Гнилицька А. І.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Ставлення до навчання. Форми контролю та самооцінка знань студента

Згідно з Національною доктриною розвитку освіти і науки в Україні на 2002-2005 н. р. головним її завданням є забезпечення конкурентоспроможності української нації у ХХІ столітті, забезпечення людині гідного життя через освіту. Вища школа справедливо вимагає значного підвищення рівня роботи студентів у процесі становлення особистості фахівця.

Доцільно так організувати навчальний процес, щоб розвивати творчі здібності майбутніх фахівців, активізувати мислення, підвищити зацікавленість у засвоєнні знань, вмінь та навичок.

Ставлення до навчання. Це найважче питання нашого часу. Контрактна форма навчання, іспити тільки з математики та рідної мови для тих, хто вступає до технічних вузів, стерли успіхи з таких дисциплін як фізика, хімія, історія України., Всесвітня історія. Відсутність спілкування майбутнього студента з викладачами під час іспитів, не врахування балу середньої школи не сприяють вірному визначенню знань студента.

Найважливіший етап – це постановка учбового процесу та його форми контролю. За останній час у постановці учбового процесу реконструкцій небагато:

Під час цієї схеми в навчанні студент увесь перебуває під контролем викладача, весь час з ним спілкується.

Обираючи ту чи іншу форму контролю необхідно враховувати його виховну функцію. Велике виховне значення має оцінка роботи студента. Вона повинна показати динаміку результатів його роботи. Контроль знань необхідно проводити на всіх етапах навчання і скрізь повинен бути діалог викладача зі студентом. Треба, щоб студент був упевнений, що не викладач поставив йому оцінку, а він сам її одержав.

Традиційні форми контролю:

Попередній – з цього контролю повинен початися навчальний процес з фундаментальних наук. Це не повинні бути тести, не слід вгадувати – слід згадувати те, що залишила школа, технікум. Це повинні бути такі питання, відповіді на які являються фундаментом даної дисципліни. Завдання повинно бути письмовим і розраховано на 20-30 хвилин. Викладач повинен його зразу оцінити, проаналізувати. Студент на першій зустрічі з викладачем усвідомлює недоліки у власній підготовці. Студент буде зорієнтований відразу на консультаційні зустрічі з викладачем.

Поточний – це підготовка студента до кожної зустрічі з викладачем. Під час лекції, при захисті лабораторної роботи, відповіді на семінарах викладач перевіряє засвоєння лекційного матеріалу. В умовах великих університетських аудиторій можна використати фронтальне усне опитування. Досить 6-8 хвилин, щоб згадати тему попередньої лекції.

Пріоритетність в учбовому процесі поточного контролю знань, який з одного боку, дає можливість викладачеві своєчасно реагувати на виникаючі труднощі із засвоєнням деяких питань курсу, а з другого – сприяє більш глибокому осмисленню студентом матеріалу. Особливу актуальність має це питання сьогодні, коли при плануванні та організації процесу навчання все більше надається увага самостійній роботі студента.

Однією з форм самостійної роботи студентів є семінар. Основна мета семінару – розвиток творчого мислення, формування наукового світогляду. Семінари – ефективний засіб виховання працелюбності у студентів, підвищує культуру мовлення, виховує такт.

Тематичний – найголовнішим принципом контролю повинно бути систематичність, тематична спрямованість, системність. При цій формі контролю велике значення має критерій оцінки – це мірило визначення рівня засвоєння знань, навичок і вмінь роботи студента протягом місяця. Оцінка не повинна бути тільки мірою навченості студента, а і мірою його здібностей, підготовленості, розвитку, успіхів, тобто вона не повинна бути просто балом.

Підсумковий – студент і викладач одержують оцінку. Саме так, і викладач. Підсумковий контроль – це оцінка усіх тих знань, що ми йому давали, навчали, контролювали і що він від нас взяв. Доцільно, щоб студент спочатку сам себе оцінив. Не має значення, яка форма підсумкового контролю це може бути: модульний контроль, середній бал успішності студента, вихід на іспит, але треба надати студенту можливість самооцінитися.

Ми дали можливість студентам виставити собі оцінку після написання модульного контролю. Дані представлені нижче. В групі студентів (вони подані порядковими номерами за журналом(1), перші оцінки (2) – це самооцінка, друга (3) – оцінка викладача:

(1) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

(2) 3 3 4 3 2 4 3 2 4 4 5 5 3

(3) 3 3 2 3 2 4 4 3 3 3 4 4 3

(1) 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

(2) 3 3 3 2 3 4 3 3 3 2

(3) 3 3 3 2 3 4 3 2 3 2

Показники успішності

Види оцінювання знань	Абсолютно,%
Самоконтроль	82
Оцінка викладача	78