Економічні науки/3. Фінансові відносини

Супрунова О.А., Білозерова Н.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Сучасні методи фінансового планування

 

Актуальність теми обумовлюється тим фактом, що планування діяльності стало основою роботи будь-якого підприємства. Впровадження фінансового планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих засобів, досягення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідає само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон’юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.[1,с.423-432]

Мета даної статті – визначення сучасних методів та основних ключових моментів успішного фінансового планування на підприємстві.

Із авторів, що займаються розробкою цього питання, можно назвати Александрову М.М., Виговську Н.Г., Колчину Н.В., Павлову Л.П., КовальоваВ.В., Кірейцева Г.Г., Маслову С.О.

Нині фінансове планування потребує використання нових принципів організації. Його зміст та форми суттєво змінюються у звязку з новими економічними умовами та соціальними орієнтирами.

Система планування, що склалася в організаціях за останні роки, має цілий ряд серйозних недоліків, основними з яких є затягнення процесу планування у часі; відсутність оцінки ефективності операційного ричага та запасу фінансової стійкості; перевага затратного механізму ціноутворення.[2,с.253-279]

Визначення головних етапів фінансового планування дозволить раціоналізувати цей процес та зробити його більш ефективним:

                   I.      Аналіз інвестиційних можливостей та можливостей фінансування, якими володіє компанія.

                II.      Прогнозування наслідків поточних рішень заради уникнення неочікуваних ситуацій та розуміння звязку між поточними та майбутніми рішеннями.

             III.      Обгрунтування обраного варіанта із ряду можливих рішень (цей варіант і буде представлен у кінцевій редакції плана).

            IV.      Оцінка досягнутих результатів у порівнянні із цілями, що встановлені у фінансовому плані.

Умови, від яких залежить ефективність фінансового планування, виходять із самих цілей цього процесу і необхідного кінцевого результату. Виділяють три основні умови фінансового планування:

1.     Наявність моделі прогнозу. Фінансові плани мають бути складені при найбільш точних прогнозах визначних факторів.

2.     Відсутність оптимального фінансового плану. На сьоднішній день не існує моделі, яка б вирішувала за менеджера, яку із можливих альтернатив слід обрати. Рішення приймаються після вивчення всіх альтернатив на основі професійного досвіду та інтуіції керівництва.

3.     Контроль за виконанням фінансового плану на практиці. Досягнення довгострокових планів неможливо без поточного планування, підпорядкованого цим довгостроковим планам.

Успіх фінансового планування безумовно залежить від методів, які будуть обрані для цього процесу. Одним із сучасних методів фінансового планування є фінансове програмування, яке використовує програмно-цільовий підхід. В основу цього методу покладено чітке формулювання мети й задач і визначення засобів їх досягнення та вирішення.

Вибір варіанта програми залежить, перш за все, від ресурсних факторів. При цьому враховуються не тільки масштаби, значення та складність досягнення мети, але й обсяг наявних ресурсів, очікуваний сумарний ефект, потенційні втрати від недосягнення мети. Фінансове програмування використовується в розвинутих країнах з 60-х років. Суть його полягає в складанні "плаваючих" планів видатків на п'ять років. Кожний рік план підлягає корегуванню на основі очікуваного виконання показників плану поточного року. Показники при цьому пересуваються за п'ятирічною шкалою на рік вперед. Прикладом підприємства, що працює за даним методом, є італійський концерн „FIAT”.

Планові показники першого майбутнього року є директивними, а наступні чотири роки - орієнтовними. Сьогодні в Україні використовуються цільові комплексні програми, що представляють собою систему науково-дослідних, організаційно-господарських та інших заходів,  які направлені на досягнення поставленої мети збалансування по ресурсах та виконавцях. [4,с.88-123]

Висновками цієї статті є наступні твердження: процес фінансового планування на сьогоднішній день є дуже важливим для будь-якого підприємства; проведення фінансового планування вимагає значних витрат часу та зусиль керівництва; обрання основних етапів і визначення найважливіших умов планування у поєднанні із ефективними сучасними методами дозволить оптимізувати цей процес.

 

Література:

1. Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д. Фінанси підприємств: Підручник.-К.: КНЕУ, 2002. – 571 с.

2. Колчина Н.В., Поляк Г.Б., Павлова Л.П. Финансы предприятий. –М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 447 с.

3. Александрова М.М., Виговська Н.Г., Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств. –Київ: ЦУЛ, 2002. -268 с.

4. Ковалев В.В., Ковалев Вит.В. Финансы предприятий. Учебное пособие. –М.: ООО «ВИТРЕМ», 2002. – 352 с.

5. Кірейцев Г.Г., Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит.