Секція Економічні науки/4.Інвестиційна діяльність та фондові ринки

Чмир Ю.В.

Донецький  національний  університет економіки і торгівлі імені Михайла Тугана-Барановського

Інвестиційна привабливість економіки України для іноземних інвесторів

В Україні впродовж довгого часу виділялося недостатньо грошових коштів на розширення виробництва. При цьому основна маса капітальних вкладень була спрямована на нове будівництво, що зрештою заглиблювало технологічну диференціацію виробництва і в даній галузі, і в національній економіці в цілому. Збільшувалися інвестиції у вненормативне незавершене будівництво, невстановлене устаткування і товарно-матеріальні запаси. Все це привело до невиправданого перенапруження української економіки. Вихід з такої складної ситуації і подальший розвиток вітчизняної економіки вимагають інноваційно-інвестиційного пожвавлення, оновлення основних фондів на принципово новій, конкурентоздатній основі.[1].

Ключова роль інвестицій в економіку України, їх вирішальне значення не тільки для забезпечення стійкого економічного зростання, але, перш за все, для інноваційного розвитку, створення нових, високотехнологічних виробництв і цілих галузей багато разів підкреслювалися в численних дослідженнях вітчизняних учених, таких як: О.Кухленко, О.Смірнова, Л.Пісьмаченко, В.Федоренко, Л.Абалкин і ін.

Метою цієї роботи є аналіз інвестиційної привабливості економіки України та визначення факторів, що сприятимуть залученню зовнішніх інвестицій до нашої країни.

Вважається справедливою думку, що «...Україна може бути однією з провідних країн із залучення іно­земних інвестицій: як прямих, так і портфельних. Проте притоку в інвестиційну сферу іноземного та приватно­го національного капіталу перешкоджають політична нестабільність, недосконалість законодавства, нероз­виненість виробничої та соціальної інфраструктури...». [2].

Розвиток вітчизняної економіки вимагає інноваційно-інвестиційного пожвавлення, оновлення основних фондів на принципово новій, конкурентоздатній основі. Відтворення основних фондів на рівні як окремого регіону, підприємства, так і національної економіки в цілому повинне спиратися на науково обгрунтовану інвестиційну політику. Важливе значення для підвищення ефективності інвестиційної діяльності має поліпшення технологічної структури інвестицій за рахунок збільшення питомої ваги витрат на відтворення активної частини основних фондів - машин і устаткування.[3].

Необхідно підкреслити, що останніми роками гостро потребують інвестицій для структурних перетворень і інноваційної діяльності найрозвиненіші регіони України, які значно відрізняються своєю часткою (внеском) у ВВП держави. Тільки Київська область (включаючи Київ) серед шести найрозвиненіших регіонів країни характеризується найбільшою часткою у ВВП, випереджаючи такі високоіндустріальні області, як Донецька, Дніпропетровська і Харківська. Економіка регіонів України не може ефективно розвиватися без ринку цінних паперів. На жаль, сьогоднішній стан фондового ринку регіонів держави не відповідає тій ролі, яку він повинен грати у створенні сприятливого клімату, тобто сприяти підвищенню ділової активності в регіоні.[4].

У Донецькій. Одеській і Харківській областях можливості організованого фондового ринку (його центральної ланки - фондової біржі) в створенні сприятливого інвестиційного клімату, відповідного режиму стимулювання інвестування в регіоні не використовувалися. Не використовуються вони і сьогодні. Тому не випадково, що більш третині всіх іноземних інвестицій в 2001 р. доводилося на Київ, в якому зосередилося 99,9% всього об'єму торгового обороту організованого ринку цінних паперів України. В цілях оздоровлення ситуації на регіональних фондових ринках України, створення умов для значної активізації інвестиційної діяльності необхідно: сформувати на організованому фондовому ринку регіону стійкий вторинний ринок акцій перспективних, інвестиційний привабливих емітентів; організувати розміщення і обіг на регіональних фондових біржах корпоративних облігацій виробничих підприємств і банків регіону; випустити регіональні та муніципальні позики із залученням в регіон не тільки стратегічних, але і портфельних інвесторів.

Крім того, для збільшення розміру інвестицій слід істотно підвищити роль амортизаційних відрахувань, ефективно використовувати прискорену амортизацію. Для зміни структури перехідної економіки України і забезпечення її достатніми інвестиціями, при обмежених внутрішніх ресурсах, необхідно створювати сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій, звернувши особливу увагу на ухвалення законодавчих документів.[3].

Не дивлячись на всі недоліки, потік іноземних інвестицій в економіку України на сьогоднішній день збільшується, - у 2006 році іноземними інвесторами було вкладено 21186 млн.дол. прямих інвестицій (рис.1).

    Рис.1. Прямі інвестиції нерезидентів у економіку України

Це обумовлено наступними чинниками: прагненням закріпитися на перспективному ринку збуту України; прагненням одержувати прибуток на довгостроковій основі; прагненням дістати доступ до порівняно дешевих джерел сировини і ресурсів, що підвищує конкурентоспроможність продукції; прагненням використовувати відносно дешеву кваліфіковану робочу силу як важливий чинник зниження собівартості продукції.[2].

Результати експертних оцінок наразі виявляють досить низьку інвестиційну привабливість України, адже «... у різних рейтингах серед держав світу вона по­сідає від 120 до 150 місця». Економіка України сьогодні не може задовольнити вимоги західних інвесторів. Серед причин непривабливості українського інвестиційного клімату називають повільні темпи реформування і економіки, і законодавчої бази, а також нераціональний розподіл внутрішніх інвестицій - приватних і державних, високі податки, надмірне регулювання і заполітизованість економіки.[5].

Таким чином, послідовна реалізація системи взаємопов’язаних економічних та організаційних заходів, щодо захисту інвестицій, створення привабливого інвестиційного клімату в державі і пожвавлення інвестиційної діяльності сприятиме залученню інвестицій в економіку України.

 

Литература:

1.             КухленшО., Смірнова О. Стратегія інвестицій­ної діяльності в Україні // Економіка України. — 2002.—№11. — С. 22—27.

2.     Федоренко В.Г. Інвестування. К., Видавництво „Алерта”, 2006, с.441.

3.     Чумаченко Н., Червова Л., Пешко А. Инвестиционная  политика в Украине. „Економіка промисловості” №3, 2002, с.12.

4.     Назарчук М., Карпенко Л., О некоторых особенностях развития организованного рынка ценных бумаг в Украине. «Экономика Украины» №10, 2005, с. 34.

5.      Державне регулювання економіки: Навч.посіб /ЧистовС.М., НикифоровА.Є., КуценкоТ, Ф. — К.: КНЕУ, 2000. — 440 с.