сфері обліку
та аудиту, яка має й надалі розвивати передумови для реалізації професійного та
інтелектуального потенціалу вітчизняних фахівців, конкурентоспроможних по
відношенню до відомих міжнародних кваліфікаційних рівнів, як-то: АССА
(Великобританія), СРА (США), СОА (Канада) тощо. При цьому сертифікація
професійних бухгалтерів може мати переважно добровільний характер, щоб завчасно
не дискредитувати суть процесу, але здійснюватись обов’язково з урахуванням
загальноприйнятих освітніх стандартів МФБ та найкращої міжнародної та
національної практики з підтримкою і координацією з боку держави [5].
Основними проблемами, що на сьогодні
залишаються невирішеними, можна назвати такі:
1.
Проблема ефективної реалізації функцій бухгалтерського
обліку в умовах його трансформації;
2.
Проблеми розвитку галузевого обліку;
3.
Уніфікація фінансової, податкової та статистичної
звітності на даних бухгалтерського обліку;
4.
Обмеженість позитивного впливу Мінфіну на практичне
запровадження реформ через усунення від цих процесів галузевих міністерств;
5.
Недостатня увага базовим положенням організації обліку:
1) організація
документування господарських операцій;
2) бухгалтерська
звітність;
3) запровадження
системи вимог та критеріїв щодо ведення бухгалтерського обліку за паперовими та
комп’ютерними формами обліку;
6.
Проблема публічності процесу удосконалення затверджених
та розробки нових НП(С)БО;
7.
Проблеми підвищення кваліфікації бухгалтерських кадрів
[6].
Отже, сьогоднішнє державне регулювання
бухгалтерської діяльності в Україні потребує докорінного реформування, що
передбачає внесення змін і доповнень до Закону України "Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні". Концептуальними підходами до
такого реформування є:
1. Врахування інституціональної економічної теорії та
копти неї пальної (європейської) моделі побудови облікових систем при підготовці
змін і доповнень до чинного законодавства в частині регулювання бухгалтерського
обліку.
2. Посилення правового статусу національного
регуляторного органу з питань бухгалтерського обліку, його можливостей та
відповідальності в межах Кабінету Міністрів України чи Мінфіну України.
3. Розширення суб'єктів методологічного впливу на
бухгалтерську діяльність шляхом обов'язкової та законодавчо визначеної участі в
регуляторних органах представників ключових галузевих міністерств і професійних
бухгалтерських організацій.
4. Забезпечення
відповідальності членів регуляторного органу за формування й дотримання
методології бухгалтерського обліку у сферах їх впливу.
На загальнодержавному рівні слід посилити роботу по адаптації до національних вимог міжнародних стандартів
з обліку та звітності не тільки в методологічному, але і в законодавчому та
організаційному аспектах задля:
- широкого залучення іноземних інвестицій;
- покращення управлінських рішень на всіх
рівнях;
- боротьби проти корупції та інших
важливих напрямків роботи нового Уряду України.
На
галузевому ж рівні доцільно законодавчо
посилити вплив Міністерства аграрної політики України на роботу щодо адаптації
до національних вимог та галузевих особливостей міжнародних стандартів з обліку
та звітності задля широкого залучення іноземних інвестицій та виконання інших
важливих рішень нового Уряду України.
Для цього слід внести зміни до чинного
законодавства України (Закони України “Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні”, “Про аудиторську діяльність”, “Про державну статистику”
та інші) у частині:
1)
Уніфікації фінансової,
статистичної та податкової звітності підприємств АПК на базі даних
бухгалтерського обліку з метою перерозподілу трудовитрат економічних служб
підприємств на забезпечення управлінських функцій та підвищення ефективності
виробництва;
2)
Забезпечення участі фахівців системи Міністерства аграрної політики України
в державному регулюванні бухгалтерського обліку і звітності через підготовку
галузевого стандарту щодо сільськогосподарської діяльності та нормативних
матеріалів щодо особливостей застосування загальних П(С)БО в АПК;
3)
До прийняття галузевого стандарту з обліку та звітності, відновлення
річного звіту сільськогосподарського підприємства та його подання, крім
Державного комітету статистики України і по системі Міністерства аграрної
політики України, з метою посилення впливу на методологію обліку
сільськогосподарських підприємств та покращення управління галуззю на
регіональному та державному рівнях;
4)
Запровадження, відповідно до міжнародних принципів, системи підвищення
кваліфікації та сертифікації бухгалтерських кадрів, в першу чергу підприємств,
що залучають інвестиції, виходять на ринок цінних паперів з широким залученням
до цього вітчизняних професійних об’єднань бухгалтерів та підтримкою з
галузевих бюджетів спеціалізованих науково-виробничих видань, що сприяють
вирішенню цього питання;
5)
Запровадження
обов’язкового аудиту (у тому числі і відповідними державними службами)
сільськогосподарських підприємств, що на правах оренди залучають майнові та
земельні паї селян з метою дотримання ними вимог чинного законодавства щодо
раціонального використання майна та землі, нарахування та виплати орендної
плати за користування земельними та майновими паями.
Список використаної
літератури:
1. Нишенко Л. Гармонізація бухгалтерського обліку та
фінансової звітності України з Міжнародними стандартами // Бухгалтерський облік
і аудит. - 2006. - №9. - С. 6.;
2. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності:
сучасний стан та застосування // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - №8-9.
- С.88.;
3. Пархоменко В. Розвиток бухгалтерського обліку: від
реформування до адаптації доступу та застосування // Бухгалтерський облік та
аудит. - №8-9. – 2009. – с.3-8;
4. Звіт Світового банку про стан дотримання стандартів та
кодексів у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (ЗДСК БОА) (А&А ROSC), 2008. - с. 30.;
5. Прилипко С.І. Сертифікація професійних бухгалтерів в
Україні. – 2004. - № 2. – С. 102-106;
6. Жук В.М. Реформування бухгалтерського обліку та звітності:
стан та перспективи // http://magazine.faaf.org.ua/content/view/29/35/;