Економічні науки, фінансові відносини

Луценко Світлана, студентка УДПУ

Проблеми формування місцевих бюджетів України

Трансформаційні перетворення які відбулися в Україні характеризуються кардинальними змінами суспільного порядку, що стосуються практично усіх аспектів життя людини та держави. Однак позитивні зрушення в економічних та соціальних сферах ще не свідчать про усунення багатьох проблем, що виникають на шляху розбудови демократичної держави з ринковою економікою. Зміст економічних перетворень в державі має полягати в оптимальному врахуванні й забезпеченні як приватних, так і публічних інтересів в умовах формування соціально орієнтованої економіки. З огляду на це нині є потреба у з`ясуванні напрямків розбудови і впорядкування суб’єктивної структури економіки та усвідомлення необхідності змін, які б спонукали суб’єктів економіки сфери виробництва суспільних благ до продуктивної діяльності. Відтак важливим є переосмислення основних засад формування та управління бюджетним сектором [1].

Бюджет є одним з основних інструментів державного регулювання соціально – економічних процесів. Під час його складання розробляються основні напрями формування та використання бюджетних коштів, виходячи з необхідності вирішення завдань, які стоять перед суспільством на сучасному етапі його розвитку. Держава використовує бюджет для концентрації і цілеспрямованого розподілу фінансових ресурсів для надання суспільних благ та реалізації загальнодержавних програм. У процесі акумуляції бюджетних ресурсів і їхнього розподілу держава впливає на розвиток суспільного виробництва, створює стимули для ефективного використання наявних ресурсів. Використання бюджету у регулюванні економічного і соціального розвитку спрямоване на удосконалення основних пропорцій процесу відтворення: між споживанням і накопиченням, між секторами і галузями економіки, між окремими територіями країни[2].

У сучасних умовах неабиякого значення набуває використання місцевих бюджетів як найвідомішого інструменту управління економікою і важливої основи фінансового забезпечення повноважень держави та місцевих органів влади у процесі виконання конституційних повноважень. Побудова ефективної моделі розвитку економіки ринкового типу потребує теоретичного переосмислення і практичного дослідження фінансових ресурсів місцевих органів влади, напрямку реструктуризації доходів бюджету й визначення їхньої ролі у збалансованому розвитку зобов’язань та фінансових можливостей держави.

З прийняттям Бюджетного кодексу України і проведенням реформи у бюджетній сфері відбулися зміни у системі фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Починаючи з 2002 року, в Україні відбулося встановлення нової структури доходів місцевих органів влади за джерелами. До основних складових фінансових ресурсів, що зараховуються до доходів місцевих бюджетів, належать: податки, збори та обов’язкові платежі, трансферти й запозичення. У чинних умовах доходи місцевих бюджетів поділяються на доходи, які враховуються при визначенні міжбюджетних трасфертів та доходи, які не враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів [3].

Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих рад, та використанні цих фондів на фінансування, утримання і розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства. Тобто місцеві бюджети – це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, покладених на органи місцевого самоврядування. Як складова бюджетної системи держави і основа фінансової бази діяльності органів місцевого самоврядування, місцеві бюджети забезпечують необхідними коштами фінансування економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади й управління на відповідній території [4].

Місцевий бюджет є основним інструментом, за допомогою якого місцева влада може впливати на локальну активність, створювати умови для економічного і соціального піднесення території своєї юрисдикції. Основним дохідним джерелом, яке складає основу формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів в Україні, є податок на доходи фізичних осіб. Оскільки він посідає провідне місце у формуванні доходів місцевих бюджетів, від його обсягу значною мірою залежить фінансові можливості місцевого самоврядування щодо виконання делегованих та власних повноважень.

На практиці часто виявляється, що закріплені за місцевою владою джерела доходу є недостатніми для фінансового забезпечення їхнього функціонування. З метою покриття вертикального дисбалансу держава може передавати частину надходжень від загальнодержавних до місцевих бюджетів [5].

Отже, активний вплив місцевого самоврядування на формування нових економічних і соціальних відносин можливий лише в тому разі, якщо воно матиме у своєму розпорядженні достатній обсяг фінансових ресурсів, якими зможе розпоряджатись у межах своїх повноважень. А це не можливо зробити без втілення в життя принципа самостійності місцевих бюджетів, що залишається ще не реалізованим в бюджетній політиці нашої держави.

Список використаних джерел:

1.Заятковський В.І. Фінансове забезпечення бюджетних установ в умовах реорганізації сфери виробництва суспільних благ // Фінанси України. - №10. – 2006. - с.22-26

2.Копилов В.А. Проект державного бюджету на 2007 рік як складова стратегії прискорення економічного зростання // Фінанси України. - №11.- 2006.- с.3-17

3.Огонь Ц. Г. Доходи місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризації // Фінанси України. - №5.- 2006. - с.3-12

4. Павлюк К. В. Формування доходів місцевих бюджетів // Фінанси України. - № 4. – 2006. - с. 25-37

5. Слухай С.В., Здерка Н.Я. Формування доходів місцевих бюджетів у контексті трансформації податкової системи // Фінанси України. - № 5.- 2005. - с.12 -20