Костянтин Анатолійович Донченко

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Рух ISKON наприкінці ХХ століття: полтавський акцент

З 1997-1998 років розпочинається другий етап у розвитку полтавської общини ISKON. Пов’язують його з приїздом у Полтаву Девакінандани – молодого відданого з Харкова [1]. Саме за його активної діяльності громада стає досить самостійним центром руху Харе Крішна.

Перед полтавськими відданими весь час стояла проблема приміщення, де можна було б проводити програми, збори, святкування та церемонії. Переїзд общини до мікрорайону «Сади-І» у 1997-1998 роках не змусив себе довго чекати. Уже в 1999 чи 2000 році кришнаїти арендують приміщення міської бібліотеки №6. У 2002 році прибічники руху переїздять в одне з офісних приміщень у районі «Половки». Тут було створено спеціально обладнане місце для проведення обрядів і церемоній (алтар і т.п.). Однак, підвищення орендної плати (через рік) змусило представників руху шукати нове місце розташування. Знахідкою стало приміщення шахово-шашкового клубу, де віддані збиралися близько двох років. У 2005 році полтавська община змогла придбати власний будинок із земельною ділянкою (вулиця Шилівська, 38), де і створила новий центр ISKON [2].

Потрібно звернути увагу, що чисельність руху на Полтавщині ніколи не була великою. На початку 90-х років ХХ століття всього кілька чоловік практикувало Свідомість Крішни у місті, не рахуючи приїзджих кришнаїтів, які на деякий час поселялися для проведення програм і розповсюдження літератури [3]. Подібна картина спостерігається і в середині 90-х. Зокрема у 1996 році відданих у Полтаві було 4 чоловіки [4].Уже на кінець 1990-х служіння відвідували вже 8-10 чоловік [2]. На сьогодні ситуація досить значно змінилася: близько 50 людей відвідують служіння полтавського храму, цікавляться рухом та його філософією, але тих, хто справді практикує ISKON не більше 20 [2].

Характеризуючи розвиток полтавської общини Харе Крішна на другому етапі розвитку, можна виділити наступні риси:

1) остаточна організація громади у самодостатній організм, який постійно функціонує незалежно від зовнішніх обставин;

2) припиняється явна організація полтавського руху харківським центром;

3) зв’язки з общинами в інших містах продовжуються (Київ, Харків), перестаючи бути визначальною силою у житті громади кришнаїтів Полтави (Полтавська ятра змогла відмовитися від постійної допомоги харківських відданих, почала більше покладатися на власні зусилля. Відбулося посилення місцевої активності кришнаїтів);

4) створено власне ядро громади – групу постійних послідовників Свідомості Крішни;

5) визначення з духовним лідером та «головою адміністрації» ятри.

Як характеризують зміни у громаді самі кришнаїти «...більш динамічна стала обстановка у зрівнянні з тою, що була...» [1].

Цікавим є погляд на розвиток руху Свідомості Крішни в Україні загалом та в Полтаві зокрема одного з проповідників ISKON, Акінчани прії. Він також виділяє два етапи розвитку общин. Перший – це розповсюдження літератури у суспільстві з метою пошуку прихильників проповідуваних ідей. Зявляються перші віддані, на основі яких в подальшому і формується кришнаїтська громада. Другий етап – вирізняється зменшенням акценту на зовнішню пропаганду і більшим зосередженням на самій громаді, на відносинах в групі між собою. В самому середовищі відданих Харе Крішна Акінчана прія виділяє три покоління. Перше покоління – «народилося» у 70-80 роках ХХ століття у Радянському Союзі, це засновники руху ISKON на території СРСР. Друге покоління – це кінець 80 – кінець 90-х років. І третє покоління - «нова хвиля», кришнаїти, які приходять у рух відносно нещодавно. Все це, на думку Акінчани прії, відноситься і до полтавської громади Харе Крішна [5].

Важливим є звязок полтавської громади з іншими центрами ISKON. Як зазначалося вище, саме підтримка ззовні надала можливість кришнаїтам у Полтаві організуватися, саме ззовні надходила допомога для їхнього розвитку. Найбільш тісні контакти склалися з центрами у Харкові, Києві, Дніпропетровську, Донецьку [2]. Особливе місце у даному переліку посідають Київ і Харків, адже саме вони вирішували питання юрисдикції новоствореної громади у Полтаві. Харківський храм у деякій мірі піклується общиною Полтави протягом усього часу її існування (Полтава відноситься до Харківського «підрегіону» у поділі ISKON [5].

Одночасно з розвитком руху безпосередньо у Полтаві, активізується діяльність у населених пунктах Полтавщини. На сьогодні в області, окрім Полтави, існує ще кілька осередків ISKON – у Миргороді, Яреськах та Кременчуці. Миргородська та Яреськівська общини створювалися майже одночасно у кінці 2003 – на початку 2004 року. Кожна з них нараховує більше 10 чоловік, які водночас досить часто відвідують полтавську громаду, беручи участь в її житті. Кременчуцька община належить за юрисдикцією до дніпропетровського храму [1].

Таким чином, у Полтавській області сформувалася організаційно оформлена група прихильників руху Харе Крішна. Пройшовши час становлення від початку 90-х років до сьогодення, кришнаїти створили досить самодостатню общину, яка розвивається на Полтавщині. У Полтаві і Миргороді було створено філософські клуби, які пропагують вайшнавську (ведичну) філософію. В обласному центрі, поряд з відкритим у 2005 році, іде поступова побудова нового приміщення храму [1]. Отже, полтавська громада Харе Крішна оформилася і знаходиться у стані поступової динаміки росту і розширення.

Список використаних джерел і літератури:

1. Архів Костянтина Донченка (далі – АКД). – Ф1. Релігійні рухи на Полтавщині. – Опис 1. – Спр. 1. Рух «Харе Крішна». – Інтерв'ю з Максимом Грубельським. – 3 арк.

2. АКД. – Ф1. Релігійні рухи на Полтавщині. – Опис 1. – Спр. 1. Рух «Харе Крішна». - Інтерв'ю з Девакінанда. – 2 арк.

3. АКД. – Ф1. Релігійні рухи на Полтавщині. – Опис 1. – Спр. 1. Рух «Харе Крішна». - Інтерв'ю з Бхакті Йогою. – 6 арк.

4. АКД. – Ф1. Релігійні рухи на Полтавщині. – Опис 1. – Спр. 1. Рух «Харе Крішна». - Інтерв'ю з В.Володько. – 2 арк.

5. АКД. – Ф1. Релігійні рухи на Полтавщині. – Опис 1. – Спр. 1. Рух «Харе Крішна». - Інтерв'ю з Акінчана прія. – 6 арк.