Ілляшенко О.В.

Реалізація контрольних заходів органами державного фінансового контрою при виконанні суб’єктами господарювання будівельних контрактів

І. Вступ. Сутність фінансового контролю як однієї з функцій управління можна визначити як спостереження і перевірку процесу функціонування та фактичного стану об'єкта, яким керують з метою визначення обґрунтованості й ефективності прийнятих управлінських рішень та результатів їх виконання. На думку таких вчених як Ф.Ф. Бутинець, С.В. Бардаш [2] та Й.С. Завадський [4] під контролем слід розуміти процес спостереження і перевірки відповідності функціонування підприємств встановленим стандартам та іншим нормативам, прийнятим планам, програмам і оперативним управлінським рішенням, який здійснюється суб'єктами управління, що мають відповідні повноваження, з метою виявлення відхилень від встановлених параметрів цієї діяльності, прийнятих принципів організації і ведення бізнесу, усунення та попередження негативних явищ і тенденцій. Таким чином, як що мова йде про контроль у будівельній галузі, то безумовно необхідно враховувати особливості та специфіку діяльності підприємств які виконують будівельні контракти. При цьому, на думку Дрозд І.К., раціональна організація та ефективне функціонування системи фінансово-економічного контролю покращує керованість економіко-правових і ринкових відносин у цілому [3]. На сучасному етапі розвитку будівельної галузі саме контроль правових та ринкових відносин є дуже актуальним питанням.

II. Постановка завдання. За даними на 2007 рік в Україні видано близько 60 тис. ліцензій на будівельну діяльність. Середня чисельність будівельної організації складає близько 10-15 чол., враховуючи адміністративний персонал. У рамках такої структури важко говорити про забезпечення належної нормативно-технічної підтримки й операційного контролю за дотриманням технології будівельних робіт, а також використання фінансових ресурсів.

Водночас досить ліберальна система видачі ліцензій на будівельну діяльність, фактично за заявницьким принципом, дозволяє отримувати ліцензії все більшій кількості новостворених підприємств або діючим організаціям з інших сфер економіки, які вирішили спробувати себе на привабливій на сьогодні ниві будівництва.

Навіть якщо вдасться змінити систему ліцензування в будівництві, що безумовно буде зробити дуже не просто через відому позицію структур, що опікуються питаннями підприємницької діяльності, ще досить тривалий час на будівельному ринку залишатиметься велика кількість підприємств недостатньої кваліфікації. Не можна забувати і про соціальний аспект видачі ліцензії - адже це нові робочі місця, створенню яких держава зобов'язана сприяти. З іншого боку, видана ліцензія ніяк не може бути п'ятирічною індульгенцією дотримання організацією, яка її отримала, будівельного законодавства, належної якості виконуваних робіт. Як же захистити споживача від недоброякісної, небезпечної будівельної продукції, а нерідко просто випадків шахрайства?

На думку деяких вчених у процесі регулювання й саморегулювання процесу будівництва важливе значення має державний контроль як системи заходів законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру, яка включає контроль за виконанням нормативних документів проектувальниками та підрядниками [5, с. 7].

У часи, коли будівельні організації створювалися за чітко визначеною структурою, яка передбачала всі необхідні для забезпечення робіт структурні, кадрові й організаційні аспекти, а будівництво об'єкта здійснювалося у визначеній послідовності й постійно контролювалося службою замовника, говорити про постійний нагляд за будівництвом з боку держави не було необхідності. Достатньо було вибіркових контрольних перевірок, які здійснювалися інспекціями держрбудконтролю, аби підправити окремі недоліки чи упущення.

На сьогодні ситуація змінилася суттєво. Для того, щоб держава змогла забезпечити задекларовані зобов'язання щодо надійності будівель і споруд, безпеки проживання в них людей, захисту їх майна й навколишнього середовища, потрібні адекватні ситуації рішення і системні дії як з боку архітектурного нагляду так і збоку державного фінансового контролю.

У цьому контексті заслуговує на увагу російський досвід де нещодавно було прийняте рішення щодо затвердження Положення про здійснення державного будівельного нагляду в Російській Федерації (постанова від 1 лютого 2006 р. № 54), прийнятого на виконання вимог Містобудівного кодексу Російської Федерації. До речі, в іншого нашого сусіда Республіці Польща державний будівельний нагляд існує з 1994 р. [1, с. 20].

До основних моментів, які власне відрізняють контроль від нагляду, слід віднести наступне. Документом чітко визначено, що завданням державного будівельного нагляду у першу чергу є попередження, а потім уже виявлення і припинення допущених забудовником, замовником, підрядником порушень відповідності виконуваних у процесі будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів капітального будівництва робіт вимогам технічних регламентів, інших нормативних правових актів і проектної документації. Суспільству чи окремим громадянам мало втіхи від того, що порушник покараний. Адже порушення уже відбулося. Не допустити, попередити порушення - саме така, принципово вища мета ставиться сьогодні цивілізованим суспільством перед відповідними державними органами. Такий підхід має стати пріоритетом і в Україні.

III. Результати. Державний будівельний нагляд має здійснюватися за кожним об'єктом, проект будівництва якого підлягає державній експертизі. Таким чином об'єкт будівництва перебуває у полі зору державних структур протягом усього циклу його створення, забезпечується постійний зв'язок між двома державними інстанціями, що відповідають за надійність і безпеку будівель і споруд.

Державний будівельний нагляд здійснюється постійно від початку будівництва до дати видачі висновку про відповідність збудованого (реконструйованого, відремонтованого) об'єкта вимогам технічних регламентів, будівельних норм і правил, проектній документації, тобто - висновку про відповідність. Нагляд здійснюється у формі перевірок посадовими особами органів державного фінансового контролю за програмою, складеною в залежності від конструктивних та інших особливостей об'єкта, виконання робіт із будівництва, реконструкції, капітального ремонту, умов наступної експлуатації та інших чинників.

Так, наприклад, при будівництві нового об'єкта перевіряється дотримання вимог при підготовці земельної ділянки і виконанні земляних робіт, робіт із монтажу фундаментів, конструкцій з підземної і надземної частин, мереж інженерно-технічного забезпечення (внутрішніх і зовнішніх), інженерних систем і обладнання. Поза програмою перевірки можуть здійснюватися у разі звернень фізичних і юридичних осіб, органів влади та місцевого самоврядування, а також за повідомленням замовника про завершення робіт, які підлягають перевірці, або у разі виникнення аварійних ситуацій.

Після завершення будівництва органом державного будівельного нагляду спільно з органом фінансового контролю проводиться підсумкова перевірка, за результатами якої оцінюються виконані роботи і приймається рішення про видачу висновку про відповідність або про відмову у видачі такого висновку. Висновок про відповідність є одним із основних документів, які подаються забудовником разом із заявою на надання дозволу на введення збудованого об'єкта в експлуатацію. У разі його відсутності заява до розгляду не приймається.

IV. Висновки. Таким чином, служба державного фінансового контролю спільно з інспекцією держбудконтролю зможуть реалізовувати сукупність способів і методичних прийомів фінансового контролю, які застосовуються в межах їх повноважень, визначених Конституцією України та іншими актами законодавства, що регулюють їх діяльність, і будуть спрямовані на контроль повного комплексу (систему) або окремих процесів (етапи) фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаних з будівельною діяльністю.

Література

1. А.Ф. Григор. Контроль чи нагляд? // Будівництво України. – 2006. – № 10. – С. 20-22. (2)

2. Бутинець Ф.Ф., Бардаш СЛ., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512 с. (3)

3. Дрозд Ірина Кузьмівна. Система фінансово-економічного контролю в Україні: Дис... д-ра екон. Наук. – К.: Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. – 448 с. (5)

4. Заводський Й.С. Менеджмент: Management. – Т. 1. – К.: Укр. фін. ін-т менеджменту і бізнесу, 1997. — 543 с. (4)

5. Мошенський С.З., Остапчук Т.П. Бухгалтерський облік у будівництві. Начальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». – Житомир: ПП «Рута», 2005. – 356 с. (1)