Секція: Економічні науки 8. Математичні методи в економіці

Жура Ірина Василівна

Черкаський державний технологічний університет

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Сучасні реалії функціонування підприємств передбачають не лише оптимальне, але й максимально ефективне використання всіх ресурсів, які беруть участь у виробничому процесі.

Використовуючи окремі економіко-математичні методи, є можливим забезпечити рентабельну, ефективну роботу будь-якого підприємства. Але поряд із застосуванням економіко-математичних моделей необхідно приймати обгрунтовані рішення по організації збуту продукції. Для цього треба мати достовірну інформацію щодо можливості своєчасної реалізації продукції. Відповідно, менеджери підприємства повиннні володіти професійними здібностями, які мають бути досить високими: окрім економічних та професійних знань і навичків, необхідно володіти психологічними якостями.

Основну роль у забезпечені ефективного функціонування підприємства повинна відігравати планово-економічна служба, яка покликана здійснювати детальний аналіз роботи підприємства, забезпечувати керівництво оперативною інформацією, періодично складати розгорнуті аналітичні звіти, прогнозувати показники фінансово-економічного становища підприємства, проводити економічну експертизу управлінських рішень, тощо.

Для досягнення належної ефективності роботи планово-економічних служб фахівці повинні мати достойну заробітну плату. Вважаємо, що в основу визначення розміру останньої доцільно було б покласти ступінь складності виконуваних кожним працівником вказаної служби функцій, професійні і ділові якості, здатність знаходити найбільш правильний для підприємства вихід із складних фінансово-комерційних та інших ситуацій і прогнозувати перспективи його розвитку. Є очевидним, що загальний рівень оплати їх праці повинен залежати від кінцевих результатів діяльності підприємства харчової промисловості, основними з яких є ступінь збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, підвищення його конкурентоспроможності, зростання темпів прибутку. Лише з урахуванням цих показників необхідно формувати нараховування доплат і премій відповідним спеціалістам. Їх джерелом може бути частина прибутку підприємства. В окремих розвинених країнах світу для визначення обгрунтованої системи стимулювання спеціалістів створюються спеціальні групи, які розробляють відповідний механізм заохочення з врахуванням досягнень конкретного працівника). Цей досвід доцільно було б застосувати і в Україні.

Система планів, які повинні складатись планово-фінансовим відділом, повинна включати такі складові (рис. 1).

Рис.1. Схема стратегічного та поточного планування діяльності підприємства харчової промисловості

План поточної діяльності підприємства харчової промисловості представляє собою проект раціональної, передусім, технології виробництва та збуту продукції. Період дії поточного плану визначається періодом переробки сировинної, зокрема тваринної, рослинної, тощо продукції.

При цьому доцільно, щоб в поточному плані підприємства харчової промисловості були такі розділи: організаційно-правова форма функціонування підприємства; технологічний напрямок; оптимізація використання обладнання, зокрема за змінами; орієнтовні мікроекономічні показники; внутрішньогосподарська виробнича і соціально організаційна структури; інфраструктура; механізм управління підприємством.

Необхідність плану розвитку підприємства на трьох- або п’ятирічний період викликана доцільністю визначення стратегії його виробничої і маркетингової діяльності, забезпечення функціонування інфраструктури.

Забезпеченість кваліфікованими фахівцями на підприємстві, зокрема харчової промисловості, з відповідним рівнем матеріального стимулювання, наявність розроблених стратегічних, середньострокових та поточних планів підприємств дозволяє формувати модель, яка має на меті забезпечити оптимізацію виробничої діяльності.

При розробці цієї економіко-математичної моделі функціонування підприємства вводимо такі змінні:

– заробітна плата з нарахуваннями;

... – блок матеріальних витрат, зокрема сировинні, серед них, давальницька сировина, напівфабрикати, комплетуючі, упаковка тощо;

– енергетичні витрати;

– амортизаційні витрати;

– загальногосподарські витрати;

– валові витрати на товарну продукцію;

– товарна продукція в цінах реалізації.

Розробка моделі формується з обмежень задачі і моделювання трьох основних цільових функцій:

• на максимум прибутку: P = -→ max;

• на максимум валових доходів: F= → max;

• на мінімум валових витрат: S = → min;

де – товарна продукція в цінах реалізації, грн., ;

– витрати на товарну продукцію, грн., .

Всі обмеження задачі та цільова функція вносяться в матричну економічну модель. Рішення задачі проводимо на ЕОМ за допомогою та з використанням типових програм. У результаті вирішення задачі повинні бути витримані всі умови.

Запропонована фрагментарна модель може бути модифікована в залежності від специфіки функціонвання підприємства, наявного програмного забезпечення, деталізації розрахунків. Розроблена модель буде сприяти більш ефективній роботі харчового підприємства, зокрема оптимальному використанню всіх наявних ресурсів.