Правдюк Наталія Леонідівна

Вінницький державний аграрний університет, д.е.н., декан факультету економіки і підприємництва

Формування облікової інформації для управління

Економіка України за останні роки стала на шлях глибоких структурних змін, орієнтованих на створення ринкових механізмів господарювання. Цей процес супроводжується появою в економічному житті нових організаційно-правових форм господарювання, економічних категорій, фінансових інструментів та інших елементів ринку.

Серед природничих і філософських категорій інформація є найбільш складною. Сучасна економіка інтерпретує інформацію різноаспектно: як сутність поняття інформації, її форми і функції, особливості й економічне значення. У визначенні інформації розглядають, насамперед, такі властивості, як відомості, повідомлення, нові знання. Класичним можна вважати визначення, що інформація – це форма відображення, передача відомостей про об’єкт у просторі й часі, один із найважливіших природних ресурсів і одночасно суспільне надбання, адже розвиток людства – результат освоєння, обробки та використання інформації. Загалом, інформація – нематеріальна суть, яка є управляючим фактором, програмою дії для матеріальних, природних і соціальних систем [1].

Одним із комунікативних засобів інформаційної економіки є бухгалтерський облік. Він посідає чільне місце в організації збору та передачі інформації. Саме в обліку проявляється неподільність інформації як предмета, засобу і результату праці, основи формування і структуризації та виведення матеріального світу із хаосу, він є специфічним засобом регулювання в просторі та часі інформаційних систем.

Аналізована проблема неодноразово висвітлювалась провідними вітчизняними вченими Ф.Ф. Бутинцем, Б.І. Валуєвим, С.Ф. Головим, М.Я. Дем’яненком, Г.Г. Кірейцевим, М.М. Коцупатрим, В.Г. Лінником, В.Б. Моссаковським, М.Ф. Огійчуком, В.М. Пархоменком, М.С. Пушкарем, П.Т. Саблуком, В.В. Сопком тощо.

Дослідниками визначено, що бухгалтерський облік є засобом самопізнання економічної системи [6, с.26], ступінь якого пропорційний мірі осмислення прийомів і методів бухгалтерського обліку та рівню контролю за методами обробки інформації. Забезпечення відповідності бухгалтерського обліку новим вимогам економічної системи є об’єктивним законом його розвитку.

Нові орієнтири в соціальному житті й економічній теорії, що його обслуговує, по-новому пояснюють потреби інформаційного забезпечення управління, потребують детального дослідження. Перед обліком як їх складовою постали нові завдання.

З огляду на це, механізм реалізації формування облікової інформації для управління не набув належного висвітлення. Зокрема, відсутня класифікація для практичної діяльності, не визначено межі прямого, непрямого та правового регулювання – створення зіставної бази облікової інформації, не вирішено однозначно залежність прийняття управлінських рішень від облікового забезпечення.

З точки зору управління, система обліку в цілому виконує завдання впорядкування вхідної та вихідної інформації. Складність структури системи визначається більшою мірою не її змістом, а підходом, на базі якого вона формується. Тому бухгалтерський облік як система може бути поданий, побудований і формалізований по-різному, адже завдання обліку щоразу визначається певним аспектом.

Реформа в галузі обліку найбільшою мірою стосується регулювання - способів та механізмів впорядкування; забезпечення функціонування та розвитку явищ і процесів у межах заданих параметрів; цілеспрямованих дій різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей [4].

Аспекти проблеми формування облікової інформації для управління насамперед визначаються дослідниками [2, с.21] в рамках системи законодавчого регулювання бухгалтерського обліку (табл. 1) і залежать від рівня, на якому їх застосовують:

- державний рівень, де проявом регулювання є Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України;

- галузевий рівень, на якому регулювання має форми інструкцій, положень, методичних рекомендацій галузевих міністерств;

- господарський рівень, на якому інструменти регулювання визначаються Положенням про організацію обліку, зокрема обліковою політикою підприємства.

Таблиця 1. Формування облікової інформації для управління

Формування облікової інформації для управління
Рівні	Завдання облікової інформації	Способи реалізації завдань
Державне регулювання	Створення єдиних правил ведення обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів Методологічне керівництво	Створення єдиної облікової політики держави Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України П(С)БО Фінансова звітність План рахунків
Регіональне регулювання	Забезпечення потреб галузі адекватними економічними показниками Забезпечення єдиних правил ведення обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів	Нормативно-правові акти (інструкції, положення, методичні рекомендації) галузевих міністерств Листи та розпорядчі документи щодо регулювання обліку на регіональному рівні
Господарське регулювання Господарство Галузеві підрозділи Центри відповідальності та витрат	Розробка облікової стратегії розвитку підприємства	Облікова політика підприємства Організація та ведення обліку в господарстві та його структурних підрозділах

Так, головним, безумовно, буде державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності, яке здійснюється з метою: створення єдиних правил ведення обліку та фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. На макрорівні формування облікової інформації для управління здійснюється за такими напрямками:

- визначення загальнонаціональної облікової політики;

- організація розробки національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

- удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;

- методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору й обробки обліково-економічної інформації;

- розроблення рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Регіональне регулювання реалізується через систему конкретного прямування (проекції) державного регулювання на потреби галузей. На даному етапі потреби галузевого формування інформації для управління та його регіональні складові проявляються, насамперед, у необхідності вступу України до СОТ, що особливо стосується аграрного сектору, і, в першу чергу, – створення умов для його подальшого розвитку. Адже галузь практично є однією з останніх і дуже важко освоює ринкову економіку, від чого надзвичайно потерпає [3, с.221-223, с.263]. Іноземні експерти вважають, що членство в СОТ прискорить реформування аграрної політики.

Спираючись на певний досвід реформ, можна визнати, що стан інформаційного забезпечення заходів щодо використання ринкового механізму для потреб управління галуззю є незадовільним. Як вважають дослідники, “за час реформування бухгалтерського обліку виявилися його негативні наслідки... Діючим порядком формування й подання фінансової звітності руйнується системний бухгалтерський облік, який раніше слугував потребам управління як підприємства, так і держави в цілому ” [5, с.4].

На рівні господарств (мікрорівень) основні інструменти створення облікової інформації для управління є такими:

- розробка облікової політики господарства;

- визначення меж застосування видів обліку.

Вони мають забезпечувати повне, достовірне і безперервне відображення господарських фактів, що відбулись в господарстві, обробку даних певними способами і прийомами відповідно до потреб управління та вимог вищих рівнів регулювання.

На цьому рівні управлінське спрямування облікової інформації забезпечується найбульш системно. Система управління економічною інформацією виробничо-господарської діяльності підприємства базується на методиці, тісно зв'язаній із функціональними процесами на підприємстві. У той же час створення підприємстві системи управлінської інформації практично неможливо без правильної класифікації процесів і технологій відповідно до систематики управлінського обліку, що дозволить виробити правильну методологію обліку витрат, визначення результатів діяльності, визначення системи управлінської звітності. Таким чином, на мікрорівні проблема має аспекти не тільки бухгалтерського, але і управлінського обліку.

У основі вибору конкретної методології системи управління економічною інформацією на рівні підприємства лежать різні аспекти: економічні; юридичні; організаційні; техніко-технологічні. На їхній основі формується власне управлінський облік, що являє собою систему організації, збору і накопичення даних, необхідних для рішення конкретної управлінської задачі у вигляді взаємозалежних блоків (підсистем): обліку витрат; показників діяльності; управлінських звітів [7].

Таким чином, система організації й збору облікових даних, спрямована на рішення конкретної управлінської задачі, може бути реалізована у трьох етапах, на кожному з який вирішуються специфічні задачі (табл.2).

Таблиця 2. Етапи формування облікової інформації для управління на рівні підприємств

Етапи	Завдання	Шляхи вирішення
Перший етап	Формування управлінського рішення облікової задачі або аналіз і опис існуючого рішення. На цьому етапі необхідно визначити: управлінську задачу і її рішення (управлінське); дані, що потрібні для її рішення, систему збору і правила документообороту	Результати, яких планується досягти, і визначення відповідальних за досягнення зазначених результатів, выдображення їх у відповідній системі управлінської звітності
Другий етап	Узгодження прийнятих рішень з існуючими управлінськими рішеннями, обліковою політикою й бухгалтерською практикою і діючими на підприємстві обліковими технологіями	Узгодження даних систем обліку, яка наявна інформація може бути використана при формуванні управлінського обліку, і як вимоги управлінського обліку можуть привести до зміни в існуючих облікових даних
Третій етап	Впровадження облікових технологій, максимально адаптованих до потреб управління	Розробка Положення про організацію обліку та складових облікової політики. На цьому етапі здійснюється реалізація прийнятих рішень

Джерело: [7].

На думку дослідників [1, 4, 7], важливо підтримати процес постановки управлінського обліку організаційно-адміністративними заходами. Необхідно завершити формування системи збору управлінських даних, розробити посадові інструкції для виконавців, затвердити форми документів і правила документообороту, що разом із звітним і аналітичними формами утворить систему облікових даних для управління.

Висновки. Роль обліку в суспільстві висуває нові вимоги до його інформації. Розвиток обліку залежить від реальних потреб управління. У загальному механізмі облікового інформаційного забезпечення управління мають бути вирішені завдання: вибір об’єктивної економічної теорії, або прогресивних її течій, на базі якої здійснюються реформування і відповідне регулювання вітчизняного обліку; обґрунтування можливих методологічних підходів, передбачених для всіх рівнів управління з узгодженням потреб держави, галузей і підприємств; належне розкриття галузевого рівня регулювання облікового забезпечення управління; організація контролю за ефективністю процесів.

Таким чином, формування системи облікової інформації для управління це взаємопов’язані дані бухгалтерського та управлінського обліку, в складі облікової политики, організації обліку на підприємстві, а також управлінської звітності. В цілому така система формує сукупність показників оцінки витрат, собівартості і формування фінансових результатів із метою прийняття оптимальних управлінських рішень.

Література

1. Басалай С.И., Хоружий Л.И. Бухгалтерский учет как инструмент повышения инвестиционной привлекательности агропромышленных корпораций в условиях переходной экономики. – М.: БУКВИЦА, 1999 – 256 с.

2. Бутинець Ф.Ф., Дем'яненко М Я., Саблук П.Т., Белебеха І.О., Лінник В.Г. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ф.Ф. Бутинець (ред.), М.М. Коцупатрий (ред.). — Житомир : ПП "РУТА", 2003. — 511с.

3. Вступ України до СОТ: новий виклик економічній реформі /За ред. І.Бураковського та ін. - К.: Альфа-Принт, 2003. - 291 с.

4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 /Редкол.: С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін. - К.: Видав.центр "Академія", 2000. - 864 с.

5. Иноземцев В.Л. На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия. - М. : Экономика, 2003. – 730 с.

6. Пушкар М.С. Філософія обліку. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 157с.

7. Мещеряков С.Г. Управление составом и структурой экономической информации//http://www.cfin.ru/bandurin/article/sbrn05/13.shtml.