УДК 370.181.5

Гордій Н.М.

кандидат педагогічних наук, доцент

Глухівський національний педагогічний університет ім. Ол. Довженка

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Розглядається актуальна проблема управління науково-дослідною роботою студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації. Розкрито види і форми організації науково-дослідної діяльності студентів. Значна увага приділена розробці комплексного плану цього виду діяльності.

Ключові слова: науково-дослідна робота, критерії оцінювання, організаційно-педагогічні умови, форми організації науково-дослідної роботи, управління.

Становлення України як самостійної держави, її національне відродження та перехід до ринкових відносин кардинально впливають на роль спеціалістів з вищою освітою. Особливе місце посідають майбутні педагоги як високо компетентні і всебічно освічені фахівці, рівень яких повинен забезпечити соціально-педагогічні потреби суспільства в умовах реалізації «Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті» .

Основним критерієм роботи навчального закладу є рівень підготовленості випускників, раціональне поєднання їх теоретичних знань з умінням застосовувати їх на практиці, що означає потребу вести пошук ефективних форм і методів навчання, докорінного оновлення професійно-педагогічної підготовки викладачів вищих навчальних закладів. Перехід педагогічної школи до ступеневої системи освіти передбачає оновлення змісту базової педагогічної освіти спеціалістів усіх кваліфікаційних рівнів, тому актуальною в нових умовах функціонування вищої школи стала проблема управління науково-дослідною діяльністю студентів.

Аналіз наукових джерел засвідчує, що до проблем організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах звертались А.Алексюк, Н.Дем’яненко, І.Зязюн, Г. Кловак, О.Мартиненко, В.Майборода, О.Микитюк та інші науковці. Проблемі теоретичних основ управління у закладах освіти присвятили свої праці Г.Єльникова, В.Маслов, В.Пікельна та інші. Дослідження Н.Пузирьової присвячене теорії і практиці організації науково-дослідної роботи студентів ( на матеріалах університетів України ХІХ ст.)[3], з’явилось монографічне дослідження О.Микитюк, присвячене розвитку і становлення наукової роботи у вищих педагогічних закладах України [2].

Зазначимо, що наукових публікацій з проблеми управління науково-дослідною діяльністю студентів – обмаль, носять епізодичний, а почасти і розрізнений характер наукових розвідок.

Важливим чинником на шляху до вдосконалення змісту і форм підготовки фахівців вищих навчальних закладів є науково-дослідна робота і до її виконання ставляться такі вимоги: максимальна наближеність до навчального процесу; конкретність тематики, сучасний науковий рівень її виконання в практичній діяльності; поступове ускладнення дослідних завдань та тематики від курсу до курсу ( враховуючи диференційований підхід за рівнем підготовки студентів); професійно-творчий характер науково-дослідної роботи тощо.

Науково-дослідна діяльність, що пронизує систему підготовки майбутніх педагогів упродовж усього періоду навчання у вищому педагогічному закладі, характеризується тісним системним між предметним взаємозв’язком, передбачає озброєння студентів методологією дослідницької роботи, сприяє не лише поглибленню і розширенню знань, а й збагачує світогляд студентської молоді, стимулює розвиток самостійності, творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей кожної особистості.

Навчально - дослідна робота студентів є обов’язковою і визначається навчальними планами спеціальності. Головним завданням студентів у науково-дослідній діяльності є: оволодіння методами, методиками самостійного розв’язання педагогічних завдань, методологією наукового пізнання; формування дослідницьких умінь і навичок глибокого аналізу ситуації, синтезу, узагальнення, інтерпретації отриманих результатів, абстрактного мислення, планувати і прогнозувати результати своєї діяльності, ефективної організації праці; поглиблене вивчення навчального матеріалу.

Проте важливо, щоб студент усвідомив об’єктивну потребу займатися специфічним видом діяльності, а науковий керівник урахував індивідуальні психологічні особливості характеру, темпераменту особистості студента, визначивши попередньо ступінь готовності студентів до виконання завдань творчого характеру через види діяльності, де максимально можуть розкритися здібності особистості.

Крім того, студенти з допомогою викладачів повинні набути умінь користуватись науковою, довідковою, методичною літературою, що видана рідною та іноземними мовами; володіти методикою перекладу і реферування тексту, володіти навичками комп’ютерної обробки даних; володіти методами інформаційного пошуку.

Таким чином система професійної підготовки повинна бути спрямована на підготовку педагога-дослідника нового типу мислення, якому притаманний високий динамізм, для якого головним є культ пошуку пізнання, а не лише знань. Разом з тим у студентів необхідно розвивати високу вимогливість до себе, толерантне ставлення до протилежної думки, погляду, позиції.

Зміст готовності до виконання науково-дослідної роботи мають складати такі елементи, як знання, уміння, творчість, бажання [4].

У практиці вищих навчальних закладів широко використовуються завдання студентам для самостійної роботи, що передбачає складання:

- кросвордів з теми;

- переліку визначень ключових понять курсу з посиланням на джерела; - анотування статей ( декілька з однієї теми ), книги або розділу, що тісно пов’язані з темою;

- написання рефератів і доповідей за визначеними викладачем темами;-- групові завдання, що передбачають розв’язання або підготовку проблемних ситуацій.

Найпростіша форма – реферат – це доповідь на певну тему, що включає огляд наукових та інших джерел з обраної теми або виклад змісту наукової роботи. Важливо зазначити, що у рефераті необхідно не лише висвітлити відповідну наукову інформацію, а й показати своє ставлення до неї. Основні вимоги до реферату:

- повнота відображення змісту статті чи кількох праць за темою;

- відповідність основних тез і положень, виділених реферуючим, змістові статті;

- визначення методики, яку автор обраної для реферування статті використовує, щоб розв’язати проблему;

- відповідність висновків автора поставленим завданням [1] .

Тези – це стислі, лаконічно сформульовані основні положення доповіді, повідомлення тощо. Вони включають виклад основних думок праці від початку до кінця, а не лише її дослідницької частини. У тезах однією-двома фразами обґрунтовують тему, викладають історію питання, методику дослідження та його результати. Окремі положення в тезах мають бути пов’язані між собою логічно. Залежно від того, наскільки поширено подано тези, їх поділяють на:

- основні ( головні положення, що узагальнюють зміст );

- прості ( головні думки в змістовій частині тексту );

- складні ( запис, що включає в себе як основні, так і прості тези).

Тези можуть бути цитатними, вільними, комбінованими.

У професійній підготовці майбутнього педагога важливу роль відіграють такі форми науково-дослідної роботи, як курсова, дипломна, магістерська роботи.

Орієнтовна тематика курсових, дипломних, магістерських робіт розробляється викладачами відповідної кафедри. Ознайомившись з тематикою наукових робіт, студент має можливість самостійно обрати тему дослідження, а також запропонувати власну тему з обґрунтуванням її актуальності. Серед вимог до змісту наукової роботи слід відзначити наступні: актуальність теми, відповідність сучасному стану проблеми та перспективам їх розвитку, практичним завданням; опрацювання і критичний аналіз видань (монографічних, довідкових, періодичних, методичних) з даної проблеми; характеристика історії досліджуваної проблеми; чітка характеристика предмета, мети, методів дослідження, опис та аналіз педагогічних фактів, узагальнення результатів, їх обґрунтування, висновки, практичні рекомендації.

Здійснювати педагогічне дослідження бажано поетапно, а кількість етапів, залежно від змісту і завдання дослідження, може бути різною.

1 етап – визначення протиріччя у системі освіти , наукової проблеми і мети дослідження;

2 етап – визначення стану розв’язання протиріч , їх причин, об’єкта і предмета;формулювання педагогічної гіпотези (передбачення-припущення).

3 етап - формулювання конкретних завдань відповідно до гіпотези визначення методики дослідження ; визначення показників педагогічної діяльності.

4 етап – експериментальні дослідження ( лабораторний, масовий ).

5 етап – підсумковий .

У науковій літературі підкреслюється, що правильно поставлена проблема є передумовою успіху її вивчення. Щоб перейти від практичного завдання до наукової проблеми, необхідно виконати два процеси: а) визначити, які наукові знання потрібні, аби вирішити практичне завдання; б) встановити, чи є для цього необхідні наукові знання.

Звідси випливає, що наукова проблема не висувається довільно, а є результатом глибокого вивчення практики та наукової літератури. Пошук педагогічної проблеми – досить складне завдання, однак кожен студент повинен знати, де і як виникає проблема, вміти доводити її актуальність та своєчасність.

Структура огляду літератури може бути орієнтовно такою:

- літературні джерела, що висвітлюють історію розвитку проблеми;

- теоретичні роботи, які повністю присвячені темі;

- роботи, які розкривають проблему частково;

- короткий висновок про ступінь висвітленості в науковій літературі основних аспектів теми [4].

У наукових роботах застосовуються як теоретичні ( вивчення науково-методичної літератури з проблеми дослідження, державних документів), так і емпіричні методи ( спостереження, опитування, анкетування ).

Науково-педагогічне дослідження повинно включати якісний аналіз явищ, що вивчається, а й кількісний вимір отриманих експериментальних результатів, який підвищує ступінь вірогідності та об’єктивності їх оцінки. Для практичного здійснення розрахунків необхідно: чітко визначити складові педагогічного процесу, які можуть бути зафіксовані у певних одиницях вимірювання (балах, кількості відповідей, виконаних завдань, витраченого часу, подій, що відбулися тощо); розробити експериментальну методику, яка стимулює відповідні дії досліджуваних ( тести, опитувальні листки ); отримати результати експерименту і надати їм зручного для обчислення вигляду ( таблиці, графіки ); обрати доцільний для певного педагогічного явища спосіб розрахунків ( відсотки, середнє значення характеристик, межі відхилень від середніх значень); подати кількісні результати у формі, що забезпечує можливість єдності якісної та кількісної оцінок.

Кожний майбутній педагог повинен оволодіти методами кількісної характеристики педагогічних явищ, оскільки вони дають можливість глибше пізнати їх природу і ефективніше використовувати у професійній діяльності.

Список літератури у науковій роботі свідчить про рівень вивчення стану досліджуваної проблеми і навичок роботи з науковою літературою. Існують певні правила роботи з літературою, які треба враховувати :

- складання попереднього бібліографічного списку джерел;

- підбір публікацій;

- опрацювання публікацій.

У бібліографії кожний опис має свій порядковий номер і починається з нового рядка. Список використаної літератури краще розміщувати в порядку згадування наукових джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією або в алфавітному порядку за прізвищами автора, першого з авторів, а також за заголовками.

Насамкінець зазначимо, що наукова робота студентів стає невід’ємною складовою частиною учасників навчально-виховного процесу у вищих закладах України. Її результати сприяють вдосконаленню навчального процесу, створюють сприятливі умови для ефективної підготовки конкурентноспроможних, висококваліфікованих фахівців.

ЛІТЕРАТУРА

1.Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи .- Київ: Центр навчальної літератури., 2003.

2. Микитюк О.М. Теорія і практика організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах освіти України в ХІХ ст..: Автореф. дис. … доктора пед. наук /Інститут педагогіки АПН України,К., 2004.-42с.

3. Пузирьова Н.В. Теорія і практика науково-дослідної роботи студентів (на матеріалі університетів України ХІХст.): Автореф. Дис. Канд.. …пед.наук: /Харк. Нац.ун-т ім..В.Каразіна.- Х., 2002.-19с. 4.Семеног О.М. Організація науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів. К.-Глухів:РВВ ГДПУ, 2002. -96с

РЕЗЮМЕ

Рассматривается актуальная проблема управления научно-исследовательской деятельностью студентов высших учебных заведений ІІІ-ІУ уровней аккредитации. Раскрыты направления, виды и формы организации научно-исследовательской работы студентов.

Ключевые слова : научно-исследовательская работа, управление, формы организации научно-исследовательской работы студентов, критерии оценивания.

Sиmmary

An actual problem of management of the students’ research activity at higher economic school of the ІІІrd – ІVth levels of accreditation is considered. Directions, types and forms of organizing of the students’ research work are outlined. A considerable attention is given to design of the complex plan of this type of activity.

Key words: scientific research work, managing, evaluation criteria, complex plan, competitive selection, forms of scientific research work organization, organizational pedagogical conditions.