Филологические науки/6. Актуальные проблемы перевода
К.ф.н. Мітіна
Л.С.
Харківська
державна академія культури, Україна
Українські переклади першого псалму Давидова у мережі
Інтернет
Перший псалом Давидів – це ліричний
вступ до всього Псалтиря, однієї з книг Старого Заповіту, текст якого був у
числі найдавніших перекладів на слов’янську мову за часів святих Кирила й
Методія та перекладається й нині. Спробуємо звести різноманіття українських
перекладів (обмежимося тільки Інтернет - ресурсами) у єдину табличну форму.
Рядками цієї таблиці будуть строфи (з 1 по 6, згідно з канонічною нумерацією)
псалму, а стовпцями – самі переклади (довідки – з української вікіпедії [1]):
1)
церковнослов’янський
переклад в сучасній орфографії Михайла Москаленка [2], перекладача, літературознавця, видавця, члена
редколегії журналу «Всесвіт»;
2)
поетичний
старослов’янський переклад (1680) Симеона Полоцького [3], одного з видатних
діячів східнослов'янської культури XVІІ ст., богослова, письменника, поета,
білоруса за походженням, що одержав освіту в Києво-Могилянській колегії;
3)
поетичний
переклад (1906) Івана Франка [4], українського письменника, поета, вченого,
публіциста, громадського діяча, одного з найвизначніших духовних провідників
України;
4)
канонічний
переклад (1939) Івана Огієнка [5], відомого українського церковного та
громадського діяча, митрополита, мовознавця, історика церкви та педагога;
5)
переклад
(1963) Івана Хоменка [6], українського католицького священика;
6)
новітній переклад «сучасною українською літературною мовою»
Олександра Гижи [7], історика, письменника, перекладача;
7)
переспів
(1845) Тараса Шевченка [8], видатного українського поета, письменника та
художника;
|
4. Іван Огієнко |
5. Іван Хоменко |
6. Олександр Гижа |
1 |
Блажен муж, що за радою несправедливих
не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків, |
Блажен чоловік, що за
порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні
блюзнірів не сідає, |
Блаженний муж, котрий не
ходить на раду нечестивих, і не стоїть на шляху грішних, і не сидить на
зібранні спокусників; |
2 |
та в Законі Господнім його
насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує! |
але в Господа законі
замилування має |
Але в законі Господа насолода
його, і про закон Його в роздумах він удень і вночі. |
3 |
І він буде, як дерево, над
водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне
його, і все, що він чинить, щаститься йому! |
Він - мов те дерево,
посаджене понад потоками водними, що плід свій дає у свою пору й що лист його
не в'яне, і все, що чинить він, йому вдається. |
І буде він, мов дерево,
біля потоку води посаджене, що приносить плід свій свого часу, і листя
котрого не в'яне; і в усьому, що він чинить, йому щастить. |
4 |
Не так ті безбожні, вони
як полова, що вітер її розвіває! |
Не так безбожники. Вони -
немов полова, що вітер розвіває. |
Не так – ті нечестиві; але
вони, – мов порох, підхоплений вітром. |
5 |
Ось тому то не встоять
безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних, |
Тому безбожники на суді не
остояться, ні грішники на праведників зборах. |
А тому не встоять
нечестиві на суді, і грішники – в зібранні праведних. |
6 |
дорогу бо праведних знає
Господь, а дорога безбожних загине! |
Бо про путь праведників
Господь дбає, а путь безбожників пропаде. |
Бо відає Господь шлях
праведних, а стежка нечестивих загине. |
|
7.
Тарас Шевченко |
8.
Михайло Максимович |
9.
Пантелеймон Куліш |
1 |
Блаженний муж на лукаву |
Блажен муж той, що не ввійде |
Блаженний, хто туди не ходить, |
2 |
А в законі господньому |
А в Господньому законі |
А прихиляється до Бога, |
3 |
Над водою посаджене |
І як древо, над потоком Так і муж той — всяким ділом |
1 буде він як добре древо, |
4 |
А лукавих, нечестивих |
Не такую собі долю |
Не так, не так ледачим буде: |
5 |
І не встануть з праведними |
І не встануть нечестиві |
Отож не встоять нечестиві |
6 |
Діла добрих обновляться, |
Бо путь праведних і добрих |
Господь-бо праведних дорогу |
8)
поетичний
переклад (1859) Михайла Максимовича [2], історика, філолога, етнографа, ботаніка та поета;
9)
поетичний
переклад (1868) Пантелеймона Куліша [2], письменника, поета, фольклориста, етнографа, перекладача, критика та
видавця.
Звернемо увагу на наступне:
§
усі переклади
мають певні відхилення від древньоєврейського оригіналу, зумовлені історичними,
суспільно-політичними факторами, естетичними уподобаннями автора та іншими
чинниками, а деякі з перекладів виконувалися з грецької та старослов’янської
мов;
§
прозаїчні
переклади виконані переважно діячами церкви та акцентують увагу на значенні
духовного Слова;
§
поетичні
переклади виконані діячами культури та підкреслюють ліричну пісенність псалму.
Погляд на наведене угрупування (в ідеалі
– усіх існуючих перекладів) як на єдине ціле, грані якого – окремі переклади,
дозволяє зменшити загальне відхилення від оригіналу, поєднати виразність Слова
з його ліричністю і пісенністю та побачити справжній український псалом
Давидів, дуже актуальний для сучасної України.
Література
1.
http://uk.wikipedia.org/wiki/.
2.
http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view
&id=146&Itemid=41.
3.
http://www.biblioclub.ru/book.php?book_id=28538.
4.
http://www.nbuv.gov.ua/books/18/if-bmisn.html.
5.
http://www.ggwo.org.ua/bible.php?book=19&chapter=1.
6.
http://www.zhnyborody.narod.ru/biblio/bh_psalmi.htm.