Економічні науки / 8. Математичні методи в економіці

 

к.п.н. Бурдейна Л.І., Сергійчук А.С.

Вінницький національний торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Доцільність використання тестів при оцінюванні знань з курсу “математика для економістів” для студентів ВНЗ торгівельно-економічних спеціальностей

 

Упровадження нової системи організації навчального процесу у вищих закладах освіти, посилення ролі самостійної роботи студентів та підвищення вимог до якості підготовки фахівців потребує пошуку більш ефективних засобів контролю, зростає необхідність забезпечення оптимальної організації та моніторингу якості навчального процесу. Саме тестування, рейтинги, сучасні засоби педагогічного контролю і оцінювання можуть покращити якість навчання студентів, удосконалити навчальну, методичну, виховну діяльність викладачів і управлінську діяльність адміністрації вищого навчального закладу(ВНЗ).

Вивчення вищої математики у ВНЗ має за мету підвищення рівня математичної підготовки майбутніх фахівців до рівня, який дозволить використовувати математичні методи при вирішенні завдань професійної діяльності. Вища математика – це одна з базових дисциплін, на яку спираються такі математичні дисципліни, як теорія ймовірностей, математичні методи дослідження операцій, а також низка економіко-математичних дисциплін. Це дає підстави стверджувати, що особливо актуальною для сьогодення проблемою є створення нових, адекватних цілям і завданням підготовки майбутніх економістів моделей контролю й оцінювання успішності у процесі вивчення дисциплін, які дають базові математичні знання, необхідні для моделювання та розв’язування задач за обраним фахом.

За умов значного скорочення аудиторного навантаження необхідним є впровадження нових методів управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Найхарактернішим типом управління процесом навчання виступає управління зі зворотним зв’язком. Для здійснення цього управління необхідна реалізація ефективного контролю, основне призначення якого полягає у встановленні зворотного зв’язку, що забезпечує інформацією про ступінь збігу реально виконаної дії та дії запланованої. Для здійснення ефективного зворотного зв’язку необхідна регулярність проведення перевірок, послідовність контролю. Реалізація цих вимог на практиці може бути досягнута лише при застосуванні методів, які не передбачають значних витрат навчального часу на виконання завдань студентами та часу викладача на їх перевірку.

Як показує аналіз наукових праць з досліджуваної проблеми питання щодо оцінювання успішності студентів в умовах впровадження тестового контролю знань є одним з найбільш дискусійних. На сьогоднішній день існує досить багато різноманітних пропозицій, як загального, так предметно-орієнтованого характеру, який враховує специфіку окремих навчальних дисциплін.

Дослідженням методики педагогічного контролю та обґрунтуванням його ефективності займалися Б.Бітінас, В.Беспалько, А.Кочетово, В.Максимов. Певний інтерес викликають роботи, що висвітлюють аспекти педагогічного тестування (В.Аванесов, Н.Волкова, В.Дружинін, К.Корсак, І.Підласий, Н.Тализіна, Г.Цехмістрова, М.Челишкова).

Метою даної статті є обґрунтування підходів до організації тестового оцінювання досягнень студентів в умовах кредитно-модульного навчання математичних дисциплін, що відповідають положенням діючих нормативно-правових документів й орієнтовані на врахування характеру навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів.

Аналіз науково-педагогічної літератури (В.Аванесов, В.Кузнєцов, А.Майоров, З.Слєпкань та ін.) показав, що основними умовами, необхідними для організації тестового контролю є:

-    врахування класичної і сучасної тестової теорії: тільки на базі тестової теорії і сучасних методик розробки тестів можна забезпечити надійність, валідність і ефективність контролю; важливо також, щоб тестовий контроль не зводився виключно до перевірки знань студентів; у процесі тестового контролю велике значення має комплексна перевірка всієї навчальної діяльності студента, зокрема динаміки його загального розвитку, формування спеціальних умінь і навичок, активності, пізнавальних інтересів, творчих здібностей;

-    професійно зацікавлене, творче ставлення викладача до організації і управління навчальним процесом. На думку В.Аванесова, “тести можуть бути ефективними тільки в такому навчальному процесі, в якому викладач … перетворюється на розробника нових програмно-методичних засобів, в організатора процесу самостійного навчання студентів. Навчання має починатися з вхідного тестового контролю, супроводжуватися самоконтролем і закінчуватися підсумковим тестуванням” [1, с. 6];

-    активна участь студентів в організації і здійсненні власної навчально-пізнавальної діяльності в процесі навчання шляхом самоконтролю за допомогою тестування результатів своєї навчальної роботи.

В порівнянні з традиційними формами контролю комп’ютерне тестування має ряд переваг:

-    швидке отримання результатів випробування і звільнення викладача від трудомісткої роботи по обробці результатів тестування;

-    об’єктивність оцінки;

-    тестування на комп'ютері цікавіше в порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію у студентів;

-    підвищення ефективності роботи викладацького складу [1; 3; 6].

Проте, незважаючи на певні здобутки, проблема діагностування навчальних досягнень майбутніх економістів шляхом тестування ще не отримала ґрунтовного вивчення та наукового узагальнення.

Під педагогічним тестом розуміється система взаємозв’язаних предметним змістом завдань специфічної форми, зростаючої складності, що дозволяють оцінювати структуру і вимірювати рівень знань та інші характеристики особистості.

Як правило, тест являє собою стандартизований метод визначення рівня і структури підготовленості студентів. У такому тесті усі учасники отримують однакові завдання, в однакових умовах і з однаковими правилами оцінювання відповідей. Такий метод дозволяє встановити відношення  порядку  між учасниками за рівнем їх знань і на цій основі об'єктивно визначити місце в групі (або рейтинг) кожного студента.

Уніфікація і стандартизація структурного подання тестових завдань i тестів корисна перш за все для розуміння студентами інструкції з виконання тестового завдання, для об’єктивної діагностики результатів тестування, для використання комп’ютерних інформаційних технологій у процесі контролю i психометричного аналізу тестових завдань і тестів.

Форма, тип i вид тестових завдань впливають на їх структуру, принципи формування змісту, визначення рівня освітньо-професійної підготовки студентів. Тому треба орієнтуватися на деякі загальні принципи конструювання тест-завдань незалежно від того, для якої конкретної навчальної дисципліни вони будуть створюватися.

Відкрита або закрита форма тестових завдань визначає також рівень розвитку розумової активності студентів. Це потребує конструювати тести, в яких використовуються навчальні елементи, що розвивають три рівня пізнавально-розумової активності – рівень аналізу і синтезу, алгоритмічний та інтелектуально-пошуковий. Різноманітність тестових завдань забезпечує глибину сприйняття змісту дисципліни за умови правильного відбору навчальних елементів дисципліни для діагностики рівня знань за допомогою тестування. Зрозуміло, що для кожного навчального елемента потрібно складати декілька тест-завдань різної форми, типу або виду з метою формування банку тестових завдань відповідної дисципліни.

Розробка тест-завдань і тестів як засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки починається з визначення умінь, зафіксованих в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) фахівців торгівельно-економічних спеціальностей, і знань, що є основою формування цих умінь. Необхідний рівень знань з математики забезпечується змістовими модулями навчальних дисциплін, що наведені в освітньо-професійній програмі (ОПП) підготовки фахівця. У свою чергу, змістові модулі формуються за допомогою навчальних елементів. Засвоєння саме навчальних елементів контролюється, через тестування відповідного рівня знань – ознайомчо-орієнтовного, понятійно-аналітичного і продуктивно-синтетичного. Тому навчальні елементи повинні бути достатньо явно визначеними складовими навчальних програм, побудованих за модульним принципом [2].

Використання найбільш розповсюджених сьогодні форм контролю – усного опитування та письмових контрольних робіт, колоквіумів, іспитів і т. ін. для діагностики знань з математики потребує значних витрат часу викладача. Діагностика рівня знань, умінь та навичок в цьому випадку пов'язана із великим психологічним навантаженням на студента і викладача, спонукає до суб’єктивного впливу.

Тестова форма контролю, особливо її варіант на основі використання комп'ютерних засобів виступає одним із таких методів. Систематичний об’єктивний контроль є також ефективним засобом диференціації і індивідуалізації процесу навчання на основі аналізу результатів тестування та підвищення мотивації студентів до системного самостійного навчання впродовж навчального року. Студенти беруть активну участь в організації і здійсненні власної навчально-пізнавальної діяльності шляхом самоконтролю та самоперевірки за допомогою тестування результатів своєї самостійної роботи [3]. “Самоперевірка за допомогою діагностичних тестів, – пише В.Кузнєцов, – має велике психологічне значення, стимулює навчання” [4, с. 41].

Значення тестів як інструменту оцінювання ефективності навчально-пізнавальної діяльності студента у порівнянні з іншими формами контролю полягає в тому, що, по-перше, тести значно якісніший і об'єктивніший спосіб оцінювання і, по-друге, показники тестів орієнтовані на вимірювання ступеня, визначення рівня засвоєння ключових понять, тем і розділів навчальної програми, умінь і навичок, а не на констатацію наявності у студента певної сукупності формально засвоєних знань [5, с. 69-70].

Використання тестового контролю знань при підготовці фахівців торгівельно-економічних спеціальностей дозволяє викладачам розробляти ефективні моделі оцінювання досягнень студентів з максимальним урахуванням сучасних підходів, специфіки, цілей і завдань вивчення математичних дисциплін і, з огляду на існуючі тенденції, робить перспективним компютеризацію тестового контролю.

Серед головним переваг використання тестового контролю знань студентів з математики можна виділити:

-    врахування індивідуальних особливостей студентів; можливість детальної перевірки рівня засвоєння кожного змістового модуля дисципліни;

-    здійснення оперативної діагностики і зворотного зв'язку з кожним учнем; економія навчального часу при здійсненні поточного контролю знань  та об'єктивність оцінювання результатів навчання;

-    великий вибір форм і засобів контролю.

Водночас, поряд з позитивними слід відзначити і негативні особливості використання тестів. Зокрема, тестовий контроль не дозволяє викладачу відслідковувати логіку міркування учня при вирішенні математичних задач.

 

Література:

1.     Аванесов В.С. Композиция тестовых заданий: Учебная книга для преподавателей вузов, учителей школ, аспирантов и студентов педвузов. 2 изд., испр. и доп. - М.: Адепт, 1998.

2.     Берещук М.Я., Бархаєв Ю.П., Стадник Г.В. Тестовий контроль і рейтинг в освіті: Навчальний посібник. Харків: ХНАМГ, 2006. – 106 с.

3.     Шимкова І.В. Використання автоматизованого тестового контролю знань для організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів / Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Вип. 46. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. – С. 407-410.

4.     Кузнецов В.Г. Концепция развития тестовой технологии контроля уровня обученности студентов в системе профессионального образования России // Тесты в образовании: Информационный научно-методический бюллетень с электронным приложением. – 1999. – Вып.1. – С. 30-45.

5.     Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації. Рішення Колегії МОНУ від 24 квітня 2003 року № 5/5–4.

6.     Педагогика. Учебное пособие для студентов педагогических вузов и педагогических колледжей / Под ред. П.И.Пидкасистого. – М.: Педагогическое общество России, 1998. – 640 с.

7.     Майоров А.Н. Тесты школьных достижений: конструирование, проведение, использование. – СПб.: Образование и культура, 1997. – 304 с.

8.     Козаков В.А. та інші. Рейтингова система оцінки успішності навчання студентів: Збірник. – УМК ВО, 1992.