Ларін Сергій Миколайович
Донецький національний
університет економіки та торгівлі
імені М. Туган-Барановського
Секція:
економічні науки, підсекція економіка
підприємства
Моделювання динаміки оборотних активів в умовах змін форм
власності на підприємствах
Моделювання динаміки оборотних активів і кредиту спричинене тим, що роль
і задачі економічної діяльності на виробництві полягають у тому, щоб
розглядаючи процес виробництва, передусім у вартісному значенні, усвідомлювати
фінансові складнощі на всіх його стадіях у різні проміжки часу, передбачити
наслідки тих або інших перешкод, уникати їхнього негативного впливу і
забезпечити стабільність стану різних ресурсів, а отже і самого виробничого
процесу [2].
Питання моделювання
динаміки оборотних активів досліджували такі вітчизняні і
закордонні вчені, як М. Браун, А. Гальчинський, С. Голов, О. Дмитрієва, В. Ковальов, О. Кононенко, Б.
Одинцов, А. Романов, О. Рябченко, М. Савлук, Т. Сміт, Б. Фелпс, та інші.
Традиційно аналіз
господарської діяльності базується в основному
на ретроспективних відомостях, що не завжди дозволяє відобразити футурологію впливу різних чинників на загальну
динаміку виробництва, навіть при використанні методів математичної
статистики [4].
Виходячи з актуальності, ступеня наукової розробки і необхідності
вирішення вказаних завдань, цілями цієї статті є розгляд імітаційного моделювання динаміки оборотних активів
і кредиту в умовах ринкових перетворень.
Варто зазначити,
що більш прогресивним є аналіз, побудований на тимчасовому і
логічному взаємозв’язку стадій виробництва за узагальненою економічною моделлю.
Основою такої моделі стає вартісна потокова і ресурсна сутність. Зауважимо, що
процес виробництва у даному випадку розглядається як кругообіг активів у
дискретні проміжки часу
[1].
У процесі
аналізу важливо мати уявлення про динаміку ресурсів на кожній стадії
виробництва, ілюструвати їхній стан у відносно короткі відрізки часу. Таке
бачення можна забезпечити на основі кібернетичного підходу і використання
імітаційного моделювання на персональних
комп'ютерах. Новий підхід передбачає запровадження таких методів
і засобів, яким притаманні основні принципи кібернетики:
- отримання
й облік інформації про стан об'єкта управління в дискретні проміжки часу;
- використання
в управлінні зворотних зв'язків на основі одержаної інформації [3].
Такий підхід базується на відображенні
станів системи і дозволяє, оцінюючи ситуації,
впливати на її поведінку, вирішувати задачі регулювання і управління.
Це важливий чинник, який визначає як принцип імітаційного моделювання, так і
його методологію.
Імітаційне дискретне моделювання функціонування економічної системи
виробництва у вартісному ресурсному вигляді дозволяє відображати фінансовий бік
виробництва з характерними для нього динамікою обсягів оборотних активів,
періодами їх обертання, можливістю затримань ресурсів з організаційно-технологічних
причин, що створює умови для виходу на рівень системного аналізу. Системний
аналіз призводить, насамперед, до усвідомлення взаємозв'язку процесів і
сумування ситуаційних чинників у загальному ланцюжку стадій виробництва [2].
Таким чином, головною метою використання
імітаційного моделювання є отримання на основі динаміки ресурсів загальної
картини фінансового стану підприємства, яка відображає різноманітні чинники господарської
організації виробництва за його стадіями, процес формування зворотних коштів і
ефективність їх використання.
Використання імітаційного моделювання
дозволяє ввести характеристики обсягів ресурсів, що знаходяться між стадіями
виробництва, тобто відобразити склад і обсяги оборотних активів і показати їх
динаміку
При виконанні виробничо-господарської діяльності управління
різними процесами здійснюється шляхом обліку відхилень обсягів ресурсів на
входах і виходах процесів від оптимальних величин. На основі таких оцінок
процеси можуть прискорюватись або уповільнюватись, у результаті чого
втрачається рівномірний характер потоків. Система імітації, здійснюючи
періодичні розрахунки значень окремих параметрів процесів, здатна формально
виконувати налаштування інтенсивності роботи продукторів під наявні в даний
момент обсяги ресурсів на вході і виході, завдяки чому лінійний
характер моделювання переходить у нелінійний [4].
Часто підприємства користуються короткостроковим
банківським кредитом, який є прикладом організації складних зворотних зв'язків
у господарській діяльності. Кредитні відносини підприємства з банком у
достатньому ступені наближення можуть бути імітовані на базі моделі кругообігу
оборотних активів [3].
Таким чином, за допомогою імітаційного
моделювання з'являється можливість не тільки слідкувати за кругообігом оборотних
засобів, але й прогнозувати необхідність кредитних відносин і визначати обсяг
самого кредиту на віддам. Кредитний блок моделі дозволяє не тільки імітувати
отримання грошових коштів, їх повернення і сплату відсотків, але й визначати і
встановлювати в процесі моделювання умови раціонального використання
кредиту, з врахуванням часу обігу оборотних засобів та особливостей циклу
виробництва.
Література:
1.Губін Б.В. «Оборот засобів
підприємств та
ефективність виробництва». К., «Наукова думка», 2004. с.
258
2.Лебедєв А. А. «Організація та
використання оборотних засобів підприємства» Ужгород., ІВА, 2006. с. 190
3.Ротштейн Л.А. «Оборотні засоби в промисловості». К., 2002. с. 452
4.Экономика и финансы предприятий:
М.,"Экономика",2000. с. 315