Білик Л.І., Матюшенко О.М., Загоруйко Н.В., Зражевський С.Ф

Черкаський державний технологічний університет

Головне управління держрибохорони в Черкаській області

Моніторинг ІХТІОФАУНИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА.

З утворенням в 1960 р. Кременчуцького водосховища почалося формування видового і кількісного складу його іхтіофауни. Характерними ознаками цього періоду є переважання в уловах щуки та стабільне витіснення представників річкової іхтіофауни. Це пояснюється тим, що Кременчуцьке водосховище має водообмін 2 - 4 рази на рік і відноситься до типу озерних, для яких характерне значне зменшення швидкості течії та інтенсивності процесів самоочищення. Це призвело до зникнення тих річкових видів риби, які мають батіпелагічну ікру, для розвитку якої потрібна потужна течія. Тому в період початкового розвитку та стабілізації видового і кількісного складу водосховища спостерігається чітко виражене домінування ляща над пліткою, обумовлене переважанням річкової форми плітки. Лящ полюбляє повільну течію та теплу воду, тому умови створеного водосховища були оптимальними для розмноження цього виду. В 70-80-х р. спостерігається перехід плітки з річкової форми до водосховищної, за рахунок чого остання поступово витісняє ляща. За наступні десять років відмічається повне домінування в уловах плітки та різке збільшення її маси – феномен водосховища. Це пояснюється значною невибагливістю плітки як виду. : вона однаково добре почуває себе як в невеликих річках, так і в прудах та озерах. Плітка полюбляє тиху та теплу воду та уникає замулених місць з тиною. Така невибагливість до умов існування робить плітку найбільш чисельним видом серед європейської іхтіофауни.

В літній період на більшій частині акваторії Кременчуцького водоймища установлюється озерний режим. При високій температурі повітря спостерігається інтенсивне "цвітіння" води, виникає скупчення водоростей, а їх подальше розмноження має негативні наслідки для санітарно-біологічного стану якості води, внаслідок чого виникає дефіцит кисню в нижніх горизонтах води та в нічні години. Утворюються різноманітні органічні та неорганічні речовини, в тому числі і токсичні, що погіршує умови існування та нагулу риби. З метою контролю над рослинністю водосховища з середини 70-х р. у водосховище активно інтродукується комплекс рослиноїдних риб : білий амур (Ctenopharingodon idella), що живиться вищою водною рослинністю, білий товстолоб (Hypophtalmichtis molitrix) , який використовує в їжу фітопланктон, та строкатий товстолоб (Aristichtis nobilis), який є фіто- та зоопланктофагом. Це приклад успішної акліматизації у водосховища каскаду Дніпровських ТЕС далекосхідних рослинноїдних риб. В нових умовах вони знайшли свої екологічні ніші, успішно ростуть і в уловах займають по об’єму 3-4 місце, поступаючись традиційним видам лящу та плітці, але перевершуючи їх своїми смаковими якостями. Однак в місцевих умовах вони не можуть самостійно розмножуватись, тому щорічно в Кременчуцьке водосховище випускаються дворічки цих видів риб, вирощені в штучних умовах. Щорічна оптимальна потреба цих рослиноїдних риб складає 2-2,5 млн. шт. В жовтні-листопаді 2006р. під контролем органів рибоохорони у Кременчуцьке водосховище випущено 1 млн. 625 тис. екземплярів, що наближається до оптимальної кількості.

У 90-і р. внаслідок припинення рибницько-меліоративних робіт відбувається інтенсифікація „старіння” водосховища, що супроводжується замуленням та заростанням мілководь водоростями. В таких умовах поступово відновлюється популяція ляща. В період 1999-2005 рр. збільшуються обсяги вилову риби за рахунок збільшення промислового навантаження на водосховище. Ріст обсягів вилову ляща на фоні спаду обсягів вилову плітки обумовлений інтенсивним промислом частиковими неводами в осінній та перед нерестовий період суттєво підірвав його популяцію. Подальше „старіння” водоймища призвело до збільшення популяцій карася та плоскирки. Це види риб, які є дуже невибагливими до якості води. Можна вважати, що чим гірше умови водойми, яку заселяють карасі, тим краще цей вид себе почуває. Він дуже швидко розмножується в замулених та зарослих водоймах.

Частка вилучення основних промислових видів риб від загального улову 2006 року показує, що в біорізноманітті іхтіофауни Кременчуцького водосховища переважають плітка, лящ та рослинноїдні риби. Частка хижих видів риб була найвищою у виловах 70-80 рр минулого сторіччя, в період розквіту продуктивності водосховища. На сьогодні частка вилову хижих видів риб у виловах коливається в межах 01% (щука) до 1% (судак) (таблиця 1).

Таблиця 1.

Основні промислові види Кременчуцького водосховища в 2006 р.

Вид риби	Кількість ( тон)	%
Плітка	1406,1	38,3
Лящ	1280,4	34,9
Судак	37,7	1,0
Чехоня	65,5	1,8
Карась	60,1	1,6
Плоскирка	333,3	9,1
Рослиноїдні	340,1	9,4
Тюлька(верховодка)	62,2	1,7

Проблематичним для збереження і відтворення водних живих ресурсів Кременчуцького водосховища є щорічне надмірне спрацювання його рівня з листопаду по травень в період зимівлі та нересту риби. Для запобігання загибелі риби, забезпечення оптимальних умов раньонерестуючим рибам (щука, судак та ін.) необхідно витримувати в період з листопада по березень рівень водосховища , що відповідає вимогам нересту цих видів риб. Це умова поступового відновлення біорізноманіття іхтіофауни Кременчуцького водосховища.